Рішення № 14696092, 22.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/2222.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреван"

простягнення боргу за кредитним договором

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Вікторова В.О., Предчук Т.В. –представники

від відповідача М’ялук О.П. –представник Рішення прийняте 22.03.2011, оскільки 18.03.2011 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреван"заборгованості за кредитним договором у розмірі 2653937,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором № 71/КВ-07 від 04.09.2007.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що здійснює погашення кредиту, сплачує проценти та здійснює всі інші платежі, пов’язані з належним виконанням договору. Заборгованість відповідача утворилась у зв’язку з кризовою ситуацією в країні та процесом ліквідації позивача. Також позивач просить застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені.

17.03.2011 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про призначення у справі експертизи щодо правильності нарахування та зарахування позивачем процентів за користування кредитом

В судовому засіданні 18.03.2011 представник відповідача підтримав вказане клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, в судовому засіданні 18.03.2011 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи з підстав його необґрунтованості.

В судовому засіданні 22.03.2011 представник позивач надав довідку, що підтверджує суму заборгованості відповідача за Кредитним договором № 71/КВ-07 від 04.09.2007, згідно з якою заборгованість щодо повернення суми кредиту складає 315552,14 долари США, заборгованість по процентах складає 3033,12 долари США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту становить 602,93 долари США та 2429,96 грн., пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів становить 570,72 долари США та 3,49 грн., всього заборгованість за Кредитним договором складає 319758,91 долари США та 2433,45 грн., що еквівалентно за курсом НБУ станом на 22.03.2011 –2543781,34 грн.

Вказана довідка приймається судом як уточнення позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

04.09.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єреван" (позичальник) укладено Кредитний договір № 71/КВ-07 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) (далі - Договір, Кредитний договір).

За умовами вказаного Договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування: 340000,00 доларів США, що змінюється відповідно Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у Додатку № 1 до цього Договору; строк кредитної лінії: з 04.09.2007 по 03.09.2012 включно; процентна ставка: 13,25% річних.

Додатковим договором № 1 від 25.09.2007 Кредитний договір викладено в новій редакції. За умовами Кредитного договору банк відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування 340 000 доларів США, під відсоткову ставку 13,25% річних - у доларах США та 18,5% річних - у гривні.

Додатковим договором № 2 від 18.12.2007 до Кредитного договору ліміт кредитування встановлено у розмірі 390 000 доларів США.

Крім того, у період з 2008 рок по 2009 рік між банком та позичальником були підписані Додатковий договір № 3 від 25.06.2008, Додатковий договір № 4 від 28.08.2008, Договір № 5 від 27.05.2009 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, Договір № 6 від 17.08.2009 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору.

Згідно Додатковим договором № 4 від 28.08.2008 сторони домовились викласти п. 1.1 розділу 1 Кредитного договору у зміненій редакції, відповідно до якої встановлено ліміт кредитування у сумі 398 000,00 доларів США та процентні ставки за користування кредитом в розмірі 15,0% річних у доларах США і 22,0 % річних у гривні. Крім того, було складено новий графік зменшення ліміту кредитування, який викладено в Додатку №2 до Кредитного договору.

Позивачем свої зобов’язання по Кредитному договору було виконано у повному обсязі, що підтверджується наступними меморіальними ордерами: № 1 від 06.09.2007 на суму 200 000,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 1010000,00 грн.; № 1 від 04.06.2008 на суму 150000,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 727800,00 грн.; №171\34 від 25.09.2007 на суму 140000,00 грн.; № 6 від 26.09.2007 на суму 151 500,00 грн.; № 1 від 27.09.2007 на суму 150000,00 грн.; № 30 від 01.11.2007 на суму 100000,00 грн.; № 4 від 23.11.2007 на суму 50000,00 грн.; № 1 від 07.12.2007 на суму 50000,00 грн.; № 1 від 13.012.2007 на суму 40000,00 грн., № 1 від 19.12.2007 на суму 225000,00 грн.; № 1 від 09.01.2008 на суму 53000,00 грн.

Отримання вказаних коштів відповідачем не заперечується.

Згідно з п. 4.1 Кредитного договору в редакції Додаткового договору № 2 повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування, а у випадку, якщо такий не був укладений –не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього Договору.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.

Графік зменшення ліміту кредитування в остаточній редакції викладено у Додатку №4, про що сторонами підписано Договір № 6 про внесення змін і доповнень до Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору в редакції Додаткового Договору № 1 проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році –при нарахуванні процентів у доларах США, та виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році –при нарахування процентів у гривнях.

Згідно з п. 4.3 Кредитного договору нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту.

У відповідності з п. 4.3 Кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця включно. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом Договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою, переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

Відповідно до п.п. 6.1.1 та 6.1.2 Договору позичальник зобов’язаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 6.1.3 Договору позичальник зобов’язаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим Договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п. 9.1, 9.2 цього Договору.

Відповідно до п. 9.2 Кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, застоводавцями та/або ін.) умов даного Договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов’язань (договорів забезпечення) за цим Договором, а позичальник зобов’язаний протягом 10 календарних днів, а у випадку, якщо зобов’язання позичальника за цим договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в ТОВ "Укрпромбанк" –не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії та інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у тому числі, у випадку порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим Договором.

У зв’язку з невиконанням позичальником зобов’язань, передбачених кредитним договором, позивач звернувся до відповідача та до поручителя з вимогою вих. № 14509 від 27.09.2010 сплатити суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 2693649,90 грн.

Вказана вимога була отримана 29.09.2010, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Проте, відповідач у встановлений Кредитним договором строк свого зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав. Заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 22.03.2011 становить: 315552,14 долари США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2011 становить 2507913,74 грн. - заборгованість за кредитом та 3033,12 долари США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2011 становить 24106,33 грн. - заборгованість по сплаті процентів.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору свого зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав.

Факт наявності у відповідача заборгованості за кредитом у сумі 315552,14 долари США, що є еквівалентом 2507913,74 грн. та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 3033,12 долари США, що є еквівалентом 24106,33 грн., позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Посилання відповідача на кризову ситуацію в країні та знаходження позивача у процесі ліквідації не спростовує наявність заборгованості відповідача та не звільняє відповідача від своїх зобов’язань за кредитним договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 315552,14 долари США, що є еквівалентом 2507913,74 грн. та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 3033,12 долари США, що є еквівалентом 24106,33 грн., є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 602,93 долари США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2011 становить 4791,91 грн. та 2429,96 грн., пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів у розмірі 570,72 долари США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2011 становить 4535,91 грн. та 3,49 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з Додатком № 2 до Кредитного договору в редакції Додаткового договору № 4 від 28.08.2008 чергову суму погашення кредиту у розмірі 3700 долари США відповідач повинен здійснити до 31.10.2008. Отже, фактично право вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в цій частині виникло з 01.11.2008.

Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 13.01.2011, тобто після спливу строку позовної давності для вимог про стягнення пені за кредитом в частині чергового траншу у розмірі 3700 долари США, нарахованої за період з 01.11.2008 по 06.11.2008.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У поданому суду відзиву на позов відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

Однак, позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку давності не заявлено.

Оскільки обґрунтованих причин звернення до суду з позовом поза межами строку давності не наведено, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 14,60 долари США, нарахованої на заборгованість по кредиту за період з 01.11.2008 по 06.11.2008 слід відмовити.

В іншій частині посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної щодо стягнення пені не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п.1 ст.547 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.1 Кредитного договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та /або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ,що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Ухвалою суду від 01.03.2011 позивача зобов’язано надати детальний обґрунтований розрахунок пені з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивачем вимог ухвали суду не виконано, не надано детального обґрунтованого розрахунку пені.

В даному випадку, наведений у позовній заяві розрахунок пені, судом визнаний неналежним доказом заявлених вимог, був оцінений судом у відповідності з вимогами ГПК України, та з боку суду вчинені всі необхідні дії з метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору в цій частині.

Крім того, згідно довідки, що підтверджує несплачену суму заборгованості, позивачем збільшено вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та прострочених процентів. Однак, детального розрахунку заявлених сум не надано.

У позивача при отриманні ухвали виник процесуальний обов’язок по виконанню вимог суду, які є обов’язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, однак такі позивачем не виконані, і через їх невиконання, з огляду на ст. 33 Господарського процесуального кодексу України заявлені позивачем до стягнення суми пені є необґрунтованими, у зв’язку з чим, суд не є зобов’язаним здійснювати розрахунок суми пені в обґрунтування вимог позивача, оскільки саме останнім зазначені вимоги перед судом не доведені належними засобами доказування.

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреван"(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 9, ідентифікаційний код 19019746, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) заборгованість по кредиту у розмірі 315552 (триста п'ятнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят два) долари США 14 (чотирнадцять) центів, що за курсом НБУ станом на 22.03.2011 становить 2507913,74 (два мільйони п’ятсот сім тисяч дев’ятсот тринадцять) грн. 74 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 3033 (три тисячі тридцять три) долари США 12 (дванадцять) центів, що за курсом НБУ станом на 22.03.2011 становить 24106 (двадцять чотири тисячі сто шість) грн. 33 коп., державне мито у розмірі 25 320 (двадцять п’ять тисяч триста двадцять) грн. 20 коп. та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 04.04.2011