Рішення № 14695949, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/3228.03.11 За позовомКомунального теплопостачаючого підприємства «Комуненергія»Рівненської міської ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Трім»

простягнення 22173,38 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне теплопостачаюче підприємство «Комуненергія»Рівненської міської ради звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Трім»про стягнення 17633,93 грн. –основного боргу, 1683,67 грн. –пені, 2181,83 грн. –інфляційних втрат, 673,95 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 11/3п на купівлю –продаж брухту та чорних металів від 23.02.2009 року не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар.

Ухвалою від 14.02.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.03.2011 року.

Представник позивача в судове засідання 11.03.2011 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 11.03.2011 року представник відповідача подав документи на виконання вимог ухвали суду та подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 11.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 28.03.2011 року.

Представник позивача в судове засідання 28.03.2011 року не з’явився, однак надіслав через канцелярію суду додаткові документи по справі та подав клопотання, відповідно до якого просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 28.03.2011 року не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.03.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2009 року між Комунальним теплопостачаючим підприємством «Комуненергія»Рівненської міської ради (далі –продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Трім»(далі –покупець, відповідач) був укладений договір № 11/3п на купівлю –продаж брухту та чорних металів (далі –Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що продавець відвантажує покупцю у міру накопичення брухт та відходи чорних металів згідно з ДСТУ 4121 –2002.

Відповідно до пункту 2.1 Договору закупівельні ціни на металобрухт встановлюються на рівні ринкових цін, які діють на момент здачі брухту. На купівлю брухту понад 10 тонн за погодженням сторін може бути встановлена вища ціна шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Згідно з пунктом 2.2 Договору протягом терміну дії Договору в залежності від кон’юктури ринку ціни на металобрухт можуть змінюватися. Покупець розраховується за поставлений металобрухт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 календарних днів після отримання партії брухту і при умові оформлення приймально –здавального акту Ф-19 та податкової накладної.

Пунктом 2.3 Договору сторони узгодили, що за погодженням сторін покупець може здійснювати попередню оплату за брухт. При проведенні попередньої оплати продавець зобов’язаний протягом 10 календарних днів поставити покупцю металобрухт на суму сплачених грошових коштів.

Протоколом погодження договірної ціни від 24.02.2009 року було встановлено ціну у розмірі 1000,00 грн. за 1 тонну брухту.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв брухт в кількості 17,634 тонн на загальну суму 17633,93 грн., що засвідчується приймально –здавальним актом № 24/02 від 24.02.2009 року та виставленим відповідачу на оплату рахунком –фактурою.

В свою чергу відповідач за поставлений товар не розрахувався, в результаті чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 17633,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи до порушення провадження по даній справі відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 3000,00 грн., , що підтверджується банківськими виписками від 29.07.2010 року на суму 1000,00 грн., від 11.08.2010 року на суму 1000,00 грн., від 13.07.2010 року на суму 1000,00 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення 3000,00 грн. задоволенню на підлягають, так як прострочення в цій частині відсутнє.

Станом на день розгляду справи в суді решту суму боргу відповідач не сплатив, крім того проти її існування не заперечує, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 14633,93 грн. (17633,93 грн. –3 000,00 грн.)

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 14633,93 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.3 Договору у разі прострочення терміну оплати металобрухту покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 4.3 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1683,67 грн. за період з 01.09.2009 року по 26.02.2010 року.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 2.2 та 4.3 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, здійснених поставок та встановленої дати прострочення (02.03.2009 року), господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 19,81 грн., перерахунок якої здійснено за період з 01.09.2009 року по 02.09.2009 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 673,95 грн. та інфляційних втрат в сумі 2181,83 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, дати поставки товару та періодів визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 672,50 грн., а інфляційні втрати підлягають задоволенню повністю в сумі 2181,83 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Трім»(місцезнаходження: 01014, м. Київ, Печерський р –н, дорога Набережно –Печерська, буд. 1, код ЄДРПОУ 33302329) на користь Комунального теплопостачаючого підприємства «Комуненергія»Рівненської міської ради (місцезнаходження: 33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код ЄДРПОУ 25321716) 14633 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 93 коп. – основного боргу, 19 (дев’ятнадцять) грн. 81 коп. –пені, 2 181 (дві тисяч сто вісімдесят одну) грн. 83 коп. –інфляційних втрат, 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 50 коп. –3% річних, 175 (сто сімдесят п’ять) грн. 08 коп. - державного мита та 186 (сто вісімдесят шість) грн. 35 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

01.04.2011 року