Рішення № 14695633, 31.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/2131.03.11 За позовом          Донецької залізниці в особі Краснолиманської дирекції залізничних                     перевезень, м. Донецьк

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК "Експотрейд", м. Київ

про                    стягнення за зберігання вантажу на суму - 2 086 324,80 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивача          Репело Д.М. –пред. по довір.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 2 086 324,80 грн. - двократний розмір збору за зберігання цистерн з вантажем «мазут »за період вересень - жовтень 2010 р. відповідно до вимог ст.ст. 36,137 Статуту залізниць України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2011р. розгляд справи відкладався на 09.02.2011р., а потім на 24.02.2011р

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.03.2011р. та продовжено строк вирішення спору, за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 ГПК України.

25.02.2011р. було направлено судовий запит до управління Донецької залізної дороги. В судовому засіданні 10.03.2011р. було оголошено перерву до 30.03.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України, для узгодження сторонами актів звірки взаємних розрахунків .

В судовому засіданні 30.03.2011р. було оголошено перерву до 31.03.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та надав суду відповідь на судовий запит № 212/43 від 25.03.2011р.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору та не підписання запропонованого проекту Акту звірки .

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 31.03.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2007 року між сторонами було укладено Договір №27129 „Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги", відповідно до п. 1.1. якого предметом цього договору є надання позивачем, як залізницею, відповідачу, як вантажовласнику, послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Вказаний Договір пролонговано Додатковою угодою №5 від 30.12.2009р. з продовженням його дії до 31.12.2010р.

В період з 28.11.2009 року по 14.01.2010 року на станцію Іловайськ прибули 44 цистерни на адресу відповідача з вантажем „мазут" у наступній кількості: 28.11.2009 року, потяг 3457 в 15-45 група 16 цистерн; 07.12.2009 року, потяг 2805 в 18-10 група 24 цистерни; 08.12.2009 року, потяг 3509 в 18-50 - 1 цистерна; 14.01.2010 року, потяг 3631 в 11-15 -3 цистерни.

Про прибуття 44-х цистерн відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується записами в „книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження". Належним чином засвідчені копії сторінок книги залучені до матеріалів справи та приймаються судом, як доказ виконання позивачем встановленого порядку реєстрації про час прибуття вагонів та цистерн по ст.Іловайськ.

Працівниками станції були складені акти загальної форми № 139 від 28.11.2009 року, № 153 від 08.12.2009 року, №154 від 09.12.2009 року, № 6 від 14.01.2010 року по факту простою зазначених цистерн в очікуванні митного оформлення.

Передача супровідних документів для митного оформлення та повернення їх на станцію зафіксовано в „книзі передачі перевізних та супровідних документів одержувачу (митному підрозділу) для оформлення в митниці призначення". Всі зазначені акти загальної форми було складено в присутності працівників залізниці та в присутності представника відповідача, що підтверджується підписами в самих актах. Будь які заперечення або зауваження при складанні актів загальної форми зі сторони відповідача не були зареєстровані .

Відповідачем планувалось переадресування вказаних цистерн на адреси інших вантажоодержувачів, але за відсутності коштів на його особовому рахунку цистерни простоювали на коліях станції після розмитнення та видачі вантажу вантажоодержувачу.

14.01.2010 року складений акт загальної формі № 9 по факту затримки зазначених цистерн в очікуванні вантажних операцій. Акт загальної форми складався в присутності працівників залізниці та представника відповідача. Факт наявності цистерн зафіксований підписами присутніх осіб. Жодних заперечень та зауважень щодо складання акту загальної форми від представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 36 Статуту залізниць України у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Так, наказом начальника залізниці № 441 від 09.12.2009 року був збільшений розмір збору до двократного розміру.

В період простою зазначених цистерн в очікуванні вантажних операцій відповідачем частина цистерн була відправлена на адреси нових одержувачей. Плата за користування вагонами та двократний збір за зберігання вантажів сплачувався відповідачем у повному обсязі та без будь - яких зауважень.

Так, при переадресуванні 24 цистерн з вантажем „мазут" відповідачем в вересні - жовтні місяці 2010 року не був сплачений двократний розмір збору за зберігання зазначених цистерн. Плата за користування вагонами та однократний розмір збору за зберігання відповідачем був сплачений в повному обсязі. Слід звернути увагу на те, що відповідачем на станції Іловайськ в минулому залишалися гарантійні листи, згідно яких він зобов'язувався сплатити двократний розмір збору за зберігання після відправки цистерн на адресу нових одержувачів .

У зв'язку з вищенаведеним, за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 2086 324,80 грн. (у т.ч. НДС 347 720,80 грн.).

Відповідач надав суду власний розрахунок відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала –1615459,20 грн. проте, жодного доказу, який би підтверджував правильність вказаного розрахунку суду не надано. Прийняті відповідачем додаткові заходи врегулювання спору не змінили наведений позивачем розрахунок .

До матеріалів справи залучені копії документальних доказів про ведення обліку даних та наведеного розрахунку і таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем визначається у розмірі –2086324,80 грн.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог, а наведені доводи про недійсність наказу начальника станції не підтвердилися належними доказами .

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 525 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, ст.ст. 36,137 Статуту залізниць , Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК «Експотрейд»(04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, будинок 2-6/32 Літ.А, код ЄДРПОУ 34481529) на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68 код ЄДРПОУ 25967157), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –2086324 (два мільйони вісімдесят шість тисяч триста двадцять чотири) грн. 80 коп., 20863 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 29 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     Н. І. Качан

Повне рішення складено 01 квітня 2011 року.