Рішення № 14695518, 29.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/829.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт»

до Товариства з додатковою відповідальністю

«Страхова компанія Макс - Україна»

про стягнення - 29139.51 грн.

Суддя Курдельчук І.Д

Представники сторін:

від позивача: Дзера Ю.Ю –дов. № 12/11тов-юр від 22.02.2011 р.

від відповідача: не з’явився

в судовому засіданні 29.03.11 року, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт»(Позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Макс - Україна»(Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 29139.51 грн. за Договором оренди № 39/09т І-К від 21 грудня 2009 року. Позов мотивований тим, що Відповідач частково не виконав зобов’язання, згідно умов договору.

14.01.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 13/8.

В судове засідання, призначене на 08.02.2011 року, з’явився представник Позивача, на виконання вимог ухвали суду надав додаткові документи по справі. Відповідач в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою суду від 08.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.02.2011 року.

В судове засідання, призначене на 24.02.2011 року, з’явився представник Позивача, на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі. Крім того, Позивач надав письмові уточнення, в яких повідомив суд, що ним в позовній заяві було помилково зазначено організаційно-правову форму Відповідача, а саме, замість –Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Макс - Україна»зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія Макс - Україна». Відповідач у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі щодо надання додаткових доказів по справі не виконав, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 24.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 10.03.2011 року.

10.03.2011 року в судове засідання з»явився представник Позивача, на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі. Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги попередніх ухвал не виконав, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 10.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 29.03.2011 року.

          Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт» (Позивач/Орендодавець) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Макс - Україна»(Відповідач/Орендар) було укладено договір оренди № 39/09т І-К, відповідно до якого, Позивач передав в строкове платне користування частину адміністративного будинку, розташованого за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 69.

Дане приміщення було передане Відповідачу згідно з актом приймання-передачі від 01.01.2010 року.

Відповідно до п.7.2. договору оренди № 39/09т І-К, строк користування приміщенням встановлено до 30.11.2010 року, а в частині розрахунків, до повного виконання зобов’язань.

Позивач стверджує, що Відповідач звільнив орендоване приміщення 31.07.2010 року, однак акт приймання-передачі не підписав, чим порушив умови договору оренди № 39/09т І-К, а саме п.2.2.5.

Відповідно до п.3.1. Договору, за користування орендованими приміщеннями сторонами було визначено щомісячну плату в розмірі 8500.00грн.

Пунктом 3.6. Договору, сторони обумовили порядок розрахунків, зокрема, встановлено, що платежі за користування орендованими приміщеннями вчиняються орендарем щомісячно, не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Відповідно до довідки ПАТ «КБ «Експобанк»від 22.02.2011 року, на рахунок Позивача Відповідач перераховував кошти за оренду приміщень за січень 2010 року –квітень 2010 року. Після квітня 2010 року платежі за оренду приміщень від Орендаря на користь Орендодавця не надходили. В результаті чого Відповідач порушив умови договору оренди № 39/09т І-К і спричинив виникнення заборгованості перед Позивачем.

Відповідно до умов п.4.1. Договору, у разі несвоєчасного здійснення розрахунків, передбачених Договором, орендар сплачує іншій стороні від суми заборгованості пеню за кожний день прострочення із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Враховуючи матеріали справи та приписи вище зазначених норм закону, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії Відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Суд погоджується з розрахунком Позивача щодо розміру 3 % річних в сумі 440 (чотириста сорок)грн. 83 коп., інфляційних втрат в розмірі 1 088 (одна тисяча вісімдесят вісім)грн. 00 коп., пені - 2 110 (дві тисячі сто десять)грн. 68 коп. і вважає його правомірним та обґрунтованим.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 29 139 (двадцять дев’ять тисяч сто тридцять дев’ять)грн. 51 коп., підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Макс - Україна»(03150, м. Київ, вул. Горького, 97, код ЄДРПОУ –36483670 з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт»(01004, м.Київ, вул. Шота Руставелі, 16, код ЄДРПОУ –19350056) 29 139 (двадцять дев’ять тисяч сто тридцять дев’ять)грн. 51 коп., з яких 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот)грн. 00 коп. –сума основного боргу, 1 088 (одна тисяча вісімдесят вісім)грн. 00 коп. –збитки від інфляції, 440 (чотириста сорок)грн. 83 коп. – три проценти річних, 2 110 (дві тисячі сто десять)грн. 68 коп. –пені; а також 292 (двісті дев’яносто дві)грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Курдельчук І.Д.

дата складення 04.04.11