Рішення № 14695509, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/11522.02.11 За позовом Акціонерної енергетичної компанії "Київенерго" в особі філіалу „Теплові розподільчі мережі Київенерго”

до Приватного підприємства "Вербена-Рад"

про стягнення 65731,03 грн.

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Лупачов Д.М –представник за довіреністю від 29.12.10

№ Д07/2010/12/29-26;

від відповідача: Пугач О.В. –представник за довіреністю від 11.08.2009р;

Радченко Г.Л. –керівник.

В судовому засіданні 22.02.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі філіалу „Теплові розподільчі мережі Київенерго” звернувся з позовом до Приватного підприємства "Вербена-Рад" про стягнення 65 731,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.05.06 між ним та відповідачем було укладено договір оренди нежилих приміщень № 168, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в оренду нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б.Гмирі, 13А, площею 67,5 кв.м. Відповідач в порушення умов договору несвоєчасно та в неповному обсязі сплачував орендну плату за договором № 168 від 05.05.06 у зв’язку з чим станом на 15.02.09 у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 11740,57 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 237,68 грн. пені, 3% річних в сумі 29,70 грн., неустойку за прострочення виконання зобов’язання в сумі 53723,08 грн.

Ухвалою від 05.03.09 порушено провадження у справі № 40/115, слухання справи було призначено у судовому засіданні на 26.03.09.

У судовому засіданні 26.03.09 оголошувалась перерва до 23.04.09.

Ухвалою суду від 23.04.09 за клопотанням сторін, керуючись ч. 4 ст.69 ГПК України, було продовжено строки розгляду справи та призначено до розгляду на 21.05.09.

21.05.09, 18.06.09 та 09.07.09 слухання справи відкладались до 18.06.09, 09.07.09 та 11.08.09 відповідно.

Ухвалою суду від 11.08.09 слухання справи вирішено відкласти на 03.09.2009.

В судовому засіданні 03.09.09 відповідач надав письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує виходячи з наступного. Відповідач заперечує факт укладання між сторонами додаткової угоди від 201.10.06, відповідно до умов якої розмір орендної плати склав 2565,18 грн., а не 2263,40 грн. як це було встановлено умовами договору оренди № 168. за твердженням відповідача копію додаткової угоди, надану позивачем, як доказ підтвердження позовних вимог, підписано невідомою особою і засвідчено печаткою, яка не відповідає печатці, що знаходиться у відповідача. Крім того, відповідач заперечує проти нарахування пені та 3% річних, оскільки за його твердженням, він як орендар приміщення кожного місяця сплачував орендні платежі в повному обсязі. Крім того, на думку відповідача, оскільки умовами договору оренди не передбачено стягнення інших штрафних санкцій крім пені, у позивача відсутні підстави для стягнення 3% річних та неустойки за прострочення виконання зобов’язання.

Ухвалою суду від 08.09.09 слухання у справі відкладено на 13.10.09.

13.10.09 у судове засідання з'явились представники сторін. Представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі № 40/115 до вирішеної пов'язаної з нею іншої справи № 40/441.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що перебування в провадженні господарського суду справи №4 0/441 свідчить про наявність обставин, передбачених ст.79 ГПК України, необхідних для зупинення провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Зазначене полягає у тому, що предметом позову у справі №40/441 є визнання Додаткової угоди від 20.10.06 до Договору оренди №168 від 05.05.06 недійсною, умови якої, зокрема, є підставою стягнення заборгованості у справі №40/115 та вважає, що подальший розгляд справи №40/115 не можливий до вирішення справи №40/441.

Ухвалою суду від 13.10.09 суд зупинив провадження у справі № 40/115 до усунення обставин, що зумовили її зупинення, тобто до завершення розгляду справи № 40/441.

28.12.10 представник відповідача у справі № 40/115 звернувся до Господарського суду м. Києва з клопотанням про поновлення провадження у справі № 40/115 з тих підстав, що причини, що зумовили зупинення провадження у справі № 40/115 вважаються усунутими. На підтвердження обставин, викладених у клопотанні, надав суду завірену копію постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 40/441 за позовом Приватного підприємства „Вербена-Рад” до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" про визнання угоди недійсною.

За результатами розгляду справи № 40/441 Господарським судом м. Києва було прийняте рішення від 16.09.2010, яким позов задоволено, вирішено визнати недійсною з моменту укладення додаткову угоду від 20.10.06 до договору оренди № 168 нежилого приміщення. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.10 у справі № 49/441 рішення суду першої інстанції від 16.09.10 - залишено без змін, апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" - без задоволення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.10 було поновлено провадження у справі 40/115 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.01.11.

В судове засідання представники сторін з’явились, представник відповідача надав письмові обґрунтування заперечень на позовну заяву, що були залучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю уточнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 20.01.11 оголошено перерву до 03.02.11.

В судовому засіданні 03.02.11 представник позивача надав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої, з урахуванням визнання недійсною додаткової угоди від 20.10.06 та повернення відповідачем об’єкту оренди за актом від 12.10.09, просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 32281,43 грн., пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів в сумі 1849,11 коп., 3 % річних в сумі 986,27 грн., неустойку за прострочення зобов’язання щодо повернення об’єкта оренди в сумі 115967,11 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Судом прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення та збільшення позовних вимог.

В судових засіданнях 03.02.11 та 15.02.11 оголошувались перерви до 15.02.11 та 22.02.11 відповідно.

В судове засідання 22.02.11 представники сторін з’явились, представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив позов задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував.

У судових засіданнях згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

На підставі рішення Київської міської ради від 27.10.2005 №265-1/3726 між АК“Київенерго” в особі директора філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго” (позивач) та ПП “Вербена-Рад” (відповідач) укладено договір оренди нежилих приміщень від 05.05.2006 р. № 168 (далі –договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2, 2.1. договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежиле приміщення, розташоване за адресою: вул. Б. Гмирі, 13-А, загальною площею на 1- поверсі – 67,50 кв.м для торгівлі продовольчими товарами з реалізацією горілчаних виробів, розміщення кафе без реалізації горілчаних виробів та складу.

Об’єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі філіалу “Теплові розподільчі мережі Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”, яка є Орендодавцем (п. 2.3. Договору).

Передача приміщення підтверджується Актом приймання-передачі від 05.05.2006.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що договір діє з 05.05.2006р. до 03.05.2007.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за користування об’єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснено на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої Рішенням Київради від 05 липня 2001 року № 366/1342 та рішенням від 27 жовтня 2005 року № 265-1/3726, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід’ємною частиною Договору (додаток № 3 до Договору) на дату підписання договору становить 1843,18 грн. та відшкодування витрат, що пов’язані зі сплатою податку на землю –42,98 грн. Згідно із Додатком № 3 до Договору орендна плата складає 2211,82 грн. та відшкодування витрат, що пов’язані з платою податку на землю у розмірі 42,98 грн. та ПДВ 8,60 грн., що разом становить 2263,40 грн., в т.ч. 377,24 грн.

Пунктом 6 Додатку № 3 до Договору передбачено, що вартість орендної плати щомісячно корегується з урахуванням коефіцієнта (індексу) інфляції.

В матеріалах справи міститься Додаткова угода від 20.10.06 до Договору оренди нежилого приміщення № 168 від 05 травня 2006 року. Умовами зазначеної Угоди було змінено орендну плату, яка з урахуванням ПДВ складає 2565,18 грн. на місяць (п. 2.4. Додаткової угоди).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.09.10, яке набрало законної сили 13.12.10, у справі № 40/441 за позовом Приватного підприємства “Вербена Рад” до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” про визнання недійсною з моменту укладання Додаткової угоди від 20 жовтня 2006 року до Договору оренди нежилого приміщення № 168 від 05 травня 2006 року, позовні вимоги задоволено повністю. Вказаним судовим рішенням визнано недійсною з моменту укладання Додаткову угоду від 20.10.2006 року до Договору оренди № 168 нежилого приміщення по вул. Б. Гмирі від 05.05.2006 року підписану між Приватним підприємством “Вербена-Рад” та Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго”.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги надану позивачем Додаткову угоду від 20 жовтня 2006 року до Договору оренди нежилого приміщення № 168 від 05.05.06 року.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця за рахунок орендодавця (п.3.6 договору).

Пунктом 4.2 договору оренди встановлено що, орендар зобов’язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 16.12.2008р., яке набрало законної сили, у справі № 16/376 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу „Теплові розподільчі мережі Київенерго” до Приватного підприємства "Вербена-Рад" про виселення з нежитлового приміщення в будинку на вул. Б.Гмирі 13-А, площею 67,5 кв.м. встановлено, що строк дії договору оренди № 168 від 05.05.06 закінчився 01.05.2008р.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві.

Згідно з актом приймання-передачі приміщень, що надаються в оренду відповідач 12.10.09 року повернув позивачеві орендоване нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач в період з жовтня 2006 року по листопад 2008 року сплачував орендні платежі за наданими щомісяця позивачем рахунок-фактурами, при цьому суми, встановлені в рахунок-фактурах були більші ніж передбачені договором оренди № 168 від 05.05.06. На виконання умов договору оренди (п. 4.2. п. 3.10) відповідач, отримуючи рахунок-фактури на сплату коштів за оренду у більших сумах ніж передбачено умовами договору. сплачував їх у повному обсязі, оскільки Орендар має право сплачувати орендну плату авансом за будь-який період в межах строку дії договору. Внаслідок чого, станом на 31.12.08 у відповідача виникла переплата з орендних платежів за договором № 168 від 05.05.06.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати в період з 01.01.09 по 12.10.09 за договором оренди № 168 від 05.05.06, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку позивача.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати відповідачем не спростовано, доказів повної сплати вказаних платежів за зазначений період відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що уточнені позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 32281,43 грн. за період з 01.01.2009 по момент повернення орендованого приміщення за актом - 12.10.2009 підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.6.2 договору оренди № 168 від 05.05.06 за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати орендної плати в розмірі1849,11 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня., від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, з урахуванням обмежень встановлених ст. 231, 232, 343 ГК України. Враховуючи викладене, суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, наданим позивачем в додатку до заяви про уточнення позовних вимог.

Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що доданий до заяви про уточнення позовних вимог, сума 3% річних за період з 07.02.09 по 12.10.09 склала 968,45 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних від простроченої суми за період з 07.02.09 по 12.10.09:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

300.9607.02.2009 - 09.02.200933 %0.07

3646.0210.02.2009 - 09.03.2009283 %8.39

3696.3410.03.2009 - 09.04.2009313 %9.42

3729.1510.04.2009 - 09.05.2009303 %9.20

3747.5310.05.2009 - 09.06.2009313 %9.55

3788.1910.06.2009 - 09.07.2009303 %9.34

3784.4510.07.2009 - 09.08.2009313 %9.64

3776.9910.08.2009 - 09.09.2009313 %9.62

4179.5310.09.2009 - 09.10.2009303 %10.31

1632.2610.10.2009 - 12.10.200933 %0.40

Всього: 75,94 грн.

Таким чином, за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в сумі 75,94 грн.

Крім того, позивач за заявив вимогу про стягнення з відповідача неустойку за період з 03.06.08 по 12.10.09 в розмірі подвійної плати за користування річчю, що передбачена ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, що за розрахунком позивача складає 115967,11 грн.

З приводу вимоги позивача про стягнення неустойки, суд зазначає наступне.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2 ст. 785 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч.1 ст.764 ЦК України строк дії Договору був автоматично продовжений до 01.05.2008.

Як встановлено судом, позивач листом № 09/1596 від 05.05.2008. у відповідності до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору оренди та просить передати по акту енергопостачальній компанії “Київенерго”. Передача об’єкта оренди була запланована на 02.06.08р. З матеріалів справи, зокрема з повідомлення про вручення поштового відправлення № 4142530, вбачається, що лист № 09/1596 від 05.05.2008 з вимогою звільнити орендоване приміщення до 02.06.08 був отриманий відповідачем лише 14.06.08, тобто вже після визначеного позивачем строку для повернення приміщення.

Доказів, того, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення орендованих приміщень після 02.06.08 позивачем суду не надано, крім того в матеріалах справи містяться рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2008р.у справі № 16/376 яким задоволено позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу „Теплові розподільчі мережі Київенерго” до Приватного підприємства "Вербена-Рад" про виселення з нежитлового приміщення в будинку на вул. Б.Гмирі 13-А, площею 67,5 кв.м. та виданий на його виконання наказ від 26.12.08. Проте позивач не звертався до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2008р. № 16/376 про виселення відповідача з орендованого приміщення.

Оскільки позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до відповідача з вимогою про повернення орендованих приміщень, а також до органів державної виконавчої служби з заявою з приводу виконання рішення про виселення відповідача, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки за користування річчю в розмірі 115967,11 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що відповідач після закінчення терміну дії договору оренди № 168 від 05.05.2008 р. продовжував користуватись приміщенням та частково сплачував за користування приміщенням.

Позивач просить стягнути з відповідача плату за фактичне користування приміщенням за період з 01.01.09 по 12.10.09, а також заявляє вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування нежилим приміщенням за час прострочення терміну його повернення (з 03.06.08 по 12.10.09).

Таким чином, позивачем фактично заявлено одночасно дві вимоги: про стягнення плати за фактичне користування приміщенням після закінчення терміну дії договору оренди № 168 від 05.05.2006 р. та про стягнення неустойки за час прострочення повернення вищевказаного приміщення після закінчення терміну дії договору. Тобто, позивачем заявлено вимоги про стягнення плати за фактичне користування приміщенням та про стягнення неустойки за час прострочення повернення приміщення за один і той же період.

Разом з тим, враховуючи, що між сторонами виникли договірні зобов’язання, умовами договору на відповідача покладено обов’язок сплати орендної плати по день повернення приміщення та підписання акту повернення об’єкта оренди, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення неустойки в розмірі 115967,11 грн. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, враховуючи, що на відповідачем частково було сплачено плату за користування об’єктом оренди після закінчення терміну дії договору, частково така плата підлягає стягненню з нього в сумі 32281,43 грн. за період з 01.01.09 по 12.10.09 на підставі даного судового рішення, суд вважає, що стягнення з відповідача ще й неустойки у розмірі подвійної плати за користування нежилим приміщенням за той же самий період є недоцільним, оскільки фактично є порушенням принципу справедливості та розумності цивільного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 32281, 43 грн., пені за несвоєчасну сплату орендних платежів в сумі 1849,11 грн., часткове задоволення вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 75,94 грн.

В іншій частині суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 1168 грн. 60 коп., на відповідача –342 грн. 06 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 165,20 грн., на відповідача –70,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Вербена-Рад”(02140, м Київ, вул. Б.Гмирі, 13-А, код ЄДРПОУ 24922827) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”(01001, м Київ, пл.. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) в особі філіалу „Теплові розподільчі мережі Київенерго” (01033 м. Київ, вул. Володимирська, 82-Г, код ЄДРПОУ 25665166) суму заборгованості по орендній платі в розмірі 32281 (тридцять дві тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 43 коп., пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів в сумі 1849 (одна тисяча вісімсот сорок дев’ять) грн. 11 коп., 3 % річних в розмірі 75 (сімдесят п’ять) грн.. 94 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Вербена-Рад”(02140, м Київ, вул. Б.Гмирі, 13-А, код ЄДРПОУ 24922827) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”(01001, м Київ, пл.. І. Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) в особі філіалу „Теплові розподільчі мережі Київенерго” (01033 м. Київ, вул. Володимирська, 82-Г, код ЄДРПОУ 25665166) витрати по сплаті державного мита в сумі 342 (триста сорок дві) грн. 06 коп., 70 (сімдесят) грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 23.02.2011р.