Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Справа № 13/41217.02.11
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного
відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”
до Комунального підприємства "Житло-сервіс"
про стягнення боргу за спожиту теплову енергію 123 539,03 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача Півень Д.О. дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 р.
від відповідача Титаренко О.Є. дов. № 110/905-259 від 04.02.2010 р.
В судовому засіданні 17.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго”в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулася до Комунального підприємства "Житло-сервіс" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 123 539,03 грн.
Ухвалою від 30.08.2010 року було порушено провадження по справі № 13/412 та призначено її розгляд на 21.09.2010 року.
Розгляд справи відкладався відповідно до положень ст. 77 ГПК України.
Судом встановлено, що позивач при розрахунку суми боргу за період з 012.11.2008 року по 01.08.2010 року позивач здійснює розрахунок згідно тарифів встановлених Розпорядженням КМДА №1192 від 15.10.2009 року та № 1333 від 30.11.2009 року.
Нечинність вищезазначених Розпоряджень є предметом розгляду по справі № 2а-851/2010, що підтверджується ухвалою Шевченківського районного суму міста Києва від 15.01.2010 року за позовом ОСОБА_1. до Київського міського голови - Голови Київської міської державної адміністрації Черновецького Л.М., Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, за участю третьої особи: Обєднання співвласників багатоквартирного будинку “Престиж”про визнання невідповідними законодавству нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та оскарження бездіяльності Київської міської ради по формуванню виконавчого комітету.
За таких обставин, враховуючи те, що справа № 13/412 та справа № 2а-851/2010 є повязаними і розгляд справи № 13/412 є неможливим до вирішення справи № 2а-851/2010, на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 14.10.2010 року провадження у справі № 13/412 було зупинене до вирішення іншої повязаної з нею справи № 2а-851/2010.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 року скасовано, матеріали справи № 13/412 повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 року розгляд справи № 13/412 було призначено на 17.02.2011 року.
17.02.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін.
В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.
Відповідач проти позову заперечував та наполягав на відмові у його задоволенні.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (надалі - постачальник) та Комунальним підприємством "Житло-сервіс" (надалі споживач, відповідач) 19.02.2002 року було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560500 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Згідно п. 2.2.1. Договору, позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 Договору відповідач зобовязаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 4.
Відповідно до п.3 додатка № 4Б до Договору, оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.
Однак, взяті на себе зобовязання за Договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2008 року по 01.08.2010 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.08.2010 року складає 98484,38 грн.
Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за договором теплової енергії на суму 98484,38 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 98484,38 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобовязання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560500 від 19.02.2002 року у сумі 98484,38 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 98484,38 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 8738,12 грн. пені, 3667,82 грн. 3% річних та 12648,71 грн. інфляційних втрат.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.5 додатку № 4Б до Договору сторони передбачили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.
Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.
Здійснивши перерахунок пені, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені з урахуванням обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ підлягають задоволенню повністю, а саме в розмірі 8738,12 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання з оплати теплової енергії за Договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 12648,71 грн. інфляційних втрат та 3667,82 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов Договору.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення 12648,71 грн. інфляційних втрат та 3667,82 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Житло-сервіс" (01004, м. Київ, Крутий узвіз, 3, код ЄДРПОУ 31025659) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764) 98484 (девяносто вісім тисяч чотириста вісімдесят чотири),38 грн. основного боргу, 8738 (вісім тисяч сімсот тридцять вісім),12 грн. пені, 3667 (три тисячі шістсот шістдесят сім),82 грн. 3% річних, 12648 (дванадцять тисяч шістсот сорок вісім),71 грн. інфляційних втрат, 1235 (одна тисяча двісті тридцять пять),39 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 24.02.2011
Судове рішення № 14695508, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/412. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: