Справа № 2-900/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 р. м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Домусчі Л.В.,
при секретарі - Ларіна Т.Г.
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом
ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про визнання підняття в односторонньому порядку АКІБ «УкрСиббанк»відсоткової ставки з 14% до 16 % річних за кредитним договором, зобовязання провести перерахунок відсотків за кредитним договором, стягнути матеріальну шкоду у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 5000 грн., відшкодувати моральну шкоду у розмірі 7930 грн. та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позич посилався на те, що відповідач незаконно, без юридичного обґрунтування, в односторонньому порядку збільшив відсотки за кредитним договором, чим завдав матеріальну та моральну шкоду.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про визнання підняття в односторонньому порядку відсоткової ставки з 14% до 16 % річних за кредитним договором, зобовязання провести перерахунок відсотків за кредитним договором, стягнення моральної шкоди було залишено без розгляду.
У відкритому судовому засіданні позивач просив суд задовольнити останню частину позовних вимог : про стягнення матеріальної шкоди за надання правової допомоги на суму 5000 грн. та судових витрат з підстав визначених у позовній заяві.
Представник відповідача, Новицька О.В., що діяла на підставі довіреності, проти задоволення вимог в частині стягнення шкоди у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 5000 грн. заперечувала, вважаючи їх завищеними та необгрунтованими, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави". Щодо судових витрат, представник залишила вирішення цього питання на розгляд суду.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали, дійшов до висновку, що в позовних вимогах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про стягнення матеріальної шкоди та судових слід відмовити у звязку з наступним.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»було укладено кредитний договір від 18 листопада 2005р. (а.с. 4), згідно умов якого розмір процентної ставки становив 14 %.
01.07.2008р. відповідач в односторонньому порядку збільшив розмір відсоткової ставки до 16%.
Для захисту своїх законних прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду з позовними вимоги до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про визнання підняття в односторонньому порядку АКІБ «УкрСиббанк»відсоткової ставки з 14% до 16 % річних за кредитним договором, зобовязання провести перерахунок відсотків за кредитним договором, стягнути матеріальну шкоду у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 5000 грн., відшкодувати моральну шкоду у розмірі 7930 грн. послуги та судових витрат.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про визнання підняття в односторонньому порядку відсоткової ставки з 14% до 16 % річних за кредитним договором, зобовязання провести перерахунок відсотків за кредитним договором, стягнення моральної шкоди було залишено без розгляду, на підставі заяви позивача.
Таким чином залишилися позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 5000 грн. та судових витрат.
Суд відмовляє у стягненні шкоди у вигляді витрат на послуги адвоката у розмірі 500 грн. у звязку з наступним.
Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
В контексті цієї норми, судові витрати на правову допомогу підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами та договором про надання таких послуг.
Як передбачено ч. 1 ст. 56 ЦПК, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.
Таким чином суд доходить висновку, що витрати на правову допомогу за своєю правовою природою є не шкодою, як посилається позивач, а відносять до судових витрат.
Також суд не приймає до уваги квитанцію (а.с. 14) надану адвокатським обєднанням «Юридична консультація міста Іллічівська»оскільки це не належний доказ, у звязку з тим, що з нього не вбачається, що позивач отримав правову допомогу у фахівця права, що вказана особа може надавати такі послуги та те що, зазначений документ пов'язаний з написанням позовної заяви, яка розглядалася в суді.
У матеріалах справи відсутні будь-які інші документи, які свідчили б про те, що позивач звертався за правовою допомогою саме до адвоката або фахівця у галузі права, який за законом має право надавати таку допомогу та саме для написання позовної заяви яка розглядалася в Приморському районному суді.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог по стягненню з відповідача судових витрат у звязку з наступним.
Відповідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Суд доходить висновку, що підставою для стягнення судових витрат на користь позивача, є задоволення його позовних вимог. Оскільки частина позовних була залишена без розгляду, а в іншій було відмовлено, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимог в цій частині.
Згідно п.4 ч.1 ст. 83 ЦПК України, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі залишення заяви або скарги без розгляду.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 83 ЦПК України, сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1, 2 і 8 статті 207 цього Кодексу.
Таким чином суд доходить висновку, що ОСОБА_1 слід повернути судовий збір у розмірі 8 (вісім ) гривень 50 копійок сплачений за квитанцією №4408978 від 11.11.2010р. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривень, сплачений за квитанцією №4409078 від 11.11.2010р.
Керуючисьст.11,16 ЦК України, ст.ст. 10, 11,15, 38, 44, 57, 60, 61, 83, 84, 88,169, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
В позовних вимогах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат відмовити.
Зобов'язати управління Державного казначейства у м. Одеса Головного управління Державного казначейства України у Одеській області, код ЄДРПОУ 23862106, (адреса м. Одеса, вул. Черняховського, буд.6), повернути ОСОБА_1 (ідентиф. код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 8 (вісім ) гривень 50 копійок сплачений за квитанцією №4408978 від 11.11.2010р. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривень, сплачений за квитанцією №4409078 від 11.11.2010р.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення., згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України .
Суддя Домусчі Л.В.
Судове рішення № 14678513, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 10.03.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-900/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: