Ухвала суду № 14645075, 23.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.Справа № 1/86/09/5016 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Васильєва Л.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Радовинчик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 27 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

19.02.2009р. відкрите акціонерне товариство «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій»(надалі ВАТ «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (надалі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 00082350/0 від 09.01.2009р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 68827, 60 грн.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 27.04.2009р. позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 09.01.2009р. № 00082350/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 68827,60 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та постановите нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.12.2008р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва здійснило перевірку позивача щодо дотримання ним встановленого порядку здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового розрахунків у підприємницькій діяльності, за результатами якої складений акт № 0564/14/00/23/03117820 від 23.12.2008р. /арк.8-9/.

Перевіркою встановлено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління національного Банку України від 15.12.2004р. № 637, абз. 3 ст. 1 Указу Президента від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а саме: не оприбуткування у касах готівки на суму 13765,52 грн.

На підставі акту відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції від 09.01.2009р. за № 0000082350/0, яким на позивача накладений штраф у сумі 68827,60грн./арк.7/.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка посадовими особами здійснювалася не у відповідності до встановленого порядку проведення перевірок, однак рішення про накладення штрафних (фіскальних) санкцій не відповідає вимогам закону, оскільки відповідачем не надані суду докази правомірності висновку акту про виявлене правопорушення.

Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно до статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу»передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

- здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

- здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків, як передбачено частиною 4 статті 11-1 цього Закону, надається податковому органу лише у тому випадку, коли платнику податків не пізніше ніж за десять днів до проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках за рішенням суду.

Аналіз норм вказаних частин статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»свідчить про те, що позапланові перевірки з підстав, встановлених частиною 6, можуть проводитися за рішенням керівника податкової служби. В інших же випадках, не передбачених цією частиною, - лише за рішенням суду. Підтвердженням цього є і положення частини 8 зазначеної статті, згідно якої позапланова перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

З матеріалів справи вбачається, що посадові особи відповідача проводили перевірку на підставі направлень від 19.12.2008р./арк.8/.

Згідно акту перевірки, перевірка проводилася в присутності заступника начальника Василенко Т.І.

Отже, зазначена перевірка проводилась у відповідності до вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В звязку з цим, колегія суддів вважає, що дії посадових осіб позивача по здійсненню контролю за додержанням законів, складанні акту перевірки правомірні, перевірка проведена без порушень визначеного порядку, встановленого законом.

Відповідно до п.2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, уся готівка, що надходить до підприємств, має своєчасно та в повній мірі оприбутковуватись в їх касах.

Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунку з оформлення їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з п. 4.2. цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування фінансових санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, які є субєктами підприємницької діяльності, норм регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, Національний банк України вважає, що оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході перевірки була досліджена книга обліку розрахункових операцій, в якій були вклеєні денні звіти.

Крім цього, згідно витягів з касової книги позивача всі грошові кошти, що надходили до каси підприємства за 05.08.2008р., 10.08.2008р., 21.11.2008р. на загальну суму 13765,52 грн. були оприбутковані в день їх фактичного надходження в касовій книзі підприємства/арк.39,49/.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 27 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: