Ухвала суду № 14644868, 31.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1507/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.,

при секретарі судового засідання Тарнаруцькій Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 р. у справі за позовом Приватного підприємства «МК-Технобуд» до Державної Податкової інспекції в м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0001521702/0 від 09.03.2010 р. яким, податкове повідомлення-рішення № 0001521702/0 від 9.03.2010 р., яким ПП " МК-Технобуд" було визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 24255,99 грн. та штрафні /фінансові/ санкції в сумі 48511,98 грн., а всього на суму 72767,97 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення № 0001521702/0 від 09.03.2010 року винесене з порушенням Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому повинне бути визнане протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена планова виїзна документальна перевірка ПП "МК-Технобуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 3.01.2007 р. по 31.12.2009 р., про що був складений акт перевірки від 26.02.2010 року № 1044/23-1/34854891/0110.

За результатами проведеної перевірки працівниками ДПІ в м. Житомирі були виявлені порушення пп. 4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.12.1 ст.12 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб" - заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 24255,99 грн., яке, на думку контролюючого органу, полягало в не оподаткуванні сум поповнення статутного внеску засновниками в статутний фонд ПП "МК-Технобуд": ОСОБА_2 на суму 50000 грн., ОСОБА_3 на суму 65100 грн., ОСОБА_4 на суму 45000 грн., а всього на суму 160100 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001521702/0 від 09.03.2010 р., яким ПП " МК-Технобуд" було визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 24255,99 грн. та штрафні /фінансові/ санкції в сумі 48511,98 грн., а всього на суму 72767,97 грн.

Вважаючи вказане рішення незаконним, позивач звернувся з вказаним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що для встановлення відповідності вимогам законодавства оскаржуваного податкового повідомлення-рішення необхідно встановити, чи підлягає оподаткуванню згідно з вимогами Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»внесок учасника до статутного фонду юридичної особи.

Порядок здійснення оподаткування доходів, одержуваних громадянами, регулюється Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Відповідно до п. 1.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно зі ст. 2 Закону, платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Статтею 3 Закону встановлено, що обєктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»операції фізичних осіб з корпоративними правами розглядаються як операції з інвестиційними активами. При здійсненні фізичними особами операцій з інвестиційними активами (зокрема, корпоративними правами) оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від таких операцій.

Відповідно до п.п. 9.6.2. Закону, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується, виходячи з суми витрат, понесених у звязку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи- резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, а до продажу прирівнюються операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента.

Таким чином, необхідно знайти різницю між доходом учасника від продажу корпоративних прав та витратами по їх придбанню. Позитивна різниця між вказаними величинами включається фізичною особою до річної декларації і підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Відємна різниця переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення за наявності таких майбутніх операцій.

Відповідно до пп. 9.6.1. Закону облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Оскільки оподаткуванню підлягає не весь дохід від продажу, а тільки прибуток (доходи мінус витрати), які учасник розраховує самостійно, то в даному випадку юридична особа не є податковим агентом фізичної особи та не повинна утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Виходячи з аналізу наведених норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», колегія суддів приходить до висновку, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи- резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у звязку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону. При здійснення внеску фізичної особи у вигляді майна до статутного фонду юридичної особи- резидента не виникає об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

В силу вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтвердили правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001521702/0 від 09.03.2010 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваного рішення суду першої інстанції нормам процесуального та матеріального права.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскаржувану постанову необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 201, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 р. залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

СуддіІ.О. Грибан

О.О. Беспалов