Ухвала суду № 14644660, 24.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14967/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКостюк Л.О.

суддів:Бужак Н.П., Троян Н.М.,

при секретарі: Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпроект»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпроект»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та скасування акту, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпроект»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та скасування акту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року закрито провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фінпроект»з питання формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники р. 26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, № 191/1-23-70-33881002 від 19.04.2010 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник позивача по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Фінпроект»до Державної податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва в електроному виді було подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 р.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990, № 509-XII.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Положення ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначають підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Так, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Фінпроект»з питання формування залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (показники р. 26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за березень 2010 р., про що складено акт від 19.04.2010 р. № 191/1-23-70-33881002.

Як зазначено в акті, підприємством порушено вимоги пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 Декларації з ПДВ) за березень 2010 р. у розмірі 1882 грн. 00 коп.

Листом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 16.04.2010 р. № 8324/10/23-7011 ТОВ «Фінпроект»було запропоновано надати податковому органу підтвердження формування, залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники р. 26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року починаючи з першого періоду, в якому утворилось вказане значення.

У зв'язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою: м. Київ, вул. Горького, 5-Б та фактичною адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 18, кв. 514 вищезазначений лист позивачу вручено не було, про що складено акт про результати територіально-дільничого та обектно-орієнтованого контролю щодо відповідності фактичного місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності місцезнаходженню, зазначеному в свідоцтві про державну реєстрацію від 16.04.2010 р.

Таким чином, підтвердження, зазначені у листі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 16.04.2010 р. № 8324/10/23-7011, позивачем податковому органу надано не було.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону, платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

ТОВ «Фінпроект»не було надано податковому органу документів на підтвердження перерахування коштів в оплату вартості робіт (послуг), суму ПДВ якого віднесено до податкового кредиту, отже, позивачем порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 Декларації з ПДВ) за березень 2010 р. у розмірі 1882 грн. 00 коп.

Крім того, слід зазначити, що в матеріали справи докази правомірності визначення податкового кредиту відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено обставин, на яких грунтуються його вимоги.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, повністю доведено правомірність вчинених дій та прийнятого рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпроект»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 30 березня 2011 року.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

Н.М. Троян

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 30.03.11