Ухвала суду № 14644631, 24.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9179/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКостюк Л.О.

суддів:Бужак Н.П.,

Троян Н.М.,

при секретарі: Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Ю.Ф.Сі»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник відповідача по справі подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне акціонерне товариство «Ю.Ф.Сі»зареєстровано Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.12.2005 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 33780390. Згідно довідки АА № 346689 з ЄДРПОУ Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві видами діяльності за КВЕД є: оптова торгівля фруктами та овочами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; роздрібна торгівля фруктами та овочами, включаючи картоплю; організація перевезення вантажів; інше фінансове посередництво; здавання в оренду власного нерухомого майна.

З питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р. відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 09.11.2009 р. № 7281/23-5/33780390, яким зафіксовано порушення: п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6, п.п. 7.2.7 п.7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено загальну суму податкового кредиту на суму 511 181,00 грн., в т.ч.: за липень 2008 року в сумі 72 702,00 грн., за серпень 2008 року в сумі 5 594,00 грн., за вересень 2008 року в сумі 16 901,00 грн., за листопад 2008 року в сумі 415 984,00 грн.; п.п. 8.1.1, 8.1.2, п.п. 8.1.4, п. 8.1, ст. 8 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 12 898 грн., в т.ч.: за III кв. 2008 р. в сумі 3 529,00 грн., за IV кв. 2008 р. в сумі 3 318,00 грн., за І кв. 2009 р. в сумі 3 119,00 грн., за II кв. 2009 р. в сумі 2 932,00 грн.

На підставі зазначеного акту та за результатом адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.11.2009 р. № 0002962301/0; від 12.02.2010 р. №0002962301/1; від 01.04.2010 р. № 0002962301/2; від 03.06.2010 р. № 0002962301/3, якими за порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.2.7 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100 усього 766772,00 грн., в тому числі 511181,00 грн. - сума донарахованих податкових зобовязань та 255591,00 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Так, відповідно до п. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.2.8 Закону передбачено, що платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді

Відповідно до п. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції встановлено, що в акті перевірки є таблиця б/н, згідно якої при зазначені сум, включених до реєстру отриманих податкових накладних та відображених в рядку 10.1 та 17 податкової декларації з ПДВ вказано ряд податкових накладних, а саме: № 1981 від 22.11.2006 р.; № 243 від 07.11.2006 р.; № 20267 від 20.11.2006 р.; № 265 від 30.11.2006 р.; № 6192 від 04.12.2006 р.; № 6604 від 19.04.2007 р.; № 5 від 23.05.2007 р.; № 81 від 06.06.2007 р.; № 82 від 06.06.2007 р.; № КИ010026 від 11.06.2007 р.; № 9307 від 18.06.2007 р.; № 130 від 26.06.2007 р.; № 141 від 30.06.2007 р. та № 32374/825400 від 30.06.2007 р., де суми податку на додану вартість не відповідають дійсним.

В матеріалах справи міститься завірена копія «Книги реєстрації вхідних податкових накладних ЗАТ «Ю.Ф.С.»отриманих на руки з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р.»де, як зазначає позивач, зафіксовані дати отримання всіх податкових накладних та інших документів, які дають право на податковий кредит та які були включені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах по факту їх отримання.

Разом з цим, позивачем в деклараціях за липень, серпень, вересень та листопад 2008 р. вказано суми податкового кредиту лише за тими податковими накладними, які були фактично отримані у вказані періоди.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач визнає факт допущення ними неточностей при складенні акту перевірки в частині зазначення сум за вказаними податковими накладними, а саме: за номерами № № 1981, 243, 20267, 265, 6195, 06604, 5, 82, 81, КИ 010026, 9307, 130, 141, 32374/825400.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено неточність сум за всіма накладними наведеними в акті, а відповідачем не надано пояснень на підставі яких документів були сформовані висновки інспектора щодо порушення діючого податкового законодавства ЗАТ «Ю.Ф.Сі».

Також, судом першої інстанції було враховано, що згідно п. 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. № 247), до податкового повідомлення додається розрахунок податкового зобовязання (штрафних (фінансових) санкцій), якщо надання такого розрахунку передбачено чинним законодавством.

Відповідно до розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Пунктом 3.1 цього ж Порядку до інформативних додатків віднесено, зокрема, розрахунки донарахованих сум податків, зборів, інших обовязкових платежів, а також розрахунки зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток, зменшення заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість у розрізі податкових періодів; розрахунки пені та штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового та іншого законодавства, валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, при порушенні правил сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Разом з тим, в матеріалах справи, відсутні розрахунок донарахованих позивачу сум податку, а також розрахунок штрафних санкцій, виписаних позивачу, що свідчить про порушення відповідачем п. 3.4 Порядку № 253 при складенні акту перевірки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та недоведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 30 березня 2011 року.

.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

Н.М. Троян

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 30.03.11.