Ухвала суду № 14644601, 22.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 9/567 (2а-10340/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Сауляка Ю.В.,

Губської О.А.,

при секретарі Драгирук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто»та представника відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Росавто»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, в якому просили скасувати податкове повідомлення рішення №000535/0 від 05.08.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2010 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення рішення №000535/0 від 05.08.2008 року в частині нарахованого основного податкового зобовязання і штрафних санкцій відносно:

-порушення ТОВ «Росавто»п. 5.10 ст. 5 та п.п. 11.1.1 п. 11.2. ст.. 11.Закону України «про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року) (питання коригування валових витрат на суму 225127,50 грн. вартості повернення товару);

-не зменшення валових витрат на суму 833333 грн. по платежах попереднього періоду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представники сторін подали апеляційні скарги.

Представник позивача просить суд апеляційної інстанції Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2010 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову скасувати та постановити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального права та без повного зясування обставин, що мали значення для розгляду витання, у звязку з чим суд дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Представник відповідача просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва в частині задоволення позовних вимог та постановити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом не було повно та всебічно досліджено обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права, а тому рішення суперечить чинному законодавству України.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що зявилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками відповідача з 29.05.2008 року по 11.07.2008 року було проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року. За наслідками проведеної перевірки складено відповідний Акт №1944/23-02/30929127 від 24.07.2008 року.

В результаті проведеної перевірки, працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва виявлено порушення з боку позивача п. 3.1. ст. 3, п. 5.9., п. 5.10. ст. 5, п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11, п. 16.2. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 рік на суму 374353 грн., в тому числі за 3 квартал 2007 року на суму 129783 грн. та за 2007 рік на суму 374353 грн.

У звязку з виявленням зазначених порушень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 05.08.2008 року №000353/0, яким ТОВ «Росавто»визначено суму податкового зобовязання за основним платежем в сумі 374353 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 125284 грн.

Зі змісту Акту перевірку вбачається, що позивач безпідставно не врахував при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів машиномісць, витрати на придбання яких віднесенні до складу валових витрат 2007 року та завищив валові витрати при поверненні постачальникам товару на суму 225127,50 грн.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Росавто»в частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем безпідставно не враховано при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів машиномісць, витрати на придбання яких віднесенні до складу валових витрат 2007 року.

З такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва повністю погоджується і колегія суддів.

Як вбачається із матеріалів справи та проти чого не заперечують сторони, 07.09.2006 року ТОВ «Росавто»та Фінансова компанія «ЖитлоІнвест»уклали договір №КНТР-012062 про участь у фонді фінансування будівництва. Згідно з умовами вказаного договору, ТОВ «Росавто»придбало машиномісця №14, 15, 16, 26, 27, 28, розташовані в підземному паркінгу по вул. Луначарського, 10.

Вартість вказаних машиномісць в розмірі 519130,71 грн. віднесена позивачем до складу валових витрат .

Основним Законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 3.1. ст.. 3 зазначеного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону

В порушення вимог статей 8 та 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизаційні відрахування на машиномясця не нараховувались та, відповідно, обєкт оподаткування не зменшувався.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, позивач посилається на п.п. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону, відповідно до якого не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам.

Однак, посилання позивача на вказану норму, колегія суддів також вважає безпідставним, оскільки зазначеною нормою передбачено право на звільнення від проведення амортизаційних відрахувань на придбані основні фонди тільки в разі їх придбання з метою подальшого продажу іншим особам або використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу.

Оскільки продаж машиномісць, придбаних позивачем в 2007 році, у вказаному податковому періоді проведений позивачем не був, відсутні підстави для застосування до вказаних основних фондів положень п.п. 8.1.3 п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на викладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі представника позивача, не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Аналізуючи обґрунтування апеляційної скарги представника відповідача, колегія суддів зважає на таке.

За наслідками проведеної перевірки, працівниками відповідача встановлено порушення з боку позивача п. 5.10 ст. 5 та п.п. 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не проведення зменшення суми валових витрат у звязку з поверненням постачальнику отриманого товару на загальну суму 225127,50 грн. та не проведення зменшення суми валових витрат на суму 833333 грн. по платежах попередніх періодів.

Спростовуючи обґрунтованість зазначених висновків податкового органу, суд першої інстанції спирався на висновки Судово-економічної експертизи, викладені у Висновку №3867/8095 від 16.09.2009 року, зі змісту якого вбачається, що висновки податкової інспекції про завищення позивачем валових витрат при поверненні постачальникам товару на суму 225127,50 грн. в першому кварталі 2007 року, документально не підтверджуються, а здійснене ТОВ «Росавто»у декларації про прибуток за 1 квартал 2007 року коригування валових витрат, таким чином, що не відповідає нормативному акту, не вплинуло на достовірність розміру «Обєкту оподаткування»у вказаному податковому періоді.

Також колегія суддів не знаходить підтверджень щодо порушень з боку позивача п. 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки ТОВ «Росавто», відповідно до положень п. 5.1.ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до початку перевірки в податковій декларації на прибуток за перший квартал 2008 року провів коригування та уточнив показники з врахуванням раніше допущених помилок, одночасно нарахувавши штрафні санкції в розмірі 5% суми, помилково віднесеної до складу валових витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Росавто»та представника відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Сауляк Ю.В.

Губська О.А.