Ухвала суду № 14644585, 15.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7423/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМацедонської В.Е.,

суддівГрищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретаріГринчук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва», Товариства з обмеженою відповідальність "Арвітель" про стягнення в доход держави, коштів одержаних за нікчемною угодою, -

встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2011 року позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва», Товариства з обмеженою відповідальність "Арвітель" про стягнення в доход держави, коштів одержаних за нікчемною угодою задоволено, а саме: зобовязано Товариство з обмеженою відповідальність "Арвітель" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва» одержані за договором №8 від 08 грудня 2008 року грошові кошти в розмірі 9500000,00 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва» в доход держави, повернуті Товариством з обмеженою відповідальність "Арвітель" грошові кошти в розмірі 9500000,00 грн.

Не погодившись з постановленим у справі судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2011 року з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що сама по собі угода з виконання будівельно-монтажних робіт не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки виконання зазначених робіт не потребує ліцензії, інших законодавчих обмежень стосовно укладення відповідного договору судом не встановлено, а належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у сторін за договором № 1К-05/09-БМР від 25 травня 2009 року мети, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, матеріали справи не містять і позивачем не надавалось.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальність "Арвітель" був укладений договір № 1К-05/09-БМР предметом якого є здйснення будівельно-монтажних робіт, загальна ціна робіт за яким складає 9500000,00 грн. (у тому числі ПДВ 1583333,33 грн.).

Сторонами договору були підписані акти виконаних робіт згідно з якими загальна вартість послуг отриманих ТОВ «Сучасні технології будівництва»від ТОВ «Артвітель»за період з 01 червня 2009 року по 30 червня 2009 року складає 9500000,00 грн. (у тому числі 1583333,33 грн. ), а також виписано податкові накладні № 261 від 25 червня 2009 року на суму 5490000грн. (у тому числі ПДВ 915000.0грн.) та № 262 від 26 червня 2009 року на суму 4010000.0 грн. (у тому числі ПДВ 668333.33грн.). Сторони виконали свої зобов'язання у повному обсязі і взаємних зауважень не мали. На підставі зазначених податкових накладних ТОВ «Сучасні технології будівництва»включило до складу податкового кредиту за червень 2009 року суму сплаченого за договором податку на додану вартість в розмірі 1583333,33 грн.

В період з 05 жовтня 2009 року по 13 листопада 2009 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сучасні технології будівництва» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої 20 листопада 2009 року складено акт № 5845/2305/31458110, в якому встановлено, що між ТОВ «Сучасні технології будівництва»та ТОВ «Артвітель» існують взаємовідносини за господарськими зобовязаннями.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У відповідності до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобовязання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на час здійснення господарських операцій, підписання договору № 1К-05/09-БМР від 25 травня 2009 року між ТОВ «Сучасні технології будівництва»та ТОВ «Артвітель», засновником та директором ТОВ «Артвітель»значиться ОСОБА_2

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Артвітель»здійснювалася без участі та відома юридично уповноваженої особи директора (власника) підприємства ОСОБА_2, без його вільного волевиявлення. Діяльністю ТОВ «Артвітель»займалися особи, які не мають до вказаного підприємства ніякого відношення.

Згідно ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Зі змісту ч.1 ст.208 ГК України вбачається, що застосування передбачених нею санкцій можливе в разі наявності наміру хоча б у однієї із сторін стороною. Ці санкції не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів) однією зі сторін договору, а також незнаходженням однієї із сторін правочину за своїм місцезнаходженням. Для застосування санкцій, передбачених ст.208 ГК України, необхідна наявність наміру на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено наявність у ТОВ «Сучасні технології будівництва»та ТОВ «Артвітель»наміру на укладення Договору № 1К-05/09-БМР від 25 травня 2009 року з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Спірний договір був укладений відповідачами з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобовязання за ним виконані сторонами належним чином, а тому не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача щодо нікчемності договору № 1К-05/09-БМР від 25 травня 2009 року підтверджуються матеріалами справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09 березня 2011 року.

Головуючий суддяВ.Е.Мацедонська

СуддіТ.М.Грищенко

І.О.Лічевецький