Ухвала суду № 14644504, 24.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3727/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Е.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю:

представника позивача

представників відповідачаБорисюк Л.П.,

Губської О.А., Ключковича В.Ю.

Григоренко Т.І.

Доморацького С.В.

Гриневича С.В., Козія М.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року по справі за позовом Комунального підприємства «Переяслав-Хмельницький міський ринок»до Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 року КП «Переяслав-Хмельницький міський ринок»звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Переяслав-Хмельницької ОДПІ в якому просило скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.10.2009 р. № 0000922308.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року позов задоволено.

Скасовано рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000922308 від 28.10.2009 р.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.10.2009 р. працівниками Переяслав-Хмельницької ОДПІ було проведено перевірку позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За наслідками проведеної перевірки було складено Акт від 09.10.2009 р. №3263/100/23/24218465, згідно якого позивачем порушено п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На підставі даного Акту перевірки, відповідачем було прийнято рішення № 0000922308 від 28.10.2009 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8050,00 грн.

За результатами оскарження вищевказаного рішення до ДПА в Київській області, позивачу було відмовлено в задоволенні його скарги.

08.01.2010 р. позивач звернувся зі скаргою до ДПА України, яка своїм рішенням від 17.02.2010 р. № 1503/6/25-0415 також відмовила позивачу в задоволенні скарги.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95-ВР), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Положенням абзацу 4 статті 2 зазначеного Закону передбачено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених, цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно п.2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності зобовязані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2009 р. о 11 год. 53 хв. контролером ринку виготовлено денний звіт № 1535 на загальну суму 1610,00 грн., після чого реєстратор розрахункових операцій було нульовано.

В обґрунтування своїх вимог, апелянт посилається на денний звіт цього ж РРО від 09.10.2010 р. о 12 год. 08 хв., згідно якого значиться повна відсутність коштів.

Однак, кошти в сумі 1610,00 грн. було оприбутковано в касі підприємства, що підтверджується прибутковим касовим ордером від 09.10.2009 р. № 840 (а.с.8), а тому, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем повністю виконано вимоги п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки сума коштів вказана в денному звіті № 1535, виготовленому о 11 год. 58 хв. відповідає сумі коштів наявних у касира на момент перевірки.

Згідно з ст. 22 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР, у разі не відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про безпідставність застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції в розмірі 8050,00 грн.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

О.А. Губська

В.Ю. Ключкович Повний текст ухвали складено та підписано 01.03.2011 р.