Постанова № 14643719, 29.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2026/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Лазаренко У.І.,

за участю:

представників позивача - Кузьменко Т.Г., Куцухи В.Б.,

представника відповідача ДПІ у м. Полтаві - Грисенка С.С.,

представника відповідача ГУ ДКУ у Полтавській області - Якименко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства " Елемент Шість "до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення суми бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2011 року Відкрите акціонерне товариство " Елемент Шість " (надалі - позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області,якою просив стягнути суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 9 974 грн. 17 коп., а також стягнути з державного бюджету на користь позивача судові витрати в сумі 99 грн. 74 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року, поданої до Державної податкової інспекції у м. Полтаві 25.10.2006 року, бюджетному відшкодуванню підлягала сума податку на додану вартість у розмірі 9 974,17 грн. Відповідачем 15.06.2010 року здійснено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин позивача із суб'єктом господарської діяльності ТОВ "Гофра", за рахунок якого була задекларована сума бюджетного відшкодування у листопаді 2009 року, за наслідками якої було складено акт № 5971/23-6/00222373 від 15.06.2010 року, в якому було зафіксовано завищення позивачем суми відшкодування ПДВ за листопад 2009 року в розмірі 9 974,17 грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 23.06.2010 року, яким було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2009 на 9 974,17 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було визнано протипраним та скасовано постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 року. Разом з тим, незважаючи на звернення позивача до відповідача з вимогою про виплату йому суми податку на додану вартість, яка залишилася невідшкодованою, зокрема, за листопад 2009 року в розмірі 9 974,17 грн., Державною податковою інспекцією в м. Полтаві не вжито заходів до перерахування вказаних коштів на розрахунковий рахунок позивача, тому позивач звернувся до суду про стягнення бюджетної заборгованості.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У запереченнях проти позову посилався на те, що відповідач не погоджується із рішеннями попередніх судових інстанцій щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 23.06.2010 року, яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2009 на 9 974,17 грн., у зв'язку з чим подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України. Крім того, зазначали, що позивачем було пропущено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, що згідно зі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість" (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 711159) з 27.06.1997 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом № 23995128 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим Державною податковою інспекцією в м. Полтаві 04.09.2006 року.

Зазначеним суб'єктом господарювання було подано до Державної податкової інспекції в м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок сум бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року, в якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 154 483,00 грн.

Державною податковою інспекцією в м. Полтаві 15.06.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин позивача із суб'єктом господарської діяльності ТОВ "Гофра", за рахунок якого була задекларована сума бюджетного відшкодування у листопаді 2009 року, за наслідками якої було складено акт № 5971/23-6/00222373 від 15.06.2010 року, в якому було зафіксовано завищення позивачем суми відшкодування ПДВ за листопад 2009 року в розмірі 9 974,17 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 23.06.2010 року, яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2009 на 9 974,17 грн.

Позивачем було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 року податкове повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 23.06.2010 року визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 року вищевказану постанову Полтавського окружного адміністративного суду залишено без змін. Ухвала з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, судом надано правову оцінку винесеному Державною податковою інспекцією в м. Полтаві податкового повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 23.06.2010 року та встановлено неправомірність зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2009 року на 9 974,17 грн.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання податкового органу на оскарження ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 року до Вищого адміністративного суду України суд до уваги не бере, оскільки оскарження в касаційному порядку рішення, яке набрало законної сили, не зупиняє його виконання.

19.01.2011 року за вих. № 48 позивачем до Державної податкової інспекції в м. Полтаві було направлено вимогу про сплату суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року в розмірі 9 974,17 грн.

У відповіді № 2630/10/19136 від 11.02.2011 року на вимогу від 19.01.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Полтаві вказано, що по декларації позивача з ПДВ за листопад 2009 року невідшкодованою є сума ПДВ в розмірі 9 974,17 грн., з приводу якої триває судове оскарження.

З огляду на те, що ВАТ “Елемент Шість” не було відшкодовано суму ПДВ згідно поданої податкової декларації за листопад 2009 року в розмірі 9 974,17 грн., товариство звернулося до суду з позовними вимогами про стягнення вказаної суми з державного бюджету.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення правовідносин, далі - Закон “Про ПДВ”) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, тому вони є суб'єктами владних повноважень в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, і спори щодо їх рішень, дій чи бездіяльності при здійсненні вказаних повноважень підсудні адміністративному суду. Вимоги про стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ безпосередньо пов'язані із діяльністю органу державної податкової служби, яким не забезпечено таке відшкодування у безспірному порядку, у зв'язку з чим виникає спір у публічно-правовій сфері, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання про наявність порушеного права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2009 року, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем відповідно до вимог пп. п.п. 7.7.4 п 7.7 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” будо подано податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок сум бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2009 року, в яких було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 154 483,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це, орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічний порядок закріплений і в чинному Податковому кодексі України (розділ V пункт 200.15 статті 200 цього Кодексу).

Висновки акту № 5971/23-6/00222373 від 15.06.2010 року невиїзної документальної перевірки з питань правових відносин позивача із суб'єктом господарської діяльності ТОВ "Гофра", за рахунок якого була задекларована сума бюджетного відшкодування у листопаді 2009 року, були спростовані постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 року, якою визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000652305/0 від 23.06.2010 року про встановлення завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2009 року в сумі 9 974,17 грн.

Отже, заявлена позивачем до відшкодування у листопаді 2009 році сума ПДВ в розмірі 154 483,00 грн. є підтвердженою.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції в м. Полтаві № 2630/10/19136 від 11.02.2011 станом на 10.02.2011 року залишок невідшкодованої позивачу суми ПДВ за листопад 2009 року становить 9 974,17 грн. та 6412,00 грн., що також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

Враховуючи те, що Державною податковою інспекцією в м. Полтаві не забезпечено належним чином виконання своїх повноважень щодо відшкодування відповідно до вимог Закону України “Про ПДВ” заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ у податковій декларації за листопад 2009 року, суд приходить до висновку про наявність порушення права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2009 року.

Доводи відповідача щодо пропущеня відповідачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, що відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, суд до уваги не бере з огляду на наступне.

Статтею 99 КАС України в редакції, яка діяла на момент виникнення права позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року (податкову декларацію та заяву було подано 17.12.2009 року), було встановлено загальний річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, а пропущення цього строку відповідно до ст. 100 КАС України було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Як встановлено судом, за результатами проведеної 15.06.2010 року документальної перевірки позивача з питань правових відносин позивача із суб'єктом господарської діяльності ТОВ "Гофра", за рахунок якого була задекларована сума бюджетного відшкодування у листопаді 2009 року, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000652305/0 від 23.06.2010 року, на підставі якого позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2009 року на 9 974,17 грн., яке було скасовоно постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 року, яка набрала законної сили з моменту проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, до Полтавського окружного адміністративного суду позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості із бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2009 року 11 березня 2011 року.

Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ, який набрав чинності з 30.07.2010 року, до вищевказаних норм ст. 99,100 КАС України було внесено зміни, зокрема, змінено річний строк звернення до суду на шестимісячний, а наслідком пропущення зазначеного строку встановлено залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на викладене, шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права позивачем не порушено.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ "Елемент Шість" про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 9 974 грн. 17 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Елемент Шість»до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення суми бюджетного відшкодування задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України з р/р 31117030700002, код бюджетної класифікації за доходами 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами»(символ звітності банку 030), одержувач: УДК у місті Полтава, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804, банк : ГУДКУ у Полтавській області, на користь Відкритого акціонерного товариства «Елемент Шість»(ЄДРПОУ 00222373, р/р № 26002060073177 в ПРУ КБ «Приватбанк»м. Полтави, МФО 331401) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 9 974 грн. 17 коп. (дев'ять тисяч дев'ятьсот сімдесят чотири гривні сімнадцять копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Елемент Шість»витрати зі сплати судового збору у розмірі 99,74 грн. (дев'яносто дев'ять гривень сімдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2011 року.

СуддяЛ.О. Єресько