Постанова № 14643714, 24.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-3990/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1., Порубльового С.В., Бабко Ю.О.,

представника відповідача - Щурик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Атом"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними дій, скасування акту та податкових повідомлень - рішень , -

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2010 року Приватне акціонерне товариство "Атом" (по тексту - позивач, ПрАТ "Атом") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області(по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними дій службових осіб Кременчуцької ОДПІ при складанні та узгодженні акту № 3885/23-209/25163708 від 02.08.2010 "Про результати планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Атом" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного законодавства за період часу з 01.10.2005 по 31.03.2010, визнання протиправним акту Кременчуцької ОДПІ № 3885/23-209/25163708 від 02.08.2010 та скасування його повністю, визнання протиправними податкові повідомлення - рішення від 12.08.2010 №0006582301/0/2576,№ 0006582301/0/2577, №0006582301/0/2578 про застосування штрафних санкцій у відношенні ПрАТ "Атом" за порушення законодавства, і скасування їх повністю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на не обґрунтованість та безпідставність висновків перевірки, а тому зазначав, що, працівники Кременчуцької ОДПІ дійшли помилкового висновку щодо порушення ПрАТ "Атом" положень Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про податок з доходів фізичних осіб" .

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі на загальну суму 678979,50 грн у зв'язку із порушенням позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з податку на додану вартість на загальну суму 75999 грн, оскільки позивачем порушено вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" та податку з доходів найманих працівників на загальну суму 14035,50 грн з підстав порушення норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, з підстав у ньому викладених, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Атом" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.01.1998. Субєкт господарювання взятий на облік в органах державної податкової служби (Кременчуцька ОДПІ) 29.01.1998, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що в період з 01.07.2010 по 28.07.2010 податковими інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Атом" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2010.

За результатами перевірки складено акт від 02.08.2010 № 3885/23-209/25163708 в якому відображено, зокрема, порушення:

- підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.6, пункту 5.4. статті 5, пункту 6.1. статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 452653,00 грн, у тому числі за: 4 квартал 2007 року - 72441,00 грн; 1 квартал 2008 року - 51918 грн; 4 квартал 2008 року 245311 грн; 1 квартал 2009 року -82983,00 грн; та зменшено відємне значення обєкту оподаткування на 1470451,00 грн, в тому числі за 2007 рік на 238677 грн, 2008 рік - 588102,00 грн, 1 квартал 2010 року 643672 грн;.

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4., пункту. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 50666,00 грн у тому числі за: за листопад 2007 року 15900,00 грн; грудень 2007 року - 17406,00 грн, жовтень 2008 року - 2400,00 грн; листопад 2008 року 4000,00 грн; грудень 2008 року 5360,00 грн; травень 20009 року 5600,00 грн.

- підпункту 4.2.9 пункту 4.2, підпункту 8.1.1 пункту 8.1. статті 8, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період суму 4678,50 грн, в тому числі: квітень 2007 року 349,50 грн, травень 2007 року 199,50 грн, червень 2007 року 199,50 грн, липень 2007 року 199,50 грн, вересень 2007 року 84,00 грн, жовтень 2007 року 199,50 грн, листопад 2007 року 241,50 грн, грудень 2007 року 441,00 грн, лютий 2008 року 199,50 грн, березень 2008 року 315,00 грн, квітень 2008 року 300,00 грн, травень 2008 року 270,00 грн, червень 2008 року 285,00 грн, липень 2008 року 255,00 грн, вересень 2008 -165,00 грн, жовтень 2008 року 330,00 грн, листопад 2008 345,00 грн, грудень 2008 року 300,00 грн.

05.08.2010 позивач не погодившись із висновками акту перевірки направив за вих. вих. № 154 Кременчуцькій ОДПІ заперечення до акту від 02.08.2010 № 3885/23-209/25163708, з проханням скасувати оспорюваний ними акт перевірки, у звязку із невідповідностями висновків Кременчуцької ОДПІ зазначених в мотивувальній частині.

Кременчуцькою ОДПІ за вих. № 30357/10/23-213 від 09.08.2010 надано ПрАТ "Атом" відповідь на заперечення, згідно із висновками відповіді при складанні акту перевірки було дотримано всі вимоги Наказу ДПА України від 11.09.2008р. № 584 "Про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та методичні рекомендації" щодо їх оформлення" та Наказу ДПА України від 10.08.2005 32327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства". Також вказано, що зауваження викладені в запереченні є безпідставними, акт планової вивізної перевірки ПрАТ "Атом" (код 25163708) від 02.08.2010 № 3885/23-209/25163708 з питання оскарження платником податків в скарзі № б/н від 05.08.2010 (вх.26941/10 від 05.08.2010.) та донарахування за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків акта перевірки 12.08.2010 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення:

-№0006572301/0/2577, яким ПрАТ "Атом" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 678979,50 грн (в тому числі за основним платежем - 452653 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 226326,50 грн).

-№0006582301/0/2576, яким ПрАТ "Атом" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 75999 грн (в тому числі за основним платежем 50666 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25333 грн).

-№0029741702/0/2578, яким ПрАТ "Атом" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 14035,50 грн (в тому числі за основним платежем 4678,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9357 грн).

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, а тому оскаржив їх до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийняття Кременчуцькою ОДПІ оспорюваних податкових повідомлень рішень, суд приходить до наступних висновків.

Так, податковим органом за період, що перевірявся ПрАТ "Атом" було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 678979,50 грн (в тому числі за основним платежем - 452653 грн та та за штрафними (фінансовими) санкціями 226326,50 грн).

Донарахована сума податку на прибуток складається з наступного:

- підприємством до складу валових витрат віднесено суми (всього 253330 грн, в тому числі: за 4 квартал 2007 року 166530 грн, 3 квартал 2008 року 12000 грн, 4 квартал -2008 року 74800 грн) - вартість отриманих послуг від Приватного підприємства "Надим" та Приватного підприємства "Анілді", які не підтверджені належним чином оформленими бухгалтерськими документами;

- підприємством до складу валових витрат за 4 квартал 2008 року віднесено суму (2267 грн) по страхуванню майна, яке не належить йому на праві власності;

- підприємство не включило до складу скоригованого валового доходу суму кредиторської заборгованості за якою минув термін позовної давності за 4 квартал 2007 року 361912,00 грн, за 4 квартал 2008 року - 1449272,00 грн, але відображено пізніше частково вказану заборгованість - в 4 кварталі 2009 року в сумі 787440,00 грн, що вплинуло на визначення обєкту оподаткування за попередні звітні періоди.

В свою чергу, під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення позивачу податкового зобов'язання, а також судом встановлено в ході судового розгляду слідуюче.

Так, в періоді, що перевірявся ПрАТ "Атом" віднесено до складу валових витрат вартість послуг від Приватного підприємства "Надим" та Приватного підприємства "Анілді", а саме віднесено суми по актах виконання робіт:

від 28.11.2007 від Приватного підприємства "Надим" за "послуги із упакування, навантаження, супроводження та транспортування обладнання в м. Жовті Води" на суму 79500 грн та ПДВ 15900 грн;

від 03.12.2007 від Приватного підприємства "Надим" за "упакування, навантаження, супроводження та транспортування обладнання в м. Дніпродзержинськ" на суму 30800 грн та ПДВ 6160 грн;

від 13.12.2007 від Приватного підприємства "Надим" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, транспортування обладнання в м. Жовті Води" на суму 56230 грн та ПДВ 11246 грн;

від 25.09.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами, транспортування обладнання в смт. Смолине" на суму 12000 грн та ПДВ 2400 грн;

від 10.10.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами, транспортування обладнання в м. Верхньодніпровськ: АСК МДЕ- 1 шт" на суму 20000 грн та ПДВ 4000 грн;

від 28.10.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами, транспортування обладнання в м. Севастополь" на суму 20000 грн та ПДВ 4000 грн;

від 05.12.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами транспортування обладнання в м. Верхньодніпровськ: АСК МДЕ- 3 шт., автом. вимикач - 4 шт., датчик робочого тиску 3 шт. " на суму 28000 грн та ПДВ 5600 грн;

від 11.12.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами транспортування обладнання в м. Верхньодніпровськ: електродвигун 2 шт., лічильник 1 шт., насос - 2 шт., датчик -1 шт." на суму 5300 грн та ПДВ 1060 грн;

від 12.12.2008 від Приватного підприємства "Анілді" за "заготівельно-складські послуги, послуги з виготовлення тари та пакування, комплектації запчастинами, транспортування обладнання в смт .Смолине" на суму 1500 грн та ПДВ 300 грн;

В даному випадку, податковий орган дійшов висновку про неправомірність включення ПрАТ "Атом" до складу валових витрат на придбання послуг від контрагентів ПП "Надим" та ПП "Анілді", враховуючі, що окрім актів приймання робіт інших первинних документів, в яких чітко було б визначено, які саме витрати понесені в процесі надання послуг з наданням підтверджуючих витратних документів, які свідчать про те, що виконавець в процесі надання послуг проводив певну роботу, в тому числі відсутні документи, які підтверджують перевезення вантажу. Крім того, виконавці послуг ПП "Надим" та ПП "Анілді" не мали належних виробничих та трудових ресурсів для виконання такого виду послуг.

Суд погоджується з висновками, податкового органу щодо неправомірності включення до складу валових витрат сум витрати, повязані з наданням послуг ПП "Надим" та ПП "Анілді" на суму 253330 грн враховуючі слідуюче.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994, № 334/94-ВР( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

А господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 цього ж Закону).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Одночасно згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ведення господарських операцій фіксуються та підтверджуються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

При цьому, суд не може погодитися з доводами позивача про те, що документи, якими він хоче підтвердити спірні валові витрати, а саме: акти виконаних робіт, в яких зазначено лише назва послуги, є такими, що не підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV. В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 9 вказаного закону висуває до первинних документів такі обовязкові реквізити як: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

В даному випадку, згідно поданих позивачем документів, а саме: актів виконаних робіт, не можливо зясувати, чи надавалися фактично послуги, у яких обсягах, розмежувати їх вартість, зясувати, яким чином формувалася їх вартість, як перевозились і зберігались товари, чиїм транспортом.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування.

Отже, суд приходить до висновку, що понесені позивачем витрати на придбання послуг ґрунтуються на неналежним чином оформлених актах приймання робіт, а відтак не можуть підтверджувати фактичне виконання послуг, так як, первинні документи, які б містили відомості про реальне здійснення господарських операцій не були представлені позивачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи судом.

А відтак, висновок перевірки про завищення позивачем валових витрат на суму 253330 грн, є законним та обґрунтованим.

Також, донарахована сума податку на прибуток складається із того, що підприємством до складу валових витрат за 4 квартал 2008 року віднесено суму (2267 грн) по страхуванню майна, яке не належить йому на праві власності.

При цьому, слід зазначити, що в ході перевірки встановлено, що ПрАТ "Атом" включало до валових витрат витрати на обовязкове страхування транспортних засобів та майна у рядку 04.12 "сума витрат зі страхування (крім витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)" за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 у сумі 43280 грн і на підставі наданих для перевірки договорів страхування, аналізу рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у р у рядку 04.12 "сума витрат зі страхування (крім витрат з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)" на 2267 грн, а саме: суми страхових платежів по договору добровільного страхування майна №092-10/12-1854-20 від 24.12.2008, Страховик АСК "Омега", код 21626809.

В свою чергу, в ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.12.2008 між Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" (Страховик) та ПрАТ "Атом" (Страхувальник) укладено договір № 092-10/12-1854-20 добровільного страхування майна. Предметом якого, відповідно до пункту 1.1. стало те, що Страхувальник передає, а Страховик приймає на страхування нерухоме майно: 1/2 частини 2-х квартирного житлового будинку із спорудами, що складаються із квартири № 1, загальною площею 218,1 кв.м, житловою площею 80,1 кв.м, 1/2 вигрібної ями, 1/2 частини огорожі, що розташовані за адресою: м. Кременчук, вул. Ватутіна,20. Згідно пункту 3.4 Договору страховий платіж складає - 2267,15 грн.

Згідно з підпунктом 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Із наданих суду доказів, видно що нерухоме майно: 1/2 частини 2-х квартирного житлового будинку із спорудами, що складаються із квартири № 1, загальною площею 218,1 кв.м, житловою площею 80,1 кв.м, 1/2 вигрібної ями, 1/2 частини огорожі, що розташовані за адресою: м. Кременчук, вул. Ватутіна,20,яке стало предметом страхування у відповідності до договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 02.12.2006, витягу із Державного реєстру правочинів, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.12.2006 належить громадянину ОСОБА_1.

При цьому, слід зазначити, що участь гр. ОСОБА_1. у створенні ПрАТ "Атом" в якості засновника та акціонера, не є доказом належності на праві власності вказаного майна саме товариству, крім того доказів, що майно внесено як статутний внесок тощо, суду не надано.

Щодо посилань позивача на те, що майно, яке у відповідності до договору від 24.12.2008 №092-10/12-1854-20 було застраховано, стало одним із видів забезпечення кредиту у відповідності до додаткової угоди від 23.03.2007 до кредитного Договору від 01.12.2007, то суд дійшов висновку, в даному випадку ПрАТ "Атом" мало право на страхування своїх майнових інтересів, однак не будучи власником майна не вправі відносити витрати на його страхування до валових витрат.

Таким чином, вказані обставини свідчать про правомірність нарахування ПрАТ "Атом" податкового зобовязання з податку на прибуток в цій частині.

Іншою підставою визначення позивачу суми податкового зобов'язання податку на прибуток став висновок контролюючого органу про те, що позивачем порушено вимоги норми підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: підприємство не включило до складу скоригованого валового доходу суму кредиторської заборгованості за якою минув термін позовної давності за 4 квартал 2007 року 361912 грн, за 4 квартал 2008 року 1449272 грн, але відображено пізніше частково вказану заборгованість - в 4 кварталі 2009 року в сумі 787440 грн, що вплинуло на визначення обєкту оподаткування за попередні звітні періоди.

Під час перевірки встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ПрАТ "Атом" мало господарські відносини із нерезидентами:

24.03.2003 укладено контракт № РС-03-006/GE із фірмою "GE Indastrial Systems GmbH" Німеччина (Продавець), предметом якого є те, що Продавець згоден продавати, а Покупець (ПрАТ " Атом") згоден придбати обладнання, (Товар) впродовж строку дії даного Контракту (пункт 1.1. Контракту. Загальна вартість Контракту складає 500000 євро (пункт 2.1. Контракту). Товар поставляється на підставі замовлень Покупця. Продавець повинен повідомити Покупця про відвантаження товару протягом 48 годин після відвантаження по факсу чи експрес-поштою. Продавець поставляє Покупцю Товар, зазначений в статті 1 Контракту в протягом 4 тижнів з дня підтвердження поставки (пункт 4 Контракту). Оплата проводиться у вигляді 100 % передоплати чи без відзивного документарного, трансферабельного акредитива підтвердженого банком в Німеччині строком на 90 банківській дні , який виставляється на розрахунковому рахунку Продавця протягом 12-ти банківських днів після отримання Покупцем повідомлення Продавця про підтвердження замовлення. Оплата повинна проводитися на банківський рахунок Продавця із зазначенням номеру рахунку Продавця в якості підстави для оплати. (пункт 6 Контракту). Строк дії контракту до 31.12.2004.

24.02.2003 укладено контракт № РС-03-004/GE із фірмою "GE Power Belgium B.V.B.A." Бельгія (Продавець), предметом якого є те, що Продавець згоден продавати, а Покупець (ПрАТ " Атом") згоден придбати обладнання, (Товар) впродовж строку дії даного Контракту (пункт 1.1. Контракту). Загальна вартість Контракту складає 200000 євро (пункт 2.1. Контракту). Товар поставляється на підставі замовлень Покупця у відповідності зі пунктом 7 тексту Контракту. Продавець повинен повідомити Покупця про відвантаження товару протягом 48 годин після відвантаження факсимільним електронним повідомленням чи експрес-поштою. Продавець поставляє Покупцю Товар, зазначений в статті 1 Контракту в протягом 4 тижнів з дати отримання замовлення (Спецтфікації) на наступну поставку (пункт 4 Контракту).Оплата проводиться у вигляді 100 % передоплати вартості замовлення (наступної Специфікації) на партію Товару протягом 10 банківських днів після отримання Покупцем повідомлення продавця про готовність наступної партії товару до відправлення і другого оригінала рахунку на оплату Товару експрес поштою. Оплата повинна проводитися на банківський рахунок Продавця із у відповідності до рахунку-фактури Продавця в якості підстави для оплати. (пункт 6 Контракту). Строк дії контракту до 31.12.2004.

25.02.2003 укладено контракт № РС-03-005/GE із фірмою "GE Power Controls Iberika S.L." Іспанія (Продавець), предметом якого є те, що Продавець згоден продавати, а Покупець (ПрАТ " Атом") згоден придбати обладнання, (Товар) впродовж строку дії даного Контракту (пункт 1.1. Контракту). Загальна вартість Контракту складає 200000 євро (пункт 2.1. Контракту). Товар поставляється на підставі замовлень Покупця у відповідності зі пунктом 7 тексту Контракту. Продавець повинен повідомити Покупця про відвантаження товару протягом 48 годин після відвантаження факсимільним електронним повідомленням чи експрес-поштою. Продавець поставляє Покупцю Товар, зазначений в статті 1 Контракту в протягом 4 тижнів з дати отримання замовлення (Спецтфікації) на наступну поставку (пункт 4 Контракту). Оплата проводиться у вигляді 100 % передоплати вартості замовлення (наступної Специфікації) на партію Товару протягом 10 банківських днів після отримання Покупцем повідомлення продавця про готовність наступної партії товару до відправлення і другого оригінала рахунку на оплату Товару експрес поштою. Оплата повинна проводитися на банківський рахунок Продавця із у відповідності до рахунку-фактури Продавця в якості підстави для оплати. (пункт 6 Контракту). Строк дії контракту до 31.12.2004.

При цьому, на момент перевірки при аналізі журналів-ордерів та відомостей по рахунку 632 "Розрахунки із іноземними постачальниками" встановлено, що у ПрАТ "Атом" рахується заборгованість перед вказаними вище нерезидентами а саме: із фірмою "GE Indastrial Systems GmbH" Німеччина в розмірі 20734,00 євро, дата виникнення заборгованості 29.10.2004, із фірмою "GE Power Belgium B.V.B.A." Бельгія в розмірі 28044,72 євро - дата виникнення заборгованості 27.10.2004, із фірмою "GE Power Controls Iberika S.L." Іспанія в розмірі 133506,24 євро - дата виникнення заборгованості 27.12.2005.

В даному випадку, спірним стала гранична дата строку позовної давності, дата виникнення заборгованості та розмір якої сторонами не оспорюється.

При цьому, позивач в обґрунтування своїх доводів посилається на листи надіслані нерезидентам щодо визнання своєї заборгованості в повному обсязі: GE Power Belgium B.V.B.A." Бельгія вих. від 19.06.2006 , "GE Power Controls Iberika S.L." Іспанія вих. 136 від 20.06.2006, "GE Indastrial Systems GmbH" вих. 131 від 07.06.2006, а тому строк позовної давності відраховує саме від дати спливу вказаних у листах строків виконання.

Суд вивчивши матеріали справи та проаналізувавши норми Закону дійшов до висновку, що вказані доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, та не спростовують висновків перевірки враховуючі наступне.

Безнадійною заборгованістю, відповідно до підпункту 1.25 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", визнається заборгованість по зобовязаннях, за якою минув строк позовної давності.

В свою чергу, у відповідності до частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Абзацом 4 підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що безповоротною фінансовою допомогою вважається сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 даного Закону, до валового доходу підприємства включаються доходи з інших джерел у тому числі у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно із пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Виходячи з аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що до валових доходів підприємства включаються доходи у вигляді сум заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою, що залишається не стягнутою після закінчення строку позовної давності.

Враховуючі, норми Цивільного кодексу України, строк позовної давності по сплаті по вказаним вище контрактам із фірмою "GE Indastrial Systems GmbH" Німеччина минув - 29.10.2007, із фірмою "GE Power Belgium B.V.B.A." Бельгія минув 27.10.2007, із фірмою "GE Power Controls Iberika S.L." Іспанія - 27.12.2008.

А посилання позивача на переривання такого строку, суд вважає неаргументованим зважаючі на таке.

У наданих суду листах: вих. №131 від 07.06.2006 на імя GE Indastrial Systems GmbH" зазначено на Ваш запит підтверджуємо, що станом на 07.06.2006 заборгованість перед GE Indastrial Systems GmbH складає 20734,00 євро згідно контракту № РС-03-006/GE від 24.03.2003. Зазначену заборгованість зобовязуємося сплатити в строк до 31.12.2006 в повному обсязі;

вих. 133 від 19.06.2006 на імя GE Power Belgium B.V.B.A. зазначено на Ваш запит підтверджуємо, що станом на 19.06.2006 заборгованість перед GE Power Belgium B.V.B.A складає 28044,72 євро згідно контракту № РС-03-004/GE від 25.02.2003. Зазначену заборгованість зобовязуємося сплатити в строк до 31.12.2006 в повному обсязі;

вих. №136 від 20.06.2006 на імя GE Power Controls Iberika S.L. зазначено на Ваш запит підтверджуємо, що станом на 20.06.2006 заборгованість перед GE Power Controls Iberika S.L. складає 133506,24 євро згідно контракту № РС-03-005/GE від 25.02.2003. Зазначену заборгованість зобовязуємося сплатити в сумі 20000 євро до 31.12.2006, 384000 євро в строк до 30.06.2007, 40000 євро до 31.12.2008, 35106,24 євро до 31.12.2009.

На вимогу суду позивачем не представлено суду запитів фірм нерезидентів відповідь на які, у відповідності до досліджених вище листів, надавалася, крім того не надано належних доказів отримання контрагентами листів, до того ж відповіді нерезидентам щодо строку оплати боргу надані на російській мові, без підпису керівника, печатки підприємства.

При цьому слід зазначити, що окрім вказаних листів, будь-яких інших доказів щодо вчинення дій по визнанню боргу протягом 2004 року 2010 року чи частковій сплаті заборгованості протягом цього ж часу тощо, позивачем не було здійснено та суду не представлено.

Згідно із статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючі викладене, суд при розгляді і вирішенні справи не приймає указані документи (листи) як належні і допустимі докази.

В даному випадку, суд враховує також, що згідно пункту 2 статті З Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ-ВР, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, який має грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітності в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій у регістрах бухгалтерського обліку, зокрема в оборотно-сальдових відомостях. Для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Представлені суду листи не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітності в Україні" та не позбавляють позивача обовязку для належного ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, суд вважає, що зафіксоване в акті перевірки порушення ПрАТ "Атом" підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: не включення до складу скоригованого валового доходу суму кредиторської заборгованості за якою минув термін позовної давності за 4 квартал 2007 року 361912 грн, за 4 квартал 2008 року 1449272 грн, але відображено пізніше частково вказану заборгованість - в 4 кварталі 2009 року в сумі 787440 грн, що вплинуло на визначення обєкту оподаткування за попередні звітні періоди, є обґрунтованим, доведеним, та не спростоване позивачем.

Що стосується донарахування ПрАТ "Атом" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку із встановленим в ході перевірки порушенням підпунктів 7.4.1, 7.4.4., пункту. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 50666,00 грн у тому числі за: за листопад 2007 року 15900,00 грн; грудень 2007 року - 17406,00 грн, жовтень 2008 року - 2400,00 грн; листопад 2008 року 4000,00 грн; грудень 2008 року 5360,00 грн; травень 20009 року 5600,00 грн (операції із ПП "Надим" та ПП "Анілді") суд зазначає, слідуюче.

Законом України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносиин) визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.3. Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно із підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 . Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

А у відповідності із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Враховуючі, встановлені судом вище обставини, щодо відсутності належних доказів про понесені відповідачем витрати, реальності наданих послуг від ПП "Надим" та ПП "Анілді", то валові витрати та відповідно право на податковий кредит у ПрАТ "Атом" не виникає.

В даному випадку, хоча податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, а первинні документи відповідно є підставою для включення вказаних у них сум до валових витрат, проте надані позивачем докази не є вичерпними, оскільки предметом доказування у цій справі не є обставини наявності чи відсутності належним чином оформлених податкових накладних чи первинних документів, а обставини фактичного надання послуг ПП "Надим" та ПП "Анілді" за цими податковими накладними та первинними документами.

До того ж, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та валові витрати можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

А відтак, суд приходить до висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин із ПП "Надим" та ПП "Анілді" знайшло своє належне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Отже, правомірним на думку суду, є і донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 75900,00 грн за таке порушення.

Окрім вказаного, податковим органом за період, що перевірявся ПрАТ "Атом" було донараховано податкове зобовязання по податку з доходів найманих працівників в розмірі на загальну суму 14035,50 грн (в тому числі за основним платежем 4678,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9357 грн).

Донарахована сума податку з доходів найманих працівників складається з наступного: ПрАТ "Атом" перерахувало за послуги з перевезення працівників підприємства фізичній особі - підприємцю Чешеву В.В. кошти в розмірі 31190,00 грн.

При цьому, податковий орган дійшов висновку, що послуги з безоплатного перевезення працівників надані їм як додаткове благо, а тому позивачем занижено сплату податку з доходів фізичних осіб.

Проте, суд, знаходить вказаний висновок відповідача таким, що не узгоджуються з вимогами Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-IV, з огляду на слідуюче.

У відповідності до абз. "а" підпункту 4.2.9. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств;

Трудові відносини регулюються трудовим законодавством, згідно з яким при укладанні трудового договору (контракту) між працівником і працедавцем працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену такою угодою (контрактом), тобто виконувати трудову функцію за дорученням або наказом працедавця, а працедавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи в межах законодавства про працю, охорону праці, колективних договорів і угодою сторін.

Як вбачається із копії наданого позивачем колективного договору укладеного на ПрАТ "Атом" , пунктом 8.2.4 якого визначено, що Власник, здійснює, зокрема, оплату витрат на перевезення працівників до місця роботи як власним так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).

Слід зауважити, що у відповідності до підпункту 3.21. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004, № 5 не належить до фонду оплати праці витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).

При цьому слід зазначити, що послугами перевезення користувалися саме працівники ПрАТ "Атом", що встановлено в ході перевірки та не спростовується сторонами.

Виходячи з викладеного, вартість використання орендованого товариством транспорту як службового для перевезення працівників цього товариства не розглядається як одержане такими працівниками додаткове благо і не оподатковується податком з доходів фізичних осіб.

Отже суд дійшов до висновку, що порушення позивачем вимог абзацу "г" підпункту 4.2.9. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не підтверджується нормативно та документально.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що при прийнятті податкового повідомлення рішення від 12.08.2010 №0029741702/0/2578, яким ПрАТ "Атом" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 14035,50 грн (в тому числі за основним платежем 4678,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9357 грн) відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже воно є протиправними та підлягають скасуванню.

А, враховуючи недоведеність позиції позивача, суд дійшов висновку про те, що дії Кременчуцької ОДПІ в частині нарахування ПрАТ "Атом" суми податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 678979,50 грн (в тому числі за основним платежем - 452653 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 226326,50 грн та податок на додану вартість на загальну суму 75999 грн (в тому числі за основним платежем 50666 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25333 грн) є правомірними, а відтак податкові повідомлення-рішення: від 12.08.2010 №0006582301/0/2576 та №0006572301//0/2577 прийняті Кременчуцькою ОДПІ у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд не вбачає підстав для їх скасування.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій службових осіб Кременчуцької ОДПІ при складанні та узгодженні акту № 3885/23-209/25163708 від 02.08.2010 "Про результати планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Атом" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного законодавства за період часу з 01.10.2005 по 31.03.2010 та визнання протиправним акту Кременчуцької ОДПІ № 3885/23-209/25163708 від 02.08.2010 та скасування його повністю суд, зазначає слідуюче.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних та виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансової господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.3.).

Акт перевірки не впливає на права і обов'язки осіб, він лише містить думку перевіряючих щодо здійсненої перевірки і не породжує для позивача прав та обовязків, на підставі акту приймається податкове повідомлення - рішення, яке є обов'язковим для виконання.

Таким чином, дії відповідача по складенні акту не створили для позивача правових наслідків. Юридично значимі наслідки визначення податкових зобовязань Кременчуцькою ОДПІ створюють складені податкові повідомлення рішення, які впливають на права і обов'язки та можуть бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.

Тому, позовна вимога про визнання дій службових осіб Кременчуцької ОДПІ при складанні та узгодженні акту не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є такими, що задоволенню не підлягають.

А позовні вимоги про визнання протиправним та скасування акту перевірки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки акт перевірки не є рішенням в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаної вимоги відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути з Держбюджету України на користь позивача судовий збір частково в розмірі 1 гривні 70 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позовом Приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними дій, скасування акту та податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 12.08.2010 № 00029741702/0/2578.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акту № 3885/23-209/25163708 від 02.08.2010 закрити.

Стягнути з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Приватного акціонерного товариства "Атом" в розмірі 1 (одна) гривня 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 29 березня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко