Постанова № 14643283, 23.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2011                                                                                           № 49/61

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

представники сторін не з’явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСБУД-КОМПАНІЯ”

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.11.2010

у справі № 49/61 ( )

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „МСБУД”

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСБУД-КОМПАНІЯ”

про                                                   стягнення заборгованості у розмірі 153402,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 128184,86 грн. – основного боргу, 5576,04 грн. – інфляційних витрат, 2654,95 грн. – 3% річних, 16987,06 грн. – пені, 1534,03 грн. – державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором №282/П-443-09 від 24.11.2009р. не виконані належним чином зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати за наданні послуги.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 01.11.2010р. позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСБУД-КОМПАНІЯ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МСБУД” 150195,72 грн. заборгованості за договором на виконання будівельних робіт №282/П-443-09 від 24.11.2009р., з яких 128184,86 грн. – основного боргу, 5511,95 грн. – інфляційних витрат, 2654,95 грн. – 3% річних, 13843,96 грн. – пені, крім того 1503,35 грн. державного мита та 231,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення господарським норм процесуального права та на неповне з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що сума заборгованості перед позивачем становить лише 86031,08 грн., про що свідчить акт взаєморозрахунків та платіжні доручення №6795 від 11.12.2009р. на суму 120000,00 грн., №7098 від 22.12.2009р. на суму 1700,00 грн., №108 від 14.01.2010р. на суму 150000,00 грн., №452 від 26.01.2010р. на суму 20000,00 грн., №530 від 28.01.2010р. на суму 20000,00 грн.

Позивачем не надано відзиву на апеляційну скаргу.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про поновлення провадження у справі). Однак, сторони наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з’явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду поданої апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ „ТРАНСБУД-КОМПАНІЯ” підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкти або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2009р. між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, був укладений Договір на виконання будівельних робіт № 282/П-443-09, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлені даним Договором строки роботи по влаштуванню бетонної підлоги у секціях В та С (далі - Роботи) на об'єкті “Логістичний парк” за адресою: м. Бровари, об'їзна дорога (далі - Об'єкт), у відповідності з переліком робіт, вказаних в Договірній ціні (Кошторисі №1), який є невід'ємною частиною даного Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи в строки та на умовах, передбачених даним Договором (далі – Договір).

Відповідно до п.12.2.1 Договору, першу попередню оплату в розмірі 120000,00 грн. з урахуванням ПДВ замовник перераховує підряднику протягом трьох робочих днів з дати укладання даного Договору.

На виконання умов п.12.2.1 Договору відповідач перерахував на рахунок позивача аванс в розмірі 120000,00 грн., що підтверджується банківськими виписка.

В свою чергу, позивач виконав для відповідача роботи по влаштуванню бетонної підлоги у секціях В та С на об'єкті “Логістичний парк” за адресою: м. Бровари, об'їзна дорога, передбачені Договором.

Факт виконаних робіт підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом здачі–приймання виконаних робіт на загальну суму 397731,08 грн. (а.с.24).

Пунктом 12.3 Договору сторони погодили, що проміжні оплати за виконані роботи здійснюються замовником згідно фактично виконаних та прийнятих робіт, в розмірі 80% від суми кожного підписаного Акту здачі–приймання виконаних робіт ф.КБ-2В (протягом двох робочих днів після підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі –приймання виконаних робіт).

Виходячи з умов п.12.3 Договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачу 318184,86 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за виконані роботи, сплативши 190000,00 грн. та попередню оплату в розмір 120000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

З викладеного випливає, що заборгованість відповідача перед позивачем за виконанні роботи становить 8184,86 грн.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не врахував сплачений відповідачем аванс в розмірі 120000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Умови Договору, які стосуються порядку оплати не містять ніяких даних про те, що аванс не повинен зараховуватися у проміжні платежі.

Щодо посилань апелянта на банківські виписки, які додані до апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

22.12.2009р. ТОВ „Трансбуд-Компанія” перерахувало на рахунок ТОВ „МСБУД”, за хрестовину згідно рахунку №М-00120 від 21.12.2009р., грошові кошти в сумі 1700,00 грн., про що свідчить банківська виписка (док.№7098).

Проте, апелянтом не надано суду рахунку №М-00120 якій би свідчив про те, що зазначені кошти були перераховані ТОВ „МСБУД” на виконання умов Договору № 282/П-443-09 від 24.11.2009р.

Відповідно до п.1.2 Договору роботи, передбачені даним договором, виконуються з матеріалів замовника. Вартість матеріалів не включено у загальну вартість робіт.

Тобто, відповідач перерахувавши на рахунок позивача 1700,00 грн. фактично сплатив вартість матеріалів (хрестовини), а не вартість виконаних робіт за Договором.

Також, в банківській виписки від 22.12.2009р. (док.7098) відсутні посилання на Договір № 282/П-443-09 від 24.11.2009р.

Хоча, при здійснені платежів, для припинення зобов’язань по оплаті, замовник зобов’язаний вказати в платіжному дорученні номер та дату даного Договору (п.12.5 Договору).

Таким чином, відсутні підстави вважати, що ТОВ „Трансбуд-Компанія” саме на виконання умов Договору перерахувало на рахунок ТОВ „МСБУД” грошові кошти в сумі 1700,00 грн.

Інші банківські виписки, а саме від 11.12.2009р. (док.№6795) на суму 120000,00 грн., від 14.01.2010р. (док.108) на суму 150000,00 грн., від 26.01.2010р. (док.№452) на суму 20000,00 грн. та від 28.01.2010р. (док.№530) на суму 20000,00 грн. колегією суддів досліджені та прийняті, як належні докази часткового розрахунку відповідачем перед позивачем за виконанні робити, передбачені Договором.

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 8 184,86 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних збитків в розмірі 3014,68 грн. та 3% річних в розмірі 1204,76 грн., колегія суддів здійснивши перерозрахунок зазначених сум вважає, що рішення в цій частині підлягає зміні, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

З огляду на вищезазначені правові норми боржник не звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлене вище прострочення відповідачем грошового зобов’язання, приписи вказаних правових норм та перерахувавши суму інфляційних витрат та 3% річних колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні витрати в розмірі 351,95 грн. за період з 01.01.2010р. по 01.09.2010р. та 3% річних в розмірі 149,35 грн. за період з 04.02.2010р. по 13.09.2010р.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, колегія суддів здійснивши перерозрахунок суми пені вважає, що рішення в цій частині також підлягає зміні, виходячи з наступного.

Пунктом 15.3 Договору сторони погодили, що за недодержання термінів оплати передбачених п. п. 12.1-12.3 даного Договору, замовник виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, від суми неоплаченої вартості робіт, за кожний день затримки платежу.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Колегія суддів перерахувавши суму пені вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 804,35 грн., яка розрахована з додержанням норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за період з 04.02.2010 р. (виникнення заборгованості) по 04.08.2010 р.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Стосовно тверджень апелянта про те, що суд першої інстанції належним чином не повідомив його про порушення провадження та призначення справи до розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу 24.09.2010р. було направлено копію Ухвали про призначення розгляду справи за адресою м.Київ, вул.Качалова, 5 та отримано останнім 30.09.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.3).

Посилання апелянта на те, що судом не вірно зазначено його адреса, а саме м.Київ, вул..Качалова, 5, замість вулиці Качалова, 5-в у місті Києві колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки як вбачається з Договору №282/П-443-09 від 24.11.2009р. та з витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.28) юридична адреса ТОВ „ТРАНСБУД-КОМПАНІЯ” м.Київ, вул.Качалова, 5. На спростування зазначеного, відповідачем відповідно до ст.33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів.

Щодо тверджень апелянта про те, що позивачем не надіслано на адресу відповідача копію позовної заяви і додані до неї документи колегія суддів вважає, що данні посилання також не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.2 ст.22 ГПК України відповідач, зокрема, міг ознайомитись з матеріалами справи та зробити з них витяги, чого зроблено останнім не було, хоча дана справа розглядалась тривалий час. Крім того, в матеріалах справи містяться докази надсилання йому копії позовної заяви, розрахунку позовних вимог, договору, акту виконаних робіт та банківських виписок, а саме фіскальний чек №5974 та опис вкладення в цінний лист (а.с.8-9).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСБУД-КОМПАНІЯ” підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – зміні; позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСБУД-КОМПАНІЯ” на рішення Господарського суду м.Києва від 01.11.2010 року задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду м.Києва від 01.11.2010 року у справі №49/61 змінити та викласти його в наступній редакції:

„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „МСБУД” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНСБУД-КОМПАНІЯ” (03146, м.Київ, вул..Качалова, 5, код ЄДРПОУ 25267112) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МСБУД” (03680, м. Київ, вул.Святошинська, 34, код ЄДРПОУ 21555958) 8184,86 грн. заборгованості, 804,58 грн. пені, 149,35 грн. 3 % річних, 351,95 грн. інфляційних витрат, а також судові витрати: 102,00 грн. по сплаті державного мита за подачу позову, 51,00 грн. по сплаті державного мита за апеляційної скарги та 14,60 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.”

3. Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №49/61 повернути до Господарського суду м.Києва.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

28.03.11 (відправлено)