Постанова № 14643268, 15.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2011                                                                                           № 6/164-09/5

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Скрипка І.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Пінтов В.В. – довіреність б/н від 21.11.2010 року

від відповідача - Мамедова О.А. –довіреність №12-00239/11 від 07.02.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Аеро-Експрес"

на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2010

у справі № 6/164-09/5 ( .....)

за позовом                               Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "VD MAIS"

до                                                   ТОВ "Аеро-Експрес"

про                                                   стягнення 38326,28 грн.

В судовому засіданні 15.03.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Науково-виробнича фірма „VD MAIS“ звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес” про стягнення 38 326, 28 грн. (у тому числі 22 349, 53 грн. пені, 13 180, 79 грн. інфляційних втрат та 2 795, 96 грн. 3% річних).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором № 030108-1 на проектування від 03.01.2008 року щодо здійснення розрахунків за виконані проектні роботи в строки, передбачені Договором. За порушення строків оплати виконаних робіт позивачем нараховано на прострочену суму грошового зобов’язання пеню, передбачену Договором, а також інфляційні втрати та 3% річних.

          Під час розгляду справи у суді першої інстанції представником позивача подано уточнений розрахунок ціни позову, відповідно до якого останній просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес” 2815, 52 грн. 3% річних, 13180, 79 грн. інфляційних втрат та 22505, 84 грн. пені (а.с. 92, т.2).

          Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на відсутність його вини в порушенні строків оплати виконаних робіт та повну їх оплату на момент звернення позивача із даним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2010 року у справі № 6/164-09/5 позов задоволено повністю.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес” на користь Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „VD MAIS “ 22 349, 53 грн. пені, 2 795, 96 грн. 3% річних, 13 180, 79 грн. інфляційних втрат, 383, 26 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.

          Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права (ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України), судом не надано належної оцінки розбіжностям у розрахунках сторін та доводам апелянта щодо необґрунтованості розміру заявленої до стягнення суми та її надмірного розміру, порівняно зі збитками.

          На думку апелянта, місцевим господарським судом залишено поза увагою повне виконання відповідачем основного зобов’язання щодо оплати робіт за Договором № 030108-1 від 03.01.2008 року та прострочення виконання робіт на чотири місяці.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження.

Згідно з розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2011 року та від 07.02.2011 року змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні 08.02.2011 року колегією суддів оголошено перерву до 01.03.2011 року, а ухвалою суду від 01.03.2011 року відкладено розгляд справи на 15.03.2011 року та зобов’язано відповідача надати нормативно обґрунтований, детальний контррозрахунок суми пені, інфляційних втрат, 3% відсотків річних за Договором на проектування № 030108-1 від 03.01.2008 року.

Вимоги ухвали суду апеляційної інстанції відповідачем не виконані.

          Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Одночасно представник відповідача відмовився від поданого у суді першої інстанції контррозрахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені.

          Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

          Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає скасуванню повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2008 року між позивачем – Приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „VD MAIS” (Генеральний проектувальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес” (Замовник), укладено Договір на проектування № 030108-1 (далі-Договір), відповідно до умов якого Генеральний проектувальник (позивач) на умовах Договору за завданням Замовника (відповідача) зобов’язався забезпечити виконання повного комплексу робіт та усунути недоліки проектної документації за зауваженнями експертизи щодо технічних рішень (п. 1.1 Договору).

Об’єктом є нове капітальне будівництво вантажного терміналу міжнародної кур’єрської служби. Земельна ділянка, на якій буде збудований об’єкт, розташована з адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 1.

Відповідно до п. 4.1 Договору вартість робіт за даним договором склала 1 620 000, 00 грн.

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що вартість робіт є динамічною і підлягає збільшенню при зміні факторів, що впливають на вартість робіт згідно з актами та інструктивними вказівками органів державної влади та місцевого самоврядування, шляхом підписання сторонами Додаткової угоди до даного Договору.

14.07.2008 року сторонами Договору підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій дійшли згоди про збільшення обсягів робіт за договором та домовились про нову договірну ціну, визначивши вартість робіт за Договором в розмірі 2206 605, 61 грн.

Пунктом 5 Додаткової угоди № 1 до Договору сторони визначили, що Замовник протягом 5 календарних днів з моменту підписання угоди зобов’язаний сплатити Генеральному проектувальнику авансовий платіж в розмірі збільшення вартості проектних робіт за Договором, що становить 586 605, 61 грн.

Умовами Договору сторони погодили, що оплата вартості робіт проводиться поетапно: Замовник сплачує Генеральному проектувальнику 60 відсотків вартості всіх етапів, що складає 972000, 00 грн. до 11.03.2008 року; остаточний розрахунок з Генеральним проектувальником Замовник здійснює за кожний виконаний етап відповідно до календарного графіка виконання робіт з пропорційним врахуванням авансового платежу в розмірі 60 відсотків вартості робіт за відповідний етап. Замовник зобов’язаний протягом 3-х робочих днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт за відповідний етап перерахувати Генеральному проектувальнику грошові кошти в розмірі 40 відсотків вартості виконаних робіт на відповідному етапі робіт (п. 4.3 Договору).

Позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на суму 1909 367, 38 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 на суму 1765 963, 98 грн., актами прийому-передачі виконаних робіт від 03.09.2008 року на суму 48307, 00 грн., від 30.09.2008 року на суму 72456, 00 грн., від 30.09.2008 року на суму 22 640, 40 грн.

Зазначені акти підписані повноваженими представниками сторін без будь-яких застережень і зауважень та скріплені печатками підприємств.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за укладеним договором, не здійснив у повному обсязі розрахунки у строки, встановлені договором та додатковою угодою, позивач в листопаді 2008 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за Договором № 030108-1 від 03.01.2008 року в сумі 248694, 22 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.12.2008 року у справі № 8/376, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 року, задоволено позовні вимоги та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес” на користь Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „VD MAIS” 248 694, 22 грн. основного боргу.

Зазначене рішення в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили та виконано відповідачем 26.12.2008 року, про що свідчить платіжне доручення № 26780 про перерахування на розрахунковий рахунок позивача заборгованості в сумі 248 694, 22 грн.

28.07.2009 року позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес”, в якому просив стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 13180, 79 грн. за період жовтень-грудень 2008 року включно, нарахований на суму заборгованості 248694, 22 грн.

Крім цього, позивач просив стягнути 3% річних (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в сумі 2815, 52 грн. за період з 20.07.2008 року по 25.12.2008 року включно, нарахованих на суму заборгованості 248694, 22 грн.

Відповідно до п. 7.5 Договору та у відповідності до ст. 232 Господарського кодексу України позивач просив стягнути з відповідача пеню (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в сумі 22505, 84 грн., розрахованої за період з 20.07.2008 року по 25.12.2008 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

В матеріалах справи міститься уточнений розрахунок ціни позову (а.с. 92, т. 2), прийнятий судом першої інстанції, але не врахований під час постановлення рішення, що оскаржується.

З матеріалів справи вбачається, а відповідачем не заперечується прострочення відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, який відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, колегія суддів вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.5 Договору за несвоєчасну оплату робіт згідно з цим Договором Замовник (відповідач) сплачує Генеральному проектувальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України на день виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Терміни, на які прострочено відповідачем оплату робіт, розмір нарахованої пені зазначено позивачем в уточненому розрахунку ціни позову.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, колегія суддів встановила, що позивачем при здійсненні розрахунку пені помилково застосовано по всім простроченим оплатам подвійну облікову ставку в розрахунку за один день – 0,0657 %, а необхідно було застосовувати 0,0655 %, оскільки прострочення відбулось в 2008 році, який мав 366 днів.

Крім цього, позивачем помилково нараховано пеню в період з 18.12.2008 року (дати винесення рішення суду у справі № 8/376 про стягнення заборгованості в сумі 248694, 22 грн.) по 25.12.2008 року (до дня сплати заборгованості), оскільки у зв’язку з прийняттям рішення у справі № 8/376 про стягнення основної заборгованості, нарахування пені, передбаченої п. 7.5 Договору, відповідно до чинного законодавства припиняється.

Таким чином, за перерахунком колегії суддів розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає:

1) за період з 20.07.2008 року-07.08.2008 року при обліковій ставці НБУ 12% за 19 днів прострочення – 2 х 12 х 19 х 586 605,61 / 366 / 100 = 7308, 53 грн.

          2) за період з 08.08.2008 року – 10.08.2008 року при обліковій ставці НБУ 12% за 3 дні прострочення - 2 х 12 х 3 х 486605,61 / 366 / 100 = 957, 26 грн.

          3) за період 11.08.2008 року при обліковій ставці НБУ 12% за 1 день прострочення - 2 х 12 х 1 х 386605, 51 / 366 / 100 = 253, 51 грн.

          4) за період 12.08.2008 року при обліковій ставці НБУ 12% за 1 день прострочення - 2 х 12 х 1 х 286605,51 / 366 / 100 = 187, 94 грн.

          5) за період 13.08.2008 року при обліковій ставці НБУ 12% за 1 день прострочення - 2 х 12 х 1 х 86605,51 / 366 / 100 = 56, 79 грн.

          6) за період з 03.10.2008 року – 18.12.2008 року (день винесення рішення судом у справі № 8/376 про стягнення заборгованості) при обліковій ставці НБУ 12% за 77 днів прострочення - 2 х 12 х 77 х 248694,22 / 366 / 100 = 12557, 02 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати, нарахованої з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України за розрахунком колегії суддів підлягають частковому задоволенню в розмірі 21321, 05 грн.

Посилання апелянта на можливість зменшення розміру штрафних санкцій у зв’язку з тим, що основне зобов’язання за договором відповідачем виконано, а позивач прострочив виконання робіт на чотири місяці, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З урахуванням матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки місцевим господарським судом під час прийняття рішення не було враховано заяву позивача про збільшення позовних вимог, яка міститься в матеріалах справи, а відповідно не в повному обсязі з’ясовано обставини, в тому числі щодо порядку нарахування пені та її розміри, що мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2010 року у справі № 6/164-09/5 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2010 року у справі № 6/164-09/5 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „VD MAIS” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес” про стягнення 38326, 28 грн. – задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес” (08325, Київська область, Бориспільський р-н., с. Щасливе, вул. Леніна, 9-А, код ЄДРПОУ 21613132 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „VD MAIS” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29, код ЄДРПОУ 21558350) 13 180 (тринадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 2 815 (дві тисячі вісімсот п’ятнадцять) грн. 52 коп. 3% річних, 21321 (двадцять одна тисяча триста двадцять одна) грн. 05 коп. пені, 373 (триста сімдесят три) грн. 17 коп. державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес” (08325, Київська область, Бориспільський р-н., с. Щасливе, вул. Леніна, 9-А, код ЄДРПОУ 21613132 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „VD MAIS” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29, код ЄДРПОУ 21558350) 95 (дев’яносто п’ять) грн. 82 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду Київської області видати накази.

8. Матеріали справи № 6/164-09/5 повернути до Господарського суду Київської області.

9. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді