Рішення № 14642166, 25.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/3625.03.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Комора-С"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "МСТ Регіон"

про                    стягнення 40 161,00 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Лішавська О.М. (Дов.)

Від відповідача:          не з’явився

У судовому засіданні 25.03.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комора-С" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МСТ Регіон" 40161,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів № 241/08-ТР від 21.11.2008р., 401,61 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих Позивачем послуг з перевезення вантажу по договору про надання послуг з організації перевезення вантажів № 241/08-ТР від 21.11.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2011р. порушено провадження у справі № 57/36 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2011р. відкладено розгляд справи № 57/36 на 01.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2011р. відкладено розгляд справи № 57/36 на 25.03.2011р.

25.03.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комора-С" надав суду витребувані документи та письмові пояснення; підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСТ Регіон" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 17.02.2011р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у витязі була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2008 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідності "Комора-С" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "МСТ Регіон" був укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів № 241/08-ТР (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору та заявок Відповідача (Замовника) Позивач (Виконавець) організовує надання Відповідачу (Замовнику) комплекс послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу по території України автомобільним транспортом та визначених у цьому Договорі (надалі - послуги). Заявки Відповідача (Замовника) оформлюються письмово, з зазначенням виду та строків надання послуг, та, за умови підпису уповноваженими представниками сторін та наявності печаток Відповідача (Замовника) та Позивача (Виконавця), становлять невід’ємну частину Договору.

Вартість послуг (тарифи) Позивача (Виконавця) за цим Договором визначені сторонами в Додатку № 1 до Договору (п. 6.1. Договору).

Згідно з п. 6.3. Договору оплата послуг за цим Договором проводиться Відповідачем (Замовником) за фактично належним чином надані послуги на підставі виставленого Позивачем (Виконавцем) рахунку, протягом 10 банківських днів з моменту отримання Відповідачем (Замовником) рахунку. Оплата здійснюється лише за умови належного виконання Позивачем (Виконавцем) своїх зобов’язань згідно з умовами Договору та належного оформлення товарно-транспортної документації з боку Позивача (Виконавця) та уповноважених ним осіб та вантажоодержувача про отримання та доставку вантажу, згідно п. 5.3., 5.5., 5.6., 5.7.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов’язання за Договором щодо оплати наданих Позивачем послуг з перевезення вантажу належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 40161,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач - ТОВ "Комора-С" посилається на те, що ним на виконання умов Договору в період з грудня 2008 року по березень 2010 року на замовлення Відповідача були здійснені перевезення вантажу на загальну суму 40161,00 грн. В якості доказів належного виконання своїх зобов’язань Позивач посилається на Акти приймання-передачі послуг, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- Акт № Т1167/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 2996,00 грн.;

- Акт № Т1167/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 2996,00 грн.;

- Акт № Т1168/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 2996,00 грн.;

- Акт № Т1169/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 1950,00 грн.;

- Акт № Т1170/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 1950,00 грн.;

- Акт № Т1171/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 2996,00 грн.;

- Акт № Т1206/12-2008 від 31.12.2008р. на суму 2996,00 грн.;

- Акт № Т34/01-2009 від 22.01.2009р. на суму 10796,00 грн.;

- Акт № Т39/01-2009 від 26.01.2009р. на суму 6585,00 грн.;

- Акт № Т197/03-2009 від 18.03.2009р. на суму 6896,00 грн.

Відповідно до умов п. 2.10. Договору Відповідач (Замовник) зобов’язується належним чином оплачувати рахунки Позивача (Виконавця) за належним чином надані послуги, відповідно до умов цього Договору.

В зв’язку з тим, що Відповідач - ТОВ "МСТ Регіон" в установлений Договором строк не оплатив надані Позивачем послуги з перевезення вантажу, 06 серпня 2010 року Позивач надіслав Відповідачу претензію вих. № 289/Юр на суму 40161,00 грн.

Проте, вищевказану претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 40161,00 грн. - заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів № 241/08-ТР від 21.11.2008р.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині, відповідно визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши додані до позовної заяви Акти приймання-передачі послуг суд встановив, що Акти: № Т1167/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 2996,00 грн.; № Т1167/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 2996,00 грн.; № Т1168/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 2996,00 грн.; № Т1169/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 1950,00 грн.; № Т1170/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 1950,00 грн.; № Т1171/12-2008 від 22.12.2008р. на суму 2996,00 грн.; № Т1206/12-2008 від 31.12.2008р. на суму 2996,00 грн.; № Т34/01-2009 від 22.01.2009р. на суму 10796,00 грн.; № Т39/01-2009 від 26.01.2009р. на суму 6585,00 грн. оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, підписи представників та відбитки печаток сторін, в зв’язку з чим приймаються судом в якості належних доказів надання Позивачем Відповідачу послуг з перевезення вантажу.

Водночас, Акт приймання-передачі послуг № Т197/03-2009 від 18.03.2009р. на суму 6896,00 грн. не містить підпису та печатки Відповідача, тому суд не приймає зазначений Акт в якості доказу надання Позивачем послуг Відповідачеві.

Як вбачається з пояснень Позивача Акт приймання-передачі послуг № Т197/03-2009 від 18.03.2009р. на суму 6896,00 грн. було передано Відповідачу разом із рахунком на оплату. Проте, Відповідач вищевказаний Акт Позивачеві не повернув, послуги згідно акту не оплатив.

Суд не приймає до уваги зазначені пояснення Позивача, оскільки останнім не надано доказів передачі або надсилання Відповідачеві Акту приймання-передачі послуг № Т197/03-2009 від 18.03.2009р. на суму 6896,00 грн.

Крім того, в якості доказів надання послуг на суму 6896,00 грн. згідно Акту приймання-передачі послуг № Т197/03-2009 від 18.03.2009р. Позивач посилається на доданий до позовної заяви Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2009р., до якого включено суму Акту № Т197/03-2009 від 18.03.2009р. в розмірі 6896,00 грн. та на товарно-транспортні накладні: № 000015 від 26.01.2009р., № 00025 від 27.01.2009р.

Суд зауважує, що Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2009р. не є первинним документом та підписаний зі сторони Відповідача невідомою особою, в зв’язку з чим також не може бути належним доказом приймання Відповідачем послуг на суму 6896,00 грн.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних № 000015 від 26.01.2009р. та № 00025 від 27.01.2009р., перевезення вантажу згідно цих накладних здійснювалось Позивачем в січні 2009 року, а в позовній заяві Позивач вказує про те, що послуги згідно Акту приймання-передачі послуг № Т197/03-2009 від 18.03.2009р. надавались Відповідачу в березні 2009 року.

Таким чином суд не приймає товарно-транспортні накладні: № 000015 від 26.01.2009р., № 00025 від 27.01.2009р. в якості доказу надання Позивачем послуг Відповідачеві згідно Акту приймання-передачі послуг № Т197/03-2009 від 18.03.2009р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості з Відповідача підлягають частковому задоволенню, з урахуванням відрахування вартості послуг згідно Акту приймання-передачі послуг № Т197/03-2009 від 18.03.2009р., в сумі 33265,00 грн. (40161,00 грн. - 6896,00 грн.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МСТ Регіон" (юридична адреса: 02105, м. Київ, вул. Усенка, буд. 8; поштова адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А; ідентифікаційний код 31168558; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комора-С" (03115, м. Київ, вул. Краснова, буд. 27; ідентифікаційний код 31280577; р/р 26002003154200 в ПАТ "ІНГ Банк Україна" м. Києва, МФО 300539) 33265 (тридцять три тисячі двісті шістдесят п’ять) грн. 00 коп. основного боргу, 332 (триста тридцять дві) грн. 65 коп. державного мита та 194 (сто дев’яносто п’ять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 31.03.2011р.