Рішення № 14642158, 31.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/1831.03.11 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» До Приватного підприємства «Євротекстиль»

Про стягнення 283444,28 грн.

                                                             Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Цимбаліст В.В. –представник за довіреністю № 155/1/03-04 від 04.01.11.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Приватного підприємства «Євротекстиль»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за попереднім Договором № 01/3145 від 21.10.08. в розмірі 283444,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати за фактичне користування нежитловим приміщенням після закінчення строку дії Договору № 01/3145 від 21.10.08., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.11. порушено провадження у справі № 30/18, розгляд справи було призначено на 10.02.11. о 11-20.

Представник відповідача в судове засідання 10.02.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.11. про порушення провадження у справі № 30/18 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/18 відкладено на 24.02.11. о 15-00.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.11. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/18 відкладено на 15.03.11. о 09-50.

03.03.11. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано письмові пояснення до позовної заяви, відповідно до яких Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» просить суд стягнути в відповідача на свою користь заборгованості в розмірі 283444,28 грн.

В судовому засіданні 15.03.11. представником позивача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про продовження строку вирішення спору у справі № 30/387.

Представник відповідача в судове засідання 15.03.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.11. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.11. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/18 на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 31.03.11. о 12-10.

В судовому засіданні 31.03.11. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 31.03.11. не з’явився, письмового відзиву на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою про включення відповідача до ЄДРПОУ, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/18.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.08. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(Орендодавець) та Приватним підприємством «Євротекстиль»(Орендар) укладено попередній Договір № 01/3145 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець на підставі рішень Київської міської ради від 29.03.07. № 384/1045 додатка 1 пункту 7 та від 26.04.07. № 472/1133 пункту 12 текстової частини передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежилі приміщення), далі - об'єкт оренди, за адресою: вул. Саксаганського/Володимирська, 40/85, літер А,А' для офісу, торгівлі, побутових послуг. Згідно п. 2.1 Договору вбачається, що об'єктом оренди є: нежилі приміщення, загальною площею 205,70 кв. м, в т. ч. на 1-2 поверхах - 205,70 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору. Як вбачається з матеріалів справи, об’єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація».

Відповідно до п. 3.1 Договору передбачено, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.06. № 34/91, та на дату підписання Договору становить: 140,00 грн. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає: 28798,00 грн.

Згідно п. 3.5 Договору, сторонами погоджено, що орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата сплачуються Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Згідно п. 4.1 Договору встановлено, що Орендодавець зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту прийому-передачі об’єкт оренди.

У відповідності до п. 4.2 Договору, Орендар зобов’язався вносити орендні платежі своєчасно та у повному обсязі.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем у відповідності до акту прийому-передачі було передано відповідачу спірне приміщення загальною площею 205,7 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського/Володимирська, 40/85, літер А,А'.

Відповідно до п. 9.1 Договору сторонами погоджено строк дії даного Договору з 21.10.08. до отримання експертної оцінки, але не більше 3-х місяців до 21.01.09.

Відповідно до п. 9.5 Договору встановлено, що Договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Позивач вказує на те, що після закінчення строку дії Договору, відповідач продовжує використовувати спірне майно без належних на це правових підстав, тобто здійснює фактичне користування.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконує свої зобов’язання в частині сплати орендної плати, в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за період з 01.04.10. по 02.09.10. в сумі 283444,28 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Таким чином, з наведеного вбачається, що договір найму (оренди) є оплатним, оскільки наймодавець за виконання своїх обов'язків по передачі майна наймачеві має отримати від останнього зустрічне надання у вигляді орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після закінчення строку дії Договору спірне приміщення не звільнив та не передав його за актом приймання-передачі позивачу.

Таким чином, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі спірного приміщення позивачу, з наведеного вбачається, що починаючи з 21.01.09. відповідач фактично займав спірне приміщення, але орендної плати за нього не сплачував.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про те, що оскільки відповідач спірне приміщення після закінчення строку дії Договору оренди позивачу за актом приймання-передачі не передав та продовжував ним користуватись всупереч вимогам чинного законодавства, він повинен сплатити у відповідності до п. 3.5 Договору орендну плату за період, який заявляє позивач у своїй позовній заяві, а саме, з 01.04.10. по 02.09.10.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за фактичне користування спірним приміщенням за період з 01.04.10. по 02.09.10. - 283444,28 грн., посилаючи на рахунки за квітень 2010 р. на суму 47747,66 грн., за травень 2010 р. на суму 47604,42 грн., за червень 2010 р. на суму 47318,79 грн., за липень 2010 р. на суму 47129,52 грн., за серпень 2010 р. на суму 47035,26 грн., за серпень 2010 р. на суму 8871,99 грн. та за вересень 2010 р. на суму 8978,45 грн.

Суд не погоджується з наведеними вище сумами плати за користування спірним майном за період з 01.04.10. по 02.09.10., оскільки умовами Договору оренди було передбачено, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.06. № 34/91, та на дату підписання Договору становить 28798,00 грн. (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору сторонами погоджено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

У відповідності до п. 3.3 Договору передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 3.4 Договору встановлено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Як вбачається, в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами змін у Договір оренди в частині розміру орендної плати.

Таким чином, за розрахунком суду, здійсненого у відповідності до умов Договору (28798,00 грн. + індекс інфляції за поточний місяць + 20% ПДВ), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума за фактичне користування спірним майном за період з 01.04.10. по 02.09.10. в розмірі 215159,86 грн.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Євротекстиль» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 40/85, літ. А, код ЄДРПОУ 32049246) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 215 159 (двісті п'ятнадцять тисяч сто п’ятдесят дев’ять) грн. 86 коп. - заборгованості, 2 151 (дві тисячі сто п’ятдесят одна) грн. 59 коп. - державного мита та 179 (сто сімдесят дев’ять) грн. 14 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 01.04.11.