Рішення № 14642154, 29.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/829.03.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» До Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-5»

Про стягнення 277119,36 грн.          

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Цурка Н.О. –представник за довіреністю № Д07/2010/06/25-8

від 25.06.10.

Від відповідача Гордієнко І.В. –представник за довіреністю № 29 від 05.04.10.;

Вінник В.С. –представник за довіреністю № 30 від 05.04.10.

Рішення прийнято 29.03.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 01.03.11. по 10.03.11., з 10.03.11. по 29.03.11.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-5»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором № 1630161 від 01.02.02. на постачання теплової енергії у гарячій воді в розмірі 277119,36 грн. (243407,94 грн. –основний борг, 14695,79 грн. –збитки від інфляції, 5372,52 грн. –3% річних; 13643,11 грн. - пеня).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог Договору № 1630161 від 01.02.02. на постачання теплової енергії у гарячій воді, позивач поставив відповідачу теплову енергію, але відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.11. порушено провадження у справі № 30/8; розгляд справи призначено на 03.02.11 о 10:30.

В судовому засіданні 03.02.11. представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 30/8 до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № 2а-57/09, що розглядається Київським апеляційним адміністративним судом.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.11. заперечує проти зазначеного клопотання.

Суд відкладає розгляд даного клопотання до наступного судового засідання.

В судовому засіданні 03.02.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського кодексу України було оголошено перерву з до 17.02.11. о 12-20.

08.02.11. представником позивача було подано письмові пояснення по справі № 30/8, в яких Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» заперечує проти зупинення провадження у справі № 30/8.

Розглянувши в судовому засіданні 17.02.11. клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 30/8 до вирішення іншої справи № 2а-57/09, що розглядається Київським апеляційним адміністративним судом, суд відмовив у його задоволенні.

В судовому засіданні 17.02.11. представником відповідача заявлено усне клопотання про витребування у позивача додаткових доказів по справі. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.11. розгляд справи № 30/8 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 01.03.11. о 15-15.

21.02.11. представником позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Акціонерної енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»вказує на те, що Теплозабезпечення житлового будинку ОСББ «Більшовик-5»по вул. Драйзера, 11 здійснюється від джерел Київенерго за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.092.02. № 1630161.

Кількість фактично спожитої теплової енергії на потреби опалення житлового будинку №11 на вул. Драйзера здійснювались згідно з показаннями приладу комерційного обліку теплової енергії, встановленого на системі опалення (на підставі відомостей обліку споживання теплової енергії у розрахунковому періоді). Кількість спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання (за умови відсутності приладу комерційного обліку споживання теплової енергії) визначалась розрахунково відповідно до договірного теплового навантаження на гаряче водопостачання з урахуванням фактичного часу споживання теплової енергії та знижуючого коефіцієнта в розрахунковому періоді.

Позивач також зазначає, що АК «Київенерго», як суб'єкт господарювання з виробництва та постачання теплової енергії формує правові відносини із споживачами теплової енергії (юридичними особами, теплові мережі яких приєднані безпосередньо до теплових мереж Київенерго) керуючись Постановою Кабінету міністрів України від 03.10.07. № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією». Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 14.02.07. № 71 та зареєстрованих Мінюстом України 05.03.07. № 197/13464, Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії, затвердженими Міністерством енергетики та електрифікації України та Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству у 1996 р., та на підставі договору, яким передбачено умови і порядок постачання теплової енергії та розрахунків за неї.

Зазначені Тимчасові правила регламентують, зокрема, математичну методику (алгоритм) визначення кількості спожитої теплової енергії (наведена вище) споживачами, які не мають приладів обліку теплової енергії, або у разі тимчасового виходу з ладу приладів обліку теплової енергії. Жоден інший нормативний документ не містить методики визначення кількості спожитої теплової енергії з урахуванням фактичних температур зовнішнього повітря та параметрів теплоносія, що відпускається джерелами теплопостачання.

В судовому засіданні 01.03.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.03.11. о 15-30.

В судовому засіданні 10.03.11. представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Житлово-будівельний кооператив «Більшовик-5»вказує на те, що ним у період з липня 2009 по лютий 2011 було перераховано постачальнику оплату за опалення та гаряче водопостачання: з розрахункового рахунку 350 176,50 грн.; перерахування коштів Управлінням державного казначейства м. Києва у виді надання населенню субсидій, пільг та компенсацій згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.06. № 21, на суму 3 942,24 грн.; а всього на суму 354 118,74 грн.

Також в судовому засіданні 10.03.11. представником відповідача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про продовження строку вирішення спору у справі № 30/8.

В судовому засіданні 10.03.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.03.11. о 09-45.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/8.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.02. між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” та Житлово-будівельним кооперативом «Більшовик-5»укладено Договір № 1630161 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України вбачається, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1 Договору, позивач зобов’язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідач в свою чергу, згідно п. 2.3.1 Договору, зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком № 4 до Договору, де в п. 2 передбачено, що відповідач щомісячно з 12 по 15 число отримує в районному відділі тепло збуду № 6 за адресою: вул. Меліоративна, 11, в м. Києві, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п. 3 Додатку № 4 до Договору передбачено, що сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що за період з 01.07.09. по 01.12.10. позивачем поставлено, а відповідачем було спожито теплову енергію, але відповідач за поставлену енергію розрахувався частково, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 243407,94 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні 01.03.03.11. відповідачем надано суду докази часткового погашення заборгованості на суму 62827,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5 від 18.01.11. на суму 20942,50 грн., № 13 від 31.01.11. на суму 20942,50 грн. та № 23 від 24.02.11. на суму 20942,50 грн., належним чином засвідчені копії яких залучено до матеріалів справи.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи, відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було частково перераховано суму боргу в розмірі 62827,50 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З огляду на вищенаведене, в зв’язку з тим, що відповідач частково сплатив заборгованість позивачу, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 62827,50 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано суду докази часткового погашення заборгованості за Договором в сумі 20942,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням 224 від 28.12.10. на суму 20942,50 грн., належним чином засвідчену копію якого залучено до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено, що суму в розмірі 20942,50 грн. було сплачено відповідачем на виконання умов Договору до звернення позивача до суду з даним позовом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20942,50 грн.

Таким чином, судом встановлено, що основний борг відповідача перед позивачем за Договором з урахуванням часткової сплати суми боргу становить 159637,94 грн.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 159637,94 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 3.5 Додатка № 4 до Договору просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 13643,11 грн. –пені.

Відповідно до п. 3.5 Додатка № 4 до Договору, сторонами погоджено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 13643,11 грн.

Також позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки від інфляції в розмірі 14695,79 грн. та 3 % річних в розмірі 5372,52 грн.

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14695,79 грн. –збитків від інфляції та 5372,52 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-5»(02217, м. Київ, вул. Теодора Драйвера, 11, код ЄДРПОУ 22934602) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 159637 (сто п’ятдесят дев’ять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 94 коп. –основного боргу, 13643 (тринадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 11 коп. –пені, 5 372 (п’ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 52 коп. –3 % річних, 14 695 (чотирнадцять тисяч шістсот дев’яносто п’ять) грн. 79 коп. –збитків від інфляції, 1 805 (одна тисяча вісімсот п’ять) грн. 80 коп. –державного мита та 135 (сто тридцять п’ять) грн. 95 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 20942 (двадцять тисяч дев’ятсот сорок дві) грн. 50 коп. основного боргу - в позові відмовити.

4. В частині стягнення 62827 (шістдесят дві тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 50 коп. основного боргу – провадження у справі припинити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 31.03.11.