Рішення № 14642152, 31.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/70431.03.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства “УКРТРАНСНАФТА” в особі

Госпрозрохункового підрозділу “Кленовий лист” філії

“Придніпровські магістральні нафтопроводи”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-комерційна фірма “Граніт”

Про стягнення 196 304, 91 грн.          

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Кравченко Р.В. –представник за довіреністю № 101 від 20.12.10.

Від відповідача Рогач В.К. –представник за довіреністю № 9 від 11.11.09.

Рішення прийнято 31.03.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 24.02.11. по 17.03.11, з 17.03.11. по 31.03.11.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “УКРТРАНСНАФТА” в особі Госпрозрохункового підрозділу “Кленовий лист” філії “Придніпровські магістральні нафтопроводи” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-комерційна фірма “Граніт” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Контрактом № 27 від 13.09.01. в розмірі 196304, 91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Контракту № 27 від 13.09.01. не виконав свої зобов’язання перед позивачем по оплаті отриманої від позивача продукції, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.06. порушено провадження у справі № 7/704 (суддя Якименко М.М.); розгляд справи було призначено на 04.12.06. о 11-20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.06. у справі № 7/704 призначено поданій справі будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 11.12.06. у справі № 7/704 залишена без виконання в зв’язку з ненаданням додаткових документів для проведення експертизи.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва № 7/704 від 13.12.07. доручено справу № 7/704 передати для подальшого розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.08. у справі № 7/704 призначено по даній справі будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 23.01.08. у справі № 7/704 залишена без виконання, оскільки попередня оплата за проведення експертизи не була виконана.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 07.04.10. справу № 7/704 передано для подальшого розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.10. позов Відкритого акціонерного товариства “УКРТРАНСНАФТА” в особі Госпрозрохункового підрозділу “Кленовий лист” філії “Придніпровські магістральні нафтопроводи” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-комерційна фірма “Граніт” про стягнення 196 304, 91 грн. залишено без розгляду.

Постановою Київський апеляційний господарський суду від 05.10.10. ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.10. скасовано, матеріали справи направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.10. постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.10. у справі № 7/704 залишено без змін.

31.01.11., від позивача, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, надійшла заява про відвід судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.11. у справі № 7/704 відхилено заяву Відкритого акціонерного товариства “УКРТРАНСНАФТА” в особі Госпрозрохункового підрозділу “Кленовий лист” філії “Придніпровські магістральні нафтопроводи” про відвід судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.11. у справі № 7/704 самовідвід судді Коткова О.В. задоволено, справу № 7/704 передано керівнику апарату суду для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Розпорядженням № 04-1/106 від 08.02.11. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 7/704.

Справу № 7/704 передано судді Ващенко Т.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.11. суддею Ващенко Т.М. прийнято до свого провадження справу № 7/704; розгляд справи призначено на 24.02.11. о 11-50.

В судовому засіданні 24.02.11. представником відповідача подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно-комерційна фірма “Граніт” проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю. Відповідач вказує на те, що згідно протоколу розбіжностей від 24.09.01. до Контракту № 27, загальна його вартість разом з додатками складає 880 428,14 грн., є твердою і змінам не підлягає (п. 3.1 Контракту). Відповідач зазначає, що відповідно до п. 3.4 Контракту визначено вартість монтажних робіт по встановленню виробів в житлових приміщеннях - 26424,28 грн., а згідно п. 3.5 Контракту передбачено, що вартість монтажних робіт по встановленню виробів в нежитлових приміщеннях становить 8 147,95 грн., а загальна сума монтажних робіт складає 34 572,23 грн.

Відповідач також вказує на те, що відповідно до умов Контракту (п. 6) та протоколу розбіжностей від 24.09.01., після підписання Контракту протягом 5 днів генпідрядник перераховує виконавцю аванс в розмірі 40 % - 352 171,26 грн. (п. 6.2), після виготовлення 40 % віконних конструкцій 440 214,07 грн. (п. 6.3). Решта 10% вартості, (88 042,81 грн.) генпідрядник сплачує після закінчення установки, монтажу і підписання акту прийому - передачі ( п. 6.4).

Відповідач зазначає, що позивач не надав суду документів, які свідчили б про закінчення установки, монтажу виробів та кінцевий акт прийому - здачі, тобто у позивача не виникло право на отримання 88 042,81 грн. коштів, передбачених п. 6.4 Контракту, оскільки він не виконав свої зобов'язання.

Також відповідач не погоджується з розміром суми заборгованості, яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь –196304,91 грн., оскільки зазначає, що згідно довідки головного бухгалтера відповідача від 11.12.26., відповідачем на користь позивача було сплачено в погашення суми заборгованості - 764 285,20 грн., а не 757 536,51 грн., про які позивач зазначає у своїй позовній заяві.

Відповідач вважає, що позивачем не надано суду доказів виконання ним робіт за Контрактом саме на суму 196 304,91 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів того, що до Контракту вносились зміни щодо пункту 3.1 та протоколу розбіжностей, відповідно до яких загальна вартість робіт становить 880 428,14 грн. і буде перевищена до 953 841,42 грн.

Також відповідач вказує на те, що позивачем не надано суду доказів того, що він є правонаступником Госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист».

Відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, і ця обставина є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 24.02.11. представником відповідача подано суду заяву, відповідно до якої останній просить суд застосувати у даній справі строк позовної давності.

Крім того, відповідачем в судовому засіданні 24.02.11. подано суду клопотання про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої просить доручити спеціалістам Київського НДІ судових експертиз, та на вирішення експертів поставити питання, які раніше ставились судом у даній справі, а також додаткове питання –яка ціна одного квадратного метра дерев’яних та металопастикових конструкцій виготовлених відповідачем згідно Контракту № 27 та специфікацій до нього.

24.02.11. представником позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Відкрите акціонерне товариство “УКРТРАНСНАФТА” в особі Госпрозрохункового підрозділу “Кленовий лист” філії “Придніпровські магістральні нафтопроводи” просить суд стягнути з відповідача на свою користь 189556,22 грн. заборгованості, в зв’язку з тим, що відповідачем на користь позивача було частково погашено заборгованість за Контактом в сумі 764285,20 грн.

В судовому засіданні 24.02.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.03.11. о 10-40.

07.03.11. позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмові заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких позивач вказує на те, що основною умовою, при якій продукція за умовами Контракту вважається поставленою виконавцем та прийнятою відповідачем є підписання актів приймання-передачі. Акти приймання-передачі на підтвердження поставки продукції на загальну суму 953841,42 грн. в обсязі 1425, кв. м - дерев’яних віконних конструкцій та 479,22 кв. м –конструкцій з металопластику підписані 27.08.03. уповноваженими представниками сторін.

Позивач вказує на те, що за отриману продукцію відповідач розрахувався з позивачем частково, а саме, в сумі 764285,20 грн., в зв’язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-комерційна фірма “Граніт” перед позивачем, в зв’язку з неналежним виконанням умов Контракту становить 189556,22 грн.

В судовому засіданні 17.03.11. відповідачем подано клопотання про призначення у справі № 7/704 судової будівельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні 17.03.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 31.03.11. о 15-20.

Розглянувши клопотання відповідача про признання судової будівельно-технічної експертизи у справі № 7/704, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Таким чином, з наведеного вбачається, що для вирішення спору у даній справі у суду не виникають відповідні питання, які потребують спеціальних знань, а долучені до матеріалів справи документи є належними доказами у справі, яких достатньо для вирішення даного спору, в зв’язку з чим суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.

Крім того, необхідно зазначити, що у даній справі двічі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, але в зв’язку з тим, що відповідачем не було надано експерту необхідних документів для проведення відповідної експертизи у справі № 7/704, справа двічі поверталась до Господарського суду міста Києва без висновку експерта.

Таким чином, суд відзначає, що зазначені вище дії відповідача свідчать про здійснення останнім затягування розгляду спору у даній справі.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 7/704.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.01. між Госпрозрахунковим підрозділом «Кленовий лист»Державного акціонерного товариства «Придніпровські магістральні нафтопроводи»(Виконавець) (правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно - комерційна фірма «Граніт»(Генпідрядник) укладено Контракт № 27 на виготовлення та монтаж віконних конструкцій (далі - Контракт).

Відповідно до умов Контракту, позивачем було виготовлено та передано відповідачу продукцію на загальну суму 953841,42 грн. в обсязі 1425 кв. м - дерев’яних віконних конструкцій та 479,22 кв. м - конструкцій з металопластику.

Згідно п. 5.4 Контракту передбачено, що приймання продукції здійснюється на об'єкті франко-склад і вважається такою, що поставлена Виконавцем та прийнятою Генпідрядником по кількості - згідно специфікацій та актів приймання-передачі.

Таким чином, з наведеного вбачається, що основною умовою, при якій продукція вважається поставленою Виконавцем та прийнятою відповідачем є підписання актів приймання-передачі.

Виконання позивачем своїх зобов'язань за Контрактом підтверджується актами приймання-передачі від 27.08.03., які були підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договорів не виконав в повному обсязі свого обов’язку по сплаті отриманої продукції, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 189556,22 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Контракту, на користь позивача було частково сплачено суму заборгованості в розмірі 764285,20 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 73 від 04.10.01. на суму 100 000,00 грн.; № 148 від 11.10.01. на суму 50 000,00 грн.; № 207 від 25.10.01. на суму 50 000,00 грн.; № 399_020/8 від 21.11.01. на суму 50 000,00 грн.; № 450 від 26.11.01. на суму 50 000,00 грн.; № 839 від 05.12.01. на суму 25 000,00 грн.; № 849 від 06.12.01. на суму 25 000,00 грн.; № 640 від 13.12.01. на суму 50 000,00 грн.; № 685 від 14.12.01. на суму 50 000,00 грн. № 715 від 17.12.01. на суму 25 000,00 грн.; № 697_025/11 від 17.12.01. на суму 4285,20 грн.; № 735 від 19.12.01. на суму 25 000,00 грн.; № 865 від 19.12.01. на суму 25 000,00 грн.; № 763 від 21.12.01. на суму 50 000,00 грн.; № 816 від 26.12.01. на суму 50 000,00 грн.; № 874 від 29.12.01. на суму 30 000,00 грн.; № 883 від 03.01.02. на суму 30 000,00 грн.; № 937 від 11.01.02. на суму 20 000,00 грн.; № 876 від 15.01.02. на суму 15 000,00 грн.; № 877 від 16.01.02. на суму 10 000,00 грн.; № 1092 від 30.01.02. на суму 10 000,00 грн.; № 657 від 02.04.02. на суму 10 000,00 грн.; № 755 від 22.04.02. на суму 10 000,00 грн., належним чином засвідчені копії яких залучено позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що в порушення умов Контракту, відповідач лише частково розрахувався з позивачем за отриману продукцію, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 189556,22 грн.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено лист-претензію № 1495 від 17.12.04. про погашення заборгованості.

Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги.

Тобто, пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Це правило є важливим, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги.

Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього Законом та Контрактом, свого обов’язку по сплаті отриманої від позивача продукції в повному обсязі не виконав, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 189556,22 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Посилання відповідача на те, що позивач не є правонаступником Госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист»не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

ВАТ «Укртранснафта»створено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 256-р від 23.06.01. на базі державних акціонерних товариств «Придніпровські магістральні нафтопроводи»та «Магістральні нафтопроводи «Дружба»із залишенням 100% акцій в державній власності.

Згідно п. 1.2 Статуту ВАТ «Укртранснафта»вбачається, що товариство є правонаступником державних акціонерних товариств «Придніпровські магістральні нафтопроводи»та «Магістральні нафтопроводи «Дружба».

З матеріалів справи вбачається, що Госпрозрахунковий підрозділ «Кленовий лист»є структурним підрозділом ВАТ «Укртранснафта»без права юридичної особи.

Щодо строків застосування позовної давності при вирішенні даного спору, суд встановив наступне.

У відповідності до норм ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

У відповідності до п. 6.4 Контракту, сторонами погоджено, що відповідач сплачує остаточні 10 % вартості продукції після закінчення установки, монтажу та підписання акту приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що акти приймання-передачі продукції були підписані сторонами 27.08.03.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В зв’язку з тим, що строк остаточного розрахунку відповідачем за отриману продукцію умовами Контракту не встановлено, у даному випадку семиденний строк встановлюється після пред’явлення позивачем на адресу відповідача листа-претензії (вимоги) № 1495 від 17.12.04. Зазначений вище лист було надіслано позивачем на адресу відповідача 17.12.04., що підтверджується копією фіскального чека № 3197 від 17.12.04.

Таким чином, з наведеного вбачається, що право на звернення до суду з даним позовом виникло у позивача після спливу семи днів з направлення зазначеного вище листа 1495 від 17.12.04. відповідачу, тобто з 25.12.04.

Враховуючи те, що умови Контракту не передбачали будь-яких строків та термінів виконання відповідачем зобов’язання щодо погашення заборгованості перед позивачем, перебіг позовної давності у даному випадку починається від 25.12.04.

За таких обставин, право на пред'явлення даного позову виникло у позивача саме з 25.12.04., а як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 10.11.06.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для застосування, у відповідності до ст. 267 Цивільного кодексу України, до спірних правовідносин трьохрічного строку позовної давності, оскільки такий строк позивачем не було пропущено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 41, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “УКРТРАНСНАФТА” в особі Госпрозрохункового підрозділу “Кленовий лист” філії “Придніпровські магістральні нафтопроводи” задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-комерційна фірма “Граніт” (03062, м. Київ, вул. Стрійська, 4, код ЄДРПОУ 30023823) на користь Відкритого акціонерного товариства “УКРТРАНСНАФТА” в особі Госпрозрохункового підрозділу “Кленовий лист” філії “Придніпровські магістральні нафтопроводи” (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 31570412) 189556 (сто вісімдесят дев’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 22 коп. - заборгованості, 1895 (одна тисяча вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 56 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 01.04.11.