Рішення № 14642146, 29.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/3729.03.11 За позовом Приватного підприємства "Пластика" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді Трейд Ко"

Про стягнення 4 258,30 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Шульженко С.І. –директор, наказ № 1 від 10.07.01.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Пластика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді Трейд Ко" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар в розмірі 4258,30 грн.

Крім того, позивач на підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу просить суд: накласти арешт на грошові суми Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді Трейд Ко", які знаходяться на р/р 26006142948700 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005 та на будь-якому розрахунковому рахунку відповідача; та накласти арешт на будь-яке рухоме та нерухоме майно відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не виконав в повному обсязі свої зобов’язання перед позивачем по сплаті отриманого товару, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді Трейд Ко" виникла заборгованість перед Приватним підприємством "Пластика".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.11. порушено провадження у справі № 30/37; розгляд справи призначено на 10.03.11. о 11-40.

Представник відповідача в судове засідання 10.03.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 21.02.11. про порушення провадження у справі № 30/37 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.11. розгляд справи № 30/37 відкладено на 29.03.11. о 15-00.

Позивач в судовому засіданні 29.03.11. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 29.03.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.11. у справі № 30/37 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, викладене в прохальній частині позовної заяви, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.12.06. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а також позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову, які не пов'язані з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рішення суду (накладення арешту на майно), в зв’язку з чим клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 664431 від 10.03.11.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/37.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача, Приватним підприємством "Пластика" у відповідності до рахунку-фактури № СФ-0000377 від 03.09.09. та видаткової накладної № РН-0000177 від 03.09.09. було передано у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді Трейд Ко" товар на суму 5190,42 грн.

Факт отримання відповідачем товару на суму 5190,42 грн. підтверджується підписом та печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді Трейд Ко" на зазначеній вище видатковій накладній № РН-0000177 від 03.09.09.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, в рахунку-фактурі № СФ-0000377 від 03.09.09. був встановлений термін здійснення оплати за поставлений товар до 08.09.09.

Таким чином, позивач вказує на те, що в термін до 08.09.09. відповідач повинен був оплатити в повному обсязі вартість поставленого товару на суму 5190,42 грн.

Позивач вказує на те, що в порушення вимог чинного законодавства, відповідач здійснив часткову оплату товару, а саме, 25.11.09. останнім було сплачено на користь позивача 4000, 00 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар, відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000377 від 03.09.09. та видаткової накладної № РН-0000177 від 03.09.09., становить 1652, 69 грн.

Крім того, позивач вказує на те, що ним 11.01.10. також було здійснено поставку товару відповідачу згідно видаткової накладної № РН-0000001 від 11.01.10. та рахунку-фактури № СФ-0000011 від 11.01.11. на суму 1824, 77 грн. та згідно видаткової накладної № РН-0000002 від 11.01.10. та рахунку-фактури № СФ-0000012 від 11.01.10. на суму 780, 84 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю серія ЯПС № 293660 від 11.01.10. Також були видані податкові накладні № 1 та № 2 від 11.01.10.

Як вбачається з матеріалів справи, в зазначених вище рахунках-фактурах був встановлений термін здійснення оплати за поставлений товар до 16.01.10.

Але як зазначає позивач та не спростовує відповідач, останній не оплатив за поставлений 11.01.10. товар у сумі 2 605,61 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов чинного законодавства України не сплатив у повному обсязі плату за поставлений позивачем товар, а саме, розрахувався частково, внаслідок чого, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді Трейд Ко" виникла заборгованість перед Приватним підприємством "Пластика" в сумі 4258, 30 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом, обов’язку по сплаті поставленого позивачем товару, у відповідності до рахунків-фактур та видаткових накладних, копії яких залучено до матеріалів справи, в повному обсязі не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Пластика" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді Трейд Ко" заборгованості за поставлений товар в розмірі 4258,30 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 66, 67, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Приватного підприємства "Пластика" задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді Трейд Ко" (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, код ЄДРПОУ 35086102) на користь Приватного підприємства "Пластика" (02154, м. Київ, бульв. Давидова, 19, кв. 13, код ЄДРПОУ 31510746) 4 258 (чотири тисячі двісті п’ятдесят вісім) грн. 30 коп. - заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 01.04.11.