Рішення № 14642129, 31.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/2431.03.11 За позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до 1) Міністерства надзвичайних ситуацій України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшмі-Авто"

третя особа-1,

яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроспецтранс"

третя особи-2,

яка не заявляє

самостійних вимог на

предмет спору, на

стороні відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСС Україна"

про визнання недійсним рішення тендерного комітету Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 92 від 12.11.2009 р., щодо визначення переможця на закупівлю санітарних автомобілів; про визнання недійсним договору № 21-5/45 від 20.11.2009 р. на поставку продукції спеціального призначення - санітарних автомобілів від 20.11.2009 р.; про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшмі-Авто" в доход держави 21 573 000,00 грн.

Головуючий суддя Гумега О.В.

Суддя Шевченко Е. О.

Суддя Бондаренко Г. П

Представники :

від прокуратури: Орленко А.О.

від позивача: Гаврищук А. В.

від відповідача-1: Лазар О. М.

від відповідача-2: не зявилися

від третьої особи 1: не зявилися

від третьої особи 2: не зявилися

СУТЬ СПОРУ:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача-1 Міністерства надзвичайних ситуацій Українита відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшмі-Авто"про визнання недійсним рішення тендерного комітету Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 92 від 12.11.2009 р., щодо визначення переможця на закупівлю санітарних автомобілів; про визнання недійсним договору № 21-5/45 від 20.11.2009 р. на поставку продукції спеціального призначення - санітарних автомобілів від 20.11.2009 р.; про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшмі-Авто" в доход держави 21 573 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до плану закупівель на 2009 рік тендерним комітетом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС України) було прийнято рішення про закупівлю санітарних автомобілів за державні кошти шляхом проведення процедури відкритих торгів.

Для участі у тендері надійшли пропозиції чотирьох учасників: ТОВ «ІнТехСервіс», ТОВ «ІСС Україна», ТОВ «ЕМЕРДЖЕНСІЯ 2000», ТОВ «Лакшмі-Авто».

На засіданні тендерного комітету 12.11.2009 за результатами розгляду пропозицій учасників про закупівлю санітарних автомобілів на загальну суму 21 млн. 573 тис. грн. переможцем визначено ТОВ «Лакшмі-Авто».

За результатами тендера 20.11.2009 між МНС України та ТОВ «Лакшмі-Авто»було укладено договір № 21-5/45 на поставку 27 санітарних автомобілів на базі шасі Рено Мастер за ціною 799 тис. грн. за одиницю загальною вартістю 21 млн. 573 тис. грн.

Генеральна Прокуратура України вважає, що зазначений тендер було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому рішення тендерного комітету, оформлене протоколом № 92 від 12.11.2009 року, має бути визнане недійсним.

Генеральна Прокуратура України зазначає, що відповідно до п. 6 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921 (далі - Положення), закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється у вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистрибюторів, а у разі, коли товари, не виробляються на території України - у виробників товарів - нерезидентів або їх представників, дилерів, дистриб'юторів.

Згідно з п. 9.2 тендерної документації МНС України на закупівлю санітарних автомобілів учасник зобов'язаний документально підтвердити, що він є виробником предмета закупівлі або його представником, дилером, дистрибютором.

ТОВ «Лакшмі-Авто» на підтвердження того, що товариство є дистрибютором автомобілів, направило тендерному комітету МНС України лист авторизації директора компанії PANAX F.C.S. (Словаччина) П. Зайчека від 04.11.2009 року, у якому зазначалось про те, що ТОВ «Лакшмі-Авто»є уповноваженим дистрибютором та сервісним центром на території України. Генеральна прокуратура України зазначає, що у ході досудового слідства у кримінальній справі № 222-13 було встановлено, що PANAX F.C.S. (Словаччина) зазначений лист ТОВ «Лакшмі-Авто»не направляла, а лист авторизації від 04.11.2009 року підписано не П. Зайчеком. Крім того, в акті ревізії використання бюджетних коштів МНС України за 01.01.2008 по 01.01.2010 № 04-22/37 від 12.04.2010, проведеної Головним Контрольно-ревізійним управлінням України, зазначено, що відповідно до листа Регіональної митниці від 16.02.2010 протягом 2008-2010 років ТОВ «Лакшмі-Авто»зовнішньоекономічної діяльності не здійснювало.

Генеральна прокуратура України також вказує, що зазначені автомобілі були придбані МНС України за значно завищеною ціною.

В якості підстав позову Генеральна прокуратура України також зазначає, про те, що ТОВ «ІСС Україна»та ТОВ «Лакшмі-Авто»є повязаними особами, а відповідно до пп. 2 п. 28 Положення замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію, зокрема, у разі, коли він має заперечні докази того, що пропозиції подано учасниками процедури закупівлі, які є пов'язаними особами.

Генеральна прокуратура України вказує, що з 27 придбаних МНС України автомобілів 19 не використовуються, а 3 використовуються не за призначенням. Наведені обставини свідчать про те, що тендерним комітетом МНС України при проведенні тендера на закупівлю санітарних автомобілів було порушено принцип ефективності бюджетної системи України, встановлений пп. 6 п. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який полягає в тому, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 207 ГК України передбачає, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі статтями 4,10 та 203 ЦК України зміст правочину не же суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

Враховуючи указані вимоги чинного законодавства та беручи до уваги те, що при проведенні тендера на визначення переможця на закупівлю санітарних автомобілів допущено порушення вимог чинного законодавства, договір № 21-5/45 від 20.11.2009 на поставку продукції спеціального призначення - санітарних автомобілів, на думку Генеральної прокуратури України повинен бути визнаний недійсним.

Статтею 208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням.

З огляду на те, що договір на закупівлю автомобілів укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, та вчинено при наявності умислу ТОВ «Лакшмі-Авто»та МНС України, ураховуючи, що автомобілі, придбані МНС України, уже перебувають у державній власності, Генеральна прокуратура України вважає, що в доход держави підлягає стягненню 21 млн. 573 тис. грн. з ТОВ «Лакшмі-Авто».

Подачу позову для захисту інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України Генеральна Прокуратура України обґрунтовує тим, що відповідно до ст.ст. 113, 116 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; розробляє проект закону про Державний бюджет України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Прийняття спірного рішення тендерного комітету МНС України й укладення у подальшому договору на поставку санітарних автомобілів призвели до втрат коштів Державного бюджету України, що порушує фінансово-економічні інтереси держави.

Крім того, оскаржуване рішення порушує також інтереси держави в особі Кабінету Міністрів України в частині передбаченого ст. 19 Конституції України принципу здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах та відповідно до законів України, оскільки спірні правовідносини виникли у звязку з прийняттям незаконного рішення органом виконавчої влади, вищим органом у системі яких є Кабінет Міністрів України. Враховуючи, що відповідно до Указу Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 року Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи реорганізоване у Міністерство надзвичайних ситуацій України та останнє є правонаступником реорганізованого Міністерства, належним відповідачем у справі є Міністерство надзвичайних ситуацій України.

Ухвалою суду від 19.01.2011 р. (суддя Гумега О. В.) порушено провадження у справі № 39/24 та призначено справу до розгляду на 28.02.2011 р. о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 14.03.2011 о 10:40.

Відповідно до рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011 р.) та ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, 14.03.2011 р. суддя Гумега О. В. звернулася до Голови Господарського суду міста Києва з клопотанням про призначення колегіального розгляду справи № 39/24.

Голова Господарського суду міста Києва розпорядженням від 14.03.2011 року розпорядився розглянути справу № 39/24 колегіально у складі: головуючий суддя: Гумега О. В., судді Шевченко Е. О., Бондаренко Г. П.

Ухвалою суду від 14.03.2011 року справу № 39/24 прийнято до провадження колегії суддів: Гумега О. В.- головуючий суддя, судді Шевченко Е. О., Бондаренко Г. П., розгляд справи призначено на 14.03.2011 о 10:40.

В судовому засіданні, призначеному на 14.03.2011 року, представник Генеральної прокуратури України надав суду пояснення у справі щодо повязаності ТОВ «ІСС Україна» та ТОВ «Лакшмі-Авто»та вказав на наявність спільного злочинного наміру службових осіб МНС України та ТОВ «Лакшмі-Авто»на заволодіння державними коштами, тобто з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що є підставою для застосування судом положень ст. 208 ГК України, та, враховуючи виконання спірного договору обома сторонами, про стягнення в доход держави всього одержаного ними за зобовязанням.

Представник Генеральної прокуратури України звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено.

Представник Кабінету Міністрів України, в судовому засіданні, призначеному на 14.03.2011 року, підтримав позов поданий Генеральною прокуратурою України.

В судовому засіданні, призначеному на 14.03.2011 року, представник відповідача 1 надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що тендер для закупівель санітарних машин за державні кошти був проведений відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921. Відповідач 1 вказує, що відповідачем 2 було подано лист авторизації, в якому зазначалося, що відповідач 2 є уповноваженим дистрибютором та сервісним центром компанії PANAX F.C.S. на території України. Даний лист авторизації був надрукований на фірмовому бланку компанії та скріплений підписом голови компанії та печаткою компанії. Відповідач 1 зазначає, що він виконав свої обовязки як замовник тендеру та не мав можливості, прав та підстав проводити криміналістичний аналіз усіх документів що надходять від учасників тендеру. Крім того, на думку відповідача 1, позивач не надав суду доказів, які б однозначно доводили не справжність листа авторизації наданого відповідачем 2.

Відповідач 1 вказує, що встановлений Генеральною прокуратурою України факт, відповідно до якого ОСОБА_1, є директором ТОВ «Євроспецтранс», учасником є ОСОБА_2 колишній учасник ТОВ «ІСС Україна» і дружина іншого учасника ТОВ «ІСС Україна»Гранатіра Ж. - жодним чином і ні в якому разі не можуть бути підставами для ствердження про повязаність між ТОВ «ІСС Україна» та відповідачем 2.

Відповідач 1 також вважає, що твердження Генеральної прокуратури України про порушення принципу ефективності бюджетної системи при проведенні тендеру є безпідставним.

Представник відповідача 1 звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено.

Представник Генеральної прокуратури України в судовому засіданні підтримав заяву та зміни до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, які були подані через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.01.2011 року та 28.02.2011 року відповідно.

Ухвалою суду від 14.03.2011 року відкладено розгляд справи на 24.03.2011 о 15:30. Заяву Заступника Генерального прокурора України про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. розгляд справи відкладено на 31.03.2011 об 11:30 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроспецтранс", залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСС Україна".

30.03.2011 року, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, представник Генеральної прокуратури України подав додаткові пояснення з додатками.

Представник відповідача 2 в судове засідання, призначене на 31.01.2011 р., не зявився, вимоги ухвали суду від 17.01.2011 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам прокурору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/24 від 14.03.2011 р., 24.03.2011 були направлені відповідачу 2 за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_1.

Направлення вказаної ухвали суду відповідачу 2 підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці цих ухвал.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/24 відповідач 2 був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача 2 в судових засіданнях 24.03.2011 року та 31.03.2011 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті та за відсутності відповідача 2, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні, призначеному на 31.03.2011 року, представник Генеральної прокуратури України звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні, призначеному на 31.03.2011 року, представник відповідача 1 надав суду пояснення на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2011 року у справі № 39/24.

Представники Генеральної прокуратури України та позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідач 2 в судове засідання, призначене на 31.03.2011 року не зявився.

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 та третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 в судове засідання, призначене на 31.03.2011 року не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 31.03.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників Генеральної прокуратури України, позивача, відповідача 1, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звертаючись з позовною заявою заступник Генерального прокурора України, зокрема, зазначив, що прийняття спірного рішення тендерного комітету Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 92 від 12.11.2009 р., щодо визначення переможця на закупівлю санітарних автомобілів та укладення договору № 21-5/45 від 20.11.2009 р. на поставку продукції спеціального призначення - санітарних автомобілів від 20.11.2009 р. призвели до втрат коштів Державного бюджету України, що порушує фінансово-економічні інтереси держави.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 Указу Президента України від 09.12.2010, № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»утворено Міністерство надзвичайних ситуацій України, Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державне агентство України з управління зоною відчуження, Державну інспекцію техногенної безпеки України, реорганізувавши Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 5 зазначеного Указу Президента України, встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Центральні органи виконавчої влади, на які цим Указом покладені функції з реалізації державної політики у відповідній сфері, виконують повноваження у визначених сферах компетенції відповідних органів, що ліквідуються згідно з цим Указом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Генеральною прокуратурою України вірно визначено в якості відповідача 1 - Міністерство надзвичайних ситуацій України.

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 92 від 12.11.2009 р., щодо визначення переможця на закупівлю санітарних автомобілів; про визнання недійсним договору № 21-5/45 від 20.11.2009 р. на поставку продукції спеціального призначення - санітарних автомобілів від 20.11.2009 р.; про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшмі-Авто" в доход держави 21 573 000,00 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 01.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Business Consultants Ltd»(далі - продавець), яка є юридичною особою за законодавством Великобританії та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»(далі покупець) був укладений договір № 01/11-07 купівлі-продажу автомобілів. Відповідно до ст. 1 цього договору, продавець зобовязувався передати у власність покупця на умовах встановлених цим договором, а покупець прийняти і оплатити поставлені згідно цього договору шість санітарних автомобілів, виробництва компанії «Емерженсія 2000»з додатковим медичним обладнанням, технічні характеристики згідно специфікацій, які є невідємною частиною цього договору.

10.01.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю gal Business Consultants Ltd» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»уклали додаткову угоду № 1 «Про зміну в договорі № 01/11-07 купівлі-продажу автомобілів від 01.11.2007 року, якою, зокрема визначили, що продавець продає покупцю шістдесят санітарних автомобілів виробництва компанії «Емерженсія 2000»з додатковим медичним обладнанням. Вартість цього договору складала 2000000 євро ( п. 2 додаткової угоди № 1 від 10.01.2008 року).

Платіжне доручення від 14.01.2008 року свідчить, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»в якості оплати по договору № 01/11-07 від 01.11.2007 року перераховано 877500,00 євро.

Наявні у матеріалах справи специфікації до договору № 01/11-07 купівлі-продажу автомобілів (т. 3) встановлюють які індивідуально визначені автомобілі санітарні на базі шасі Renault Master виробництва 2000, S.A.», мотор 2,5 Diesel Common-Rail були передані у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна», а саме автомобілі з наступними характеристиками:

ІНФОРМАЦІЯ_1

ІНФОРМАЦІЯ_2

ІНФОРМАЦІЯ_3

ІНФОРМАЦІЯ_4

ІНФОРМАЦІЯ_5

ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідно до зазначених специфікацій вартість кожного санітарного автомобіля складала 32500,00 євро.

Зібрані у справі докази свідчать, що 20.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»(далі постачальник), Міністерством охорони здоровя України (далі замовник) та ДП «Укрмедпостач»(далі одержувач) укладено договір № 178 про закупівлю автомобілів санітарних, відповідно до умов якого постачальник зобовязувався поставити санітарні автомобілі на базовому шасі Рено Мастер, замовник перерахувати на рахунок одержувача кошти необхідні для виконання цього договору, а одержувач оплатити постачальнику та прийняти товар який закуповується.

Відповідно до специфікації до цього договору на закупівлю реанімобілів з обладнанням за програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру «Репродуктивне здоровя нації на період до 2015 року» визначено, що найменуванням товару є автомобіль санітарний (базове шасі Рено Мастер) з обладнанням, виробником якого є 2000, S.A.»Іспанія, кількість автомобілів 27 штук, ціна за одиницю 456000,00 грн., загальна сума 12312000,00 грн.

Платіжним дорученням № 346 від 28.12.2007 року ДП «Укрмедпостач» сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»12312000,00.

ДП «Укрмедпостач» не прийняло в Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»автомобілі, які вже були попередньо оплачені, з огляду на те, що було встановлено невідповідність окремих параметрів і характеристик обладнання вимогам викладеним в додатку № 3 до договору від 20.12.2007 року № 178.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна», Міністерством охорони здоровя України та ДП «Укрмедпостач»велася переписка з приводу усунення недоліків в автомобілях, однак договір № 178 від 20.12.2007 року, в частині обовязку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»передати автомобілі ДП «Укрмедпостач», виконаний не був.

Відповідно до ст. статуту 4 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»його засновниками були громадянка України ОСОБА_2 та фізична особа за законодавством Хорватії ОСОБА_3.

Судом встановлено, що 25.10.2001 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва зареєстровано шлюб між ОСОБА_3, громадянином Республіки Хорватія та ОСОБА_2 громадянкою України. В свідоцтві про одруження визначено, що прізвище чоловіка і дружини після одруження буде Гранатір.

Відповідно до п. 1.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс», зазначене товариство створюється шляхом виділу частини майна, прав і обовязків Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна». В п. 1.4. статуту встановлено, що ТОВ «Євроспецтранс»являється правонаступником ТОВ «ІСС Україна»за правами та обовязками останнього, переданими ТОВ «Євроспецтранс»за розподільчим балансом, зокрема за договором № 178 від 20.12.2007 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна», ДП «Укрмедпостач» та Міністерством охорони здоровя України.

Наявні в матеріалах справи розподільчий баланс ТОВ «ІСС Україна» станом на 10.04.2009 року та акт приймання-передачі на підставі розподільчого балансу від 19.05.2009 року, укладений між ТОВ «ІСС Україна»та ТОВ «Євроспецтранс», свідчать, що ТОВ «Євроспецтранс»було передано 27 (двадцять сім) санітарних автомобілів на базі Рено Мастер (ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_5; ІНФОРМАЦІЯ_6). Тобто ті ж самі автомобілі, що були придбані ТОВ «ІСС Україна» у ТОВ Business Consultants Ltd» на підставі договору № 01/11-07 купівлі-продажу автомобілів від 01.11.2007 року.

Доказів того, що ТОВ «Євроспецтранс»було виконано договір № 178 від 20.12.2007 року в частині обовязку по передачі санітарних автомобілів ДП «Укрмедпостач» суду надано не було.

15.09.2009 року здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-Авто».

09.10.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»(далі підприємство) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-Авто»(далі дилер) укладено дилерський договір, відповідно до умов якого підприємство уповноважує дилера здійснити заходи щодо реалізації автомобілів санітарних на базі шасі Рено Мастер в кількості та комплектації згідно додатку № 1 до цього договору.

В додатку № 1 до дилерського договору від 09.10.2009 року ТОВ «Євроспецтранс»та ТОВ «Лакшмі-Авто» визначили найменування автомобілів та вказали номера шасі.

Перевіривши зазначені сторонами дилерського договору від 09.10.2009 номери шасі автомобілів, судом встановлено, що за дилерським договором ТОВ «Лакшмі-Авто» були передані на реалізацію ті ж самі автомобілі, що були спочатку придбані ТОВ «ІСС Україна» у ТОВ Business Consultants Ltd» на підставі договору № 01/11-07 купівлі-продажу автомобілів від 01.11.2007 року, а в подальшому, на підставі розподільчого балансу передані від ТОВ «ІСС Україна»- ТОВ «Євроспецтранс» разом із зобовязаннями по передачі автомобілів за договором № 178 від 20.12.2007 року укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна», ДП «Укрмедпостач» та Міністерством охорони здоровя України.

Судом встановлено, що відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 27.10.2009 року до дилерського договору від 09.10.2009 року, дилер зобовязується реалізувати автомобілі за ціною, що має становити не менше 380186, 00 грн. за кожен автомобіль, за загальною ціною всіх автомобілів не менше 10265022,00 грн. (п. 1.1. додаткової угоди, якою змінено п. 1.2. договору від 09.10.2009 року).

В п. 1.3. додаткової угоди, якою змінено п. 4.1. договору від 09.10.2009 року, сторони встановили, що протягом чотирьох місяців з дня відчуження автомобілів дилер перераховує на рахунок підприємства отримані кошти за вирахуванням понесених витрат.

Наявна в матеріалах справи виписка по рахунку ТОВ «Лакшмі-Авто» за період з 01.01.2009 року по 12.07.2010 року свідчить, що відповідач 2 не здійснював перерахування грошових коштів ТОВ «Євроспецтранс» на підставі дилерського договору від 09.10.2009 року.

В матеріалах справи наявні річний план державних закупівель Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2009 рік, затверджений 06.03.2009 року та річні плани закупівель Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи зі змінами, зокрема, від 13.04.2009 року, від 30.09.2009 року, від 02.10.2009 року, 17.11.2009 року, 23.11.2009 року, 30.11.2009 року, 09.12.2009 року.

В результаті системного аналізу наданих річних планів закупівель, судом встановлено, що відповідно до затвердженого річного плану державних закупівель та річних планів закупівель зі змінами від 13.04.2009 року та від 30.09.2009 року спочатку передбачалася закупівля санітарних автомобілів еквівалент УАЗ-3962, очікувана вартість предмету закупівлі складала 180000,00 грн., процедура закупівлі була визначена шляхом запиту цінових пропозицій.

В річному плані закупівель зі змінами від 02.10.2009 року такий предмет закупівель як санітарний автомобіль еквівалент УАЗ-3962 з очікуваною вартістю 180000,00 грн. було виключено з річного плану закупівель, натомість було включено інший предмет закупівель - санітарний автомобіль, очікувана вартість якого складала 21805 176,00 грн., та встановлена процедура закупівель - відкриті торги.

В річному плані закупівель зі змінами від 23.11.2009 року вартість предмету закупівель санітарний автомобіль було зменшено на 232 176,00 грн. та остаточно встановлено, що предметом закупівель є санітарний автомобіль очікувана вартість якого складала 21573 000,00 грн., процедура закупівлі - відкриті торги.

09.10.2009 року Головою тендерного комітету затверджено тендерну документацію на проведення процедури закупівель за рахунок державних коштів. Предметом закупівлі визначено - санітарний автомобіль.

В додатку № 7 тендерної документації визначені технічні вимоги до санітарних автомобілів. Зокрема, в п. 3 цього додатку передбачалося, що санітарні автомобілі повинні бути 1-ї категорії, тобто такими, що не були в експлуатації та не були зареєстровані в органах ДАІ та відповідати стандартам не нижче ЄВРО-3.

11.11.2009 року (вх. № 21/50) відповідач 2 (ТОВ «Лакшмі-Авто») подало тендерну пропозицію на тендер щодо закупівлі санітарних автомобілів.

11.11.2009 року (вх. № 21/48) ТОВ «ІСС Україна»подало тендерну пропозицію на тендер щодо закупівлі санітарних автомобілів.

12.11.2009 року відбулося засідання тендерного комітету МНС України щодо визначення переможця на закупівлю санітарних автомобілів. В протоколі № 92 від 12.11.2009 року тендерного комітету МНС України зазначено, що 11.11.2009 року відбулося розкриття тендерних пропозицій на закупівлю санітарних автомобілів. Пропозиції було подано чотирма учасниками, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «ІнТехСервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Емердженсія 2000», Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-Авто».

Під час перевірки кваліфікаційних та технічних вимог наданих тендерних пропозицій встановлено, що тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнТехСервіс» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Емердженсія 2000»не відповідають умовам тендерної документації.

Тендерний комітет, оцінивши тендерні пропозиції ТОВ «ІСС Україна»та ТОВ «Лакшмі-Авто»одноголосно ухвалив визначити переможцем із закупівлі санітарних автомобілів ТОВ «Лакшмі-Авто» та акцептувати дану пропозицію за ціною 799000,00 грн. за одиницю в кількості 27 автомобілів на загальну суму 21573000,00 грн.

20.11.2009 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір № 21-5/45 на поставку продукції спеціального призначення санітарних автомобілів, відповідно до умов якого відповідач 2 зобовязується поставити у власність відповідачу 1 санітарні автомобілі на базі Renault Master L2 H2 з медичним обладнанням в кількості та комплектації згідно специфікації, що є невідємною частиною цього договору, а замовник зобовязується прийняти та оплатити продукцію спеціального призначення на умовах цього договору.

Платіжним дорученням від 32.12.2009 року № 1370 відповідач 1 сплатив на рахунок відповідача 2 - 21573000,00 грн.

11.12.2009 року відповідач 1 та відповідач 2 підписали акт приймання-передачі санітарних автомобілів на базі шасі Renault Master L2 H2 № 162/1540/0-п. В цьому акті зазначені заводські номери шасі автомобілів, які були передані відповідачем 2 відповідачу 1.

Перевіривши зазначені сторонами в акті від 11.12.2009 року № 162/1540/0-п номери шасі автомобілів, судом встановлено, що по договору № 21-5/45 від 20.11.2009 року ТОВ «Лакшмі-Авто» поставив відповідачу 1 автомобілі отримані ТОВ «Лакшмі-Авто» у ТОВ «Євроспецтранс»за дилерським договором від 09.10.2009 року, тобто ті ж самі автомобілі, що були спочатку придбані ТОВ «ІСС Україна» у ТОВ Business Consultants Ltd» на підставі договору № 01/11-07 купівлі-продажу автомобілів від 01.11.2007 року, а в подальшому, на підставі розподільчого балансу передані від ТОВ «ІСС Україна»- ТОВ «Євроспецтранс» разом із зобовязаннями по передачі автомобілів ДП «Укрмедпостач» за договором № 178 від 20.12.2007 року укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна», ДП «Укрмедпостач» та Міністерством охорони здоровя України.

Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено ревізію використання бюджетних коштів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема, щодо закупівлі санітарних автомобілів для органів і підрозділів МНС, за результатами якої складено Акт від 12.04.2010 року № 04-22/37 (далі Акт ГоловКРУ України).

В Акті ГоловКРУ України від 12.04.2010 року № 04-22/37, зокрема, зазначено, що відповідно до п. 9.2. тендерної документації учасник зобовязаний документально підтвердити, що він є виробником предмету закупівлі, або його представником, дилером, дистрибютором.

Відповідно до листа компанії від 04.11.2009 року № 09/008, PANAX F.C.S. (Словаччина) зазначено, що ТОВ «Лакшмі-Авто»(відповідач 2) є його уповноваженим дистрибютором та сервісним центром на території України.

В той же час, в листі Регіональної інформації митниці № 31/18-26-575 ДСК від 16.02.2010 р. на адресу СБ України зазначено, що ТОВ «Лакшмі-Авто»протягом 2008-2010 р. зовнішньоекономічної діяльності не здійснювало. Зазначене свідчить, що товариством (відповідачем 2) подано до уповноваженого органу влади недостовірні дані щодо офіційного дистрибюторства іноземної компанії та можливого постачання товарів від іноземної фірми.

Оголошення про результати відкритих торгів опубліковано в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель»від 28.10.2008 № 47 (383), оголошення № 30599.

За результатами процедури закупівлі складено звіт від 20.11.2009 № 30 в якому зазначено дата акцепту тендерної пропозиції 12.11.2009.

Відповідно до вимог п. 10.2 тендерної документації (зі змінами), учасник зобов'язаний надати копію сертифікату відповідності в тому числі вимогам ДСТУ 7032:2009.

Надані ТОВ «Лакшмі-Авто»Сертифікати відповідності УкрСепро на медичні апарати та устаткування, датовані 08.12.2009 року, Свідоцтво «Про повірку робочого засобу вимірювальної техніки» виданого ДП «Укрметртестстандарт»датоване 11.12.2009 року.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку та оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, станом на 30.12.2009 заборгованість по договору № 21-5/45 перед постачальником відсутня, санітарні автомобілі поставлені Міністерству в повному обсязі.

Проте, відповідно до листа регіональної митниці № 31/18-26-969 ДСК від 12.03.2010, митне оформлення санітарних автомобілів було проведено у 2008-2009 роках ТОВ «ІСС Україна», а офіційним постачальником техніки виступала компанія 2000, S.A.».

Київська регіональна митниця листом від 25.03.2010 № 35/2/35/2497 надіслала вантажно-митні декларації, відповідно до яких вартість зазначених автомобілів (з урахуванням сплати мита) складає 280 тис. грн. Відповідно до постанови КМУ № 1949 від 17.12.2003 санітарні автомобілі звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Фактичне постачання техніки здійснено ТОВ «ІСС Україна», яке придбало автомобілі у фірми Business Consultants Ltd». Відповідно до інвойсів іноземної комерційної структури, які використовувалися в ході митного оформлення товару на Київській регіональній митниці, вартість одного санітарного автомобіля складала близько 32500 євро. Враховуючи курси гривні до іноземної валюти (за ставкою НБУ) на момент митного оформлення (11.03.2008 15.03.2008), вартість одного автомобіля склала 255 тис. грн.

В подальшому автомобілі передано ТОВ "Євроспецтранс", яке надало повноваження по реалізації партії автомобілів, на підставі дилерського договору від 09.10.2009 року, ТОВ "Лакшмі-авто". Відповідно до п. 1.2 дилерського договору, дилер зобов'язується реалізувати автомобілі за ціною, що має становити не менше 471 тис. грн. за кожен автомобіль (загальною ціною не менше 12,7 млн. грн.). На виконання п.2.1.3 дилерського договору ТОВ "Лакшмі-авто" укладено угоду № 2/11 від 15.10.2009 з Словацькою компанією PANAX F.C.S. на переобладнання автомобілів за 20 тис. Євро, (враховуючи курси гривні до іноземної валюти (за ставкою НБУ) на 15.10.2009 вартість робіт склала 160 тис. грн.).

Підпунктом 6 п. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Проте, МНС України проводилися закупівля автомобілів через посередників. Зазначене призвело до додаткових витрат коштів з державного бюджету в сумі 14526 тис. грн. ((799тис. грн. - 261 тис.грн.) х 27 шт.).

В Акті ГоловКРУ України також зазначено, що зустрічною звіркою встановлено, що санітарні автомобілі не використовувалися у 19 регіонах (Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернігівській областях, м. Києві та АР Крим.). Установами, підпорядкованими МНС України у Донецькій, Чернівецькій, Хмельницькій областях зазначені автомобілі використовувалися не за призначенням, у звязку з відсутністю медичного персоналу та інших причин.

Отже, зустрічними звірками, проведеними регіональними КРУ в установах, що підпорядковуються МНС щодо наявності та стану використання санітарних автомобілів, придбаних за рахунок коштів державного бюджету у 2009 році, встановлено, що всього з різних причин на момент проведення звірок не використовувалося 19 одиниць машин на загальну суму 15181 тис. грн., та використовувалися не за призначенням 3 одиниці на суму 2397 тис. грн. - через відсутність медичного персоналу та інших причин. Зазначене є недотриманням вимог пп. б п. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, а саме принципу ефективності при виконанні бюджету та призвело до додаткових витрат коштів з державного бюджету, які склали 17578 тис. гривень.

В Акті ГоловКРУ України зазначено, що заявки на потребу у санітарних автомобілях подали лише Волинська та Закарпатська ГУ МНС.

В Акті ГоловКРУ України вказується, що з метою підтвердження виду, обсягів і якості операцій та розрахунків Міністерства з постачальниками ГоловКРУ України організовано зустрічні звірки. Проте, зустрічні звірки ТОВ «Лакшмі-Авто»провести не вдалося у зв'язку з тим, що за адресами, зазначеними у договорах і тендерній документації, суб'єкти господарювання не знаходяться.

На момент проведення тендера відповідачем 1 було чинним Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. N 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. N 1017, яке і визначало механізм здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти (далі Положення). Відповідно до п. 18 Положення, для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості. Склад тендерного комітету та положення про нього затверджуються замовником. До складу тендерного комітету не можуть входити посадові особи та представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об'єднань підприємств, їх представники і близькі родичі. Членами тендерного комітету є працівники замовника в кількості не менш як п'ять осіб.

Однак при проведення тендеру на закупівлю санітарних автомобілів норми викладені в п. 18 Положення були порушені.

Зібрані у справі докази, а саме протокол допиту свідка ОСОБА_4, яка є мамою ОСОБА_5 від 23.03.2011 року свідчить, що ОСОБА_5, який є засновником ТОВ «Лакшмі-Авто» є двоюрідним братом ОСОБА_6, який був членом тендерного комітету. ОСОБА_4 також дала свідчення, що ОСОБА_6 являється її рідним племінником, сином її рідного брата ОСОБА_7, а її сину ОСОБА_5 він являється двоюрідним братом.

Крім того, наявні в матеріалах справи докази, зокрема, копія запису акта про народження ОСОБА_5, копія запису акта про народження ОСОБА_6, копії записів актів про народження ОСОБА_8 та ОСОБА_7 також свідчать, що мати ОСОБА_5 ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_8) є рідною сестрою батька ОСОБА_6

Отже, зібрані докази свідчать, що ОСОБА_5, який є засновником ТОВ «Лакшмі-Авто» є двоюрідним братом ОСОБА_6, який був членом тендерного комітету.

Відповідно до п. 6 цього Положення, закупівля товарів, робіт і послуг, крім закупівлі періодичних друкованих видань, здійснюється у вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистриб'юторів, які визнані такими відповідно до укладених договорів (далі - офіційний представник), а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, - у виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг - нерезидентів або їх офіційних представників.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач 2 на момент проведення тендеру не був офіційним представником виробника санітарних автомобілів - PANAX F.C.S.

Зазначене підтверджується листом компанії PANAX F.C.S. від 30.09.2010 року, в якому зазначено, що лист авторизації № 09/008 від 04.11.2009 року хоч і має ознаки фірмового бланку компанії PANAX F.C.S., однак для компанії ТОВ «Лакшмі-Авто» ніколи не був виданий жоден документ компанією PANAX F.C.S.

Зібрані у справі докази свідчать, що виробником санітарних автомобілів, які по договору № 21-5/45 від 20.11.2009 року відповідач 2 поставив відповідачу 1, є Renault s. a. s. (Франція), як виробник базового автомобіля, а завершальне дообладнання здійснено Emergencia s. a. s. (Іспанія).

За таких обставин, твердження відповідача 1, що наданий відповідачем 2 лист авторизації є доказом того, що відповідач 2 є офіційним дистрибютором судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки зі змісту зазначеного листа взагалі не вбачається, що PANAX F.C.S. є виробником автомобілів, вказаних відповідачем 2 в тендерній пропозиції.

Зі змісту поданих відповідачем 2 документів у складі тендерної пропозиції (розділ III Технічна частина) також не вбачається, що виробником санітарних автомобілів на базі RENAULT Master L2H2 є PANAX F.C.S.

Крім того, в ході розгляду справи по суті судом було встановлено, що приймаючи участь в тендері, відповідач 2 діяв як дилер ТОВ «Євроспецтранс», на підставі дилерського договору від 09.10.2009 року.

Судом також враховано, що відповідно до п. 241 Положення, з метою підтвердження статусу вітчизняного виробника учасник подає замовнику засвідчені в установленому порядку копії установчих документів юридичної особи (свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця), а у разі закупівлі товарів - також свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду GS1, або сертифіката продукції власного виробництва, або іншого документа, який підтверджує, що учасник виробляє товар, який є предметом закупівлі.

Якщо до виконання робіт, надання послуг учасником - вітчизняним виробником передбачається залучення субпідрядників-нерезидентів, такий учасник у складі тендерної (цінової) пропозиції подає оригінал або засвідчену в установленому порядку копію висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері, про неможливість виконання робіт або надання послуг, які закуповуються, у повному обсязі вітчизняним виробником.

Для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг у нерезидента, замовник повинен отримати висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері, про те, що відповідні товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України. Про наявність такого висновку зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі.

В п. 10 Тендерної документації на проведення процедури закупівлі за рахунок державних коштів «Основні вимоги до опису предмета закупівлі та документи, що підтверджують його відповідність вимогам тендерної документації», затвердженої головою тендерного комітету від 09.10.2009 року було встановлено, що учасник повинен надати як частину тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність предмету закупівлі умовам тендерної документації (п. 10.1). Документальне підтвердження відповідності предмету закупівлі умовам тендерної документації може бути надане у формі пояснювальної записки та повинно містити, зокрема, наступну інформацію та документи: копію сертифікату відповідності в тому числі вимогам ДСТУ 7032:2009; копію дозволу МОЗ на застосування медичного автомобіля та обладнання в медичній практиці (копія реєстраційного свідоцтва з додатками); копії висновку санітарно-гігієнічної експертизи на автомобіль та медичне оснащення.

Як було встановлено, відповідач 2 подав тендерну пропозицію на тендер щодо закупівлі санітарних автомобілів 11.11.2009 року (вх. № 21/50).

12.11.2009 року відбулося засідання тендерного комітету МНС України щодо визначення переможця на закупівлю санітарних автомобілів, оформлене протоколом № 92 від 12.11.2009 року.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідачем 2 було надано сертифікат відповідності № UA1.009.0089444-09 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (державна система сертифікації УкрСепро) термін дії якого з 09.12.2009 року до 08.12.2010 року. В зазначеному Сертифікаті відповідності зазначено, що продукція санітарний автомобіль на базі RENAULT Master відповідає вимогам ДСТУ, в якості виробника продукції вказано, що виробником базового автомобіля є Renault s. a. s. (Франція), завершальне дообладнання здійснено Emergencia s. a. s. (Іспанія). Лише в додатковій інформації зазначено, що спеціальне дообладнання здійснено згідно договору № 2/11 від 15.10.2009 року з компанією PANAX f. c. s. Spol. S. R. O. Також вказано, що сертифікат відповідності видано на підставі протоколів випробувань згідно з додатком Б, актів ідентифікації від 08.12.2009 року.

В додатку А до сертифіката відповідності зазначені ідентифікаційні номери (номери шасі автомобілів), номери інвойсів та дати інвойсів - 28.12.2007 року.

Зібрані у справі докази також свідчать, що відповідачем 2 були також надані:

-Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювання техніки (реанімаційно-хірургічний монітор) від 11.12.2009 року;

- Сертифікат відповідності на апарати транспортні штучної вентиляції легенів Nestovent 100 (зазначений сертифікат був виданий ТОВ «ІСС Україна») від 07.12.2009 року;

-Сертифікат відповідності на дефібрилятори-монітори PRIMEDIC DefiMonitor XD1 M290 (зазначений сертифікат був виданий ТОВ «ІСС Україна») від 08.12.2009 року.

Наведене свідчить, що зазначені документи не могли бути подані відповідачем 2 тендерному комітету у складі тендерної пропозиції 11.11.2009 року, оскільки на зазначену дату (11.11.2009 року) відповідні сертифікати відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювання техніки ще не були видані.

За таких обставин, подана відповідачем 2 тендерна пропозиція була не повною та не відповідала вимогам викладеним в тендерній документації відповідача 1.

Відповідно до п. 24 Положення, замовник може вимагати від учасника подання інформації, що підтверджує відповідність учасника таким кваліфікаційним вимогам:

наявність коштів, обладнання і працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

балансова вартість активів;

фінансовий обіг;

досвід у виконанні аналогічних договорів;

сплата податків і зборів (обов'язкових платежів);

провадження учасником підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту;

відсутність підстав для відмови в торгах, передбачених цим Положенням.

Кваліфікаційні вимоги передбачаються замовником у тендерній документації чи інших документах, пов'язаних з поданням тендерних чи кваліфікаційних пропозицій.

Всі тендерні пропозиції учасників, які відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим цим пунктом, допускаються до оцінки.

Відповідно до п. 28 Положення, замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, коли:

пропозиції подано учасниками процедури закупівлі, які є пов'язаними особами;

учасник подав недостовірну інформацію про його відповідність установленим кваліфікаційним вимогам;

учасник не відповідає установленим кваліфікаційним вимогам.

Відповідно до п.п. 14, п. 2 цього положення зазначено, що пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з таких ознак:

юридична особа, яка здійснює контроль за учасником або контролюється таким учасником, або перебуває під спільним контролем з таким учасником;

фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за учасником;

посадова особа учасника, уповноважена здійснювати від імені учасника юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім'ї такої посадової особи.

Під здійсненням контролю в цьому Положенні слід розуміти володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу учасника або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого учасника, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), яка становить не менш як 20 відсотків статутного капіталу учасника. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу учасника (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

У цьому Положенні членами сім'ї вважаються подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, подружжя дітей, батьків, братів, сестер і онуків.

В ході розгляду справи було встановлено, що в тендері приймали участь ТОВ «ІСС Україна»(засновником якого є ОСОБА_3) та ТОВ «Лакшмі-Авто», яке пропонувало до продажу санітарні автомобілі, належні на праві власності ТОВ «Євроспецтранс»(засновником якого є ОСОБА_2., дружина ОСОБА_3). При цьому в ході розгляду справи по суті було встановлено, що ТОВ «Євроспецтранс»було створено шляхом виділу частини майна, прав і обовязків Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна», зокрема і спірних санітарних автомобілів.

П. 58 Положення передбачено, що замовник має право вимагати від учасників підтвердження достовірності інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам. Замовник має право затребувати від учасника - переможця процедури закупівлі повторне підтвердження відповідності його кваліфікаційним вимогам, установленим у тендерній документації. У разі відмови учасника надати таке підтвердження замовник повинен відхилити його тендерну пропозицію і визначити найбільш економічно вигідну пропозицію серед тих, що залишились.

Відповідно до п. 61 Положення, замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема, у разі, коли:

учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим у тендерній документації;

учасник не подав документального підтвердження того, що він є вітчизняним виробником або його офіційним представником, а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, - виробником товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг або їх офіційним представником;

тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації;

виникли обставини, зазначені у пунктах 28 і 58 цього Положення.

Замовник може відхилити всі тендерні пропозиції до акцепту тендерної пропозиції, якщо це передбачено у тендерній документації.

Наведене свідчить, що відповідач 1 провів тендер на закупівлю санітарних автомобілів та визначив переможцем відповідача 2 незважаючи на ту обставину, що пропозиції було подано учасниками процедури закупівлі, які є пов'язаними особами, а також на ту обставину, що відповідач 2 подав недостовірну інформацію про його відповідність установленим кваліфікаційним вимогам.

Крім того, до складу тендерного комітету входила особа що є родичем засновника відповідача 2, тобто переможця тендеру.

Відповідно до п. 8 Положення, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється за такими принципами:

максимальна економія та ефективність;

добросовісна конкуренція серед учасників;

відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівлі;

недискримінація учасників;

об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

запобігання корупційним діям і зловживанням.

В ході розгляду справи судом встановлено, що оспорюваний тендер було проведено з порушенням всіх зазначених принципів.

Відповідно до статті 19 Конституції України, чинної на момент проведення оспорюваного тендеру та укладення оспорюваного договору, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У звязку з тим, що при дослідженні матеріалів справи судом було виявлено ряд порушень вимог діючого законодавства, допущених відповідачем-1 при проведенні тендеру на закупівлю санітарних автомобілів, що згідно з п. 90 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти є підставою для визнання результатів такого тендерну недійсними.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 92 від 12.11.2009 р., щодо визначення переможця на закупівлю санітарних автомобілів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 84 Положення, договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, зменшення сторонами ціни договору про закупівлю.

Як було встановлено в ході розгляду справи по суті, 20.11.2009 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір № 21-5/45 на поставку продукції спеціального призначення санітарних автомобілів, відповідно до умов якого відповідач 2 зобовязується поставити у власність відповідачу 1 санітарні автомобілі на базі Renault Master L2 H2 з медичним обладнанням в кількості та комплектації згідно специфікації, що є невідємною частиною цього договору, а замовник зобовязується прийняти та оплатити продукцію спеціального призначення на умовах цього договору.

Правочином, відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України, який був чинний на момент проведення тендеру та укладення договору, встановлені принципи бюджетної системи України та визначено, що бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на таких принципах:

- принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

- принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

- принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

В ході розгляду справи по суті було встановлено, що договір від 20.11.2009 року № 21-5/45 укладено між відповідачем 1 та відповідачем 2 в результаті проведення процедури закупівлі з порушенням встановленого Порядку, в результаті чого переможцем тендеру було визнано особу (відповідача 2) яка не була виробником предмету закупівлі, або його представником, дилером, дистрибютором, тобто була посередником. Внаслідок порушення процедури закупівлі відповідач 1 придбав за завищеною ціною санітарні автомобілі у відповідача 2. При цьому 19 санітарних автомобілів із 27 придбаних взагалі не використовувалися, а 3 використовувалися не за призначенням.

В Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999, № 3-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) (п. 3 та п. 4) з'ясовувалося поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхдіяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 95 Конституції України, чинної на момент проведення оспорюваного тендеру та укладення оспорюваного договору, бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Дослідивши всі зібрані докази в сукупності, судом встановлено, що договір № 21-5/45 на поставку продукції спеціального призначення санітарних автомобілів від 20.11.2009 року відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та за наявності наміру в обох сторін.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним договору № 21-5/45 від 20.11.2009 р. на поставку продукції спеціального призначення - санітарних автомобілів від 20.11.2009 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 208 ГК України встановлює, що у разі якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшмі-Авто" в доход держави 21 573 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Як передбачено ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені повністю, з відповідача 2 в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 25585,00 грн. державного мита, з урахуванням позовних вимог майнового та немайнового характеру та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 4-4, 22, 33, 34, 43, 44, 46, 49, 82-85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним рішення тендерного комітету Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 92 від 12.11.2009 р., щодо визначення переможця на закупівлю санітарних автомобілів.

3. Визнати недійсним договір № 21-5/45 від 20.11.2009 р. на поставку продукції спеціального призначення - санітарних автомобілів від 20.11.2009 р., укладений між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-Авто».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшмі-Авто" (61145, м. Харків, Дзержинський район, вул. Новгородська, б. 3, офіс 401; ідентифікаційний код 36697839; рахунок № 26001188907 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а в разі відсутності грошових коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду в доход Державного бюджету України 21 573 000,00 грн. (двадцять один мільйон пятсот сімдесят три тисячі грн.), 25585,00 (двадцять пять тисяч пятсот вісімдесят пять грн.. 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Судді Гумега О.В.

Шевченко Е. О.

Бондаренко Г. П.

Дата підписання

повного рішення: 01.04.2011року