Рішення № 14642120, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/6323.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансметалпродукт» До відповідача: Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»

Третя особа ОСОБА_1

Про визнання договору відновлювальної кредитної лінії недійсним

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: Сінахова А.В. представник (дов. № 04/2159 від 22.11.2010);

Від третьої особи не зявився

В судовому засіданні 23.03.2011 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання договору № 2008-009/DC - 002 відновлювальної кредитної лінії від 09 липня 2008 року недійсним з моменту його вчинення, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 було порушено провадження в справі, розгляд справи призначено на 01.03.2011.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2011 розгляд справи був відкладений до 09.03.2011 у звязку з поданими представниками сторін клопотаннями про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 09.03.2011 від позивача через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшли клопотання про збільшення розміру позовних вимог та про залучення до участі в розгляді справи третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Представника відповідача в судовому засіданні звернувся з письмовим клопотанням зобовязати позивача надіслати відповідачу копію позовної заяви з наданням суду підтвердження її відправлення відповідачу та відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою від 09.03.2011 залучено до участі в розгляді справи ОСОБА_1 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розгляд справи було відкладено до 23.03.2011.

В судове засідання 23.03.2011 позивач представників не направив. Вимоги позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, мотивовані тим, що договір № 2008-009/DC-002 відновлювальної кредитної лінії від 09.07.2008 вчинений позивачем під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах для позивача, оскільки містить дискримінаційні умови: ознаки договору приєднання, визначені в ст.634 Цивільного кодексу України, відсутність в договорі відповідальності відповідача, пов?язаної з видачею кредиту, а оскільки недійсність основного зобов?язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, тому договора іпотеки та застави, укладені між 3-ою особою ОСОБА_1. та відповідачем з метою належного виконання зобовязань позивача перед відповідачем теж слід визнати недійсними.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову, мотивуючи тим, що позивач в обґрунтування свої вимог не надав доказів порушення його суб?єктивних цивільних прав, не зазначив в чому для нього полягає тяжкість обставини на момент вчинення договору, не надав доказів щодо визначення умов договору як вкрай для нього невигідних, а тому просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа своїх представників в судове засідання 23.03.2011 не направила, причин неявки представників не повідомила. Про розгляд справи була повідомлена належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у позові. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавала.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, враховуючи те, що неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню спору по суті, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем до позову додано укладений 24.01.2008 між ТОВ «БМ Банк», як кредитором, з однієї сторони, правонаступником прав та обовязків якого є позивач ПАТ «БМ Банк», та ТОВ “Трансметалпродукт” (надалі - Позичальник), з другої сторони, Договір № 2008-001/DC-002 відновлювальної кредитної лінії (надалі - Договір № 2008-001/DC-002 від 24.01.2008) відповідно до якого кредитор надав позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит в формі кредитної лінії з відновленням ліміту кредитування в розмірі 2400000,00 (два мільйони чотириста тисяч) грн. 00 коп. під 16,5 (шістнадцять цілих пять десятих) відсотків річних зі строком остаточного погашення кредиту до 23 січня 2010.

В ході виконання даного договору № 2008-001/DC-002 від 24.01.2008 сторонами укладалися додаткові угоди до даного договору про зміну певних умов договору, зокрема, додатковою угодою № 1 з 01.06.2008 змінено процентну ставку по договору на 18 % (вісімнадцять) відсотків річних; додатковою угодою № 2 від 29.12.2008 пункт 4.3.8. розділу розділ 4 договору «права та обовязки сторін»викладено в новій редакції, згідно якого позичальник зобовязується протягом дії кредитного договору забезпечувати середньомісячні надходження на власний поточний рахунок в процентному виразі всіх оборотів по рахункам, належних позичальнику, а також відповідальність за порушення даного зобов?язаня у вигляді сплати позичальником процентів з розрахунку 23,0% (двадцять три) відсотків річних; додатковими угодами № 4 від 31.08.2009 і № 5 від 30.09.2009 змінювався графік повернення кредиту, а угодою № 5 додатково вносилися зміни в розділ 4 «права і обовязки сторін»договору. Згідно додаткового договору № 6 від 25.01.2010 до договору № 2008-001/DC-002 від 24.01.2008 сторони остаточно узгодили кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 19 лютого 2010 та затвердили графік погашення кредиту: -до 30.09.2009 0,0 грн. -до 30.10.2009 30000,00 грн. -до 30.11.2009 30000,00 грн. -до 30.12.2009 1 170 000,00 грн. -до 19.02.2010 1170 000,00 грн.

З метою виконання позичальником зобов?язань за договором № 2008-001/DC-002 від 24.01.2008 згідно п. 3.1. договору було укладено ряд договорів, які забезпечували його виконання:

- договір іпотеки нерухомого майна (адміністративної будівлі) № 2008-001/DC-002/1 від 24.01.2008;

- договір іпотеки нерухомого майна (земельної ділянки) № 2008-001/DC-002/1 від 24.01.2008;

- договір іпотеки нерухомого майна (житлової квартири) № 2008-001/DC-002/2 від 24.01.2008;

- договір застави обладнання (кран КС-5363Д) № 2008-001/DC-002/3 від 24.01.2008;

- договір застави обладнання (залізобетонні плити-огорожа навколо земельної ділянки) № 2008-001/DC-002/4 від 24.01.2008;

- договір застави обладнання (покриття з дорожніх бетонних плит) № 2008-001/DC-002/4 від 24.01.2008;

- договір застави товарів в обороті (металобрухт чорних металів та міді) № 2008-001/DC-002/5 від 24.01.2008;

- договір застави (металеві ворота автоматичні з електродвигуном) № 2008-001/DC-002/4 від 24.01.2008;

- договір поруки, укладений з фізичною особою ОСОБА_1 № 2008-001/DC-002/6 від 24.01.2008.

Позивач у позові просить суд визнати договір № 2008-009/DC - 002 відновлювальної кредитної лінії від 09 липня 2008 року недійсним з посиланням на ст.233 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що судом може бути визнаний недійсним правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, а також на статтю 634 Цивільного кодексу України, якою визначений договір приєднання на його наслідки.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем в позовній заяві не були наведені обставини, не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог.

Додані позивачем докази, зокрема Договір № 2008-001/DC-002 від 24.01.2008 з додатковим угодами, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, оскільки позивачем у позові заявлено про визнання недійсним договору № 2008-009/DC - 002 відновлювальної кредитної лінії від 09 липня 2008 року, а до матеріалів позову додано копії інших договорів та додаткових угод, зокрема вищенаведений Договір № 2008-001/DC-002 від 24.01.2008 з додатковими угодами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору № 2008-009/DC - 002 відновлювальної кредитної лінії від 09 липня 2008 року не підлягають задоволенню оскільки позивачем всупереч вимогам ч.2. ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не додано до позову документ, який підтверджує обставини, на які позивач посилається в позові, зокрема не надано доказів взагалі наявності оригіналу договору № 2008-009/DC - 002 відновлювальної кредитної лінії від 09 липня 2008 року, як не надано і належним чином засвідченої його копії, що суперечить статті 36 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а отже позивачем не доведено належними та допустимими доказами свої вимоги, що є підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним договору № 2008-009/DC - 002 відновлювальної кредитної лінії від 09 липня 2008 року.

Відповідно, не підлягають задоволенню і похідні вимоги позивача про визнання недійсними договорів іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC 002/2 від 09.07.2008 та застави обладнання № 2008-009/DC 002/5 від 09.07.2008, укладених між позивачем та відповідачем з метою забезпечення виконання позивачем своїх зобов?язань по договору № 2008-009/DC - 002 відновлювальної кредитної лінії від 09 липня 2008 року.

Крім того, позивач в заяві про збільшення розміру позовних вимог, просить суд визнати недійсними ряд договорів: застави обладнання № 2008-009/DC 002/6 від 09.07.2008, іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC-002/3 від 09.07.2008, застави транспортного засобу № 2008-009/DC 002/4 від 09.07.2008, іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC 002/1 від 09.07.2008, , які укладені між ОСОБА_1. та відповідачем ПАТ «БМ Банк».

Стаття 80 ч. 1 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносинах, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу фізичної особи - підприємця, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд, дослідивши надані матеріали, встановив, що на підставі договору застави обладнання № 2008-009/DC 002/6 від 09.07.2008, договору іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC-002/3 від 09.07.2008, договору застави транспортного засобу № 2008-009/DC 002/4 від 09.07.2008, договору іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC 002/1 від 09.07.2008 з метою забезпечення виконання зобовязань позивачем перед відповідачем по договору № 2008-009/DC - 002 відновлювальної кредитної лінії від 09 липня 2008 року між ОСОБА_1 як фізичною особою та відповідачем виникли цивільно-правові відносини, а не між позивачем і відповідачем, а тому в цій частині спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, внаслідок чого провадження в справі в частині визнання договору застави обладнання № 2008-009/DC 002/6 від 09.07.2008, договору іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC-002/3 від 09.07.2008, договору застави транспортного засобу № 2008-009/DC 002/4 від 09.07.2008, договору іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC 002/1 від 09.07.2008 підлягає припиненню на підставі ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, вимоги позивача не підлягають задоволенню в частині визнання недійсними договору № 2008-009/DC - 002 відновлювальної кредитної лінії від 09 липня 2008 року, договору іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC 002/2 від 09.07.2008 та договору застави обладнання № 2008-009/DC 002/5 від 09.07.2008.

В частині визнання недійсними договору застави обладнання № 2008-009/DC 002/6 від 09.07.2008, договору іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC-002/3 від 09.07.2008, договору застави транспортного засобу № 2008-009/DC 002/4 від 09.07.2008, договору іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC 002/1 від 09.07.2008 провадження в справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, в частині позовних вимог у задоволенні яких суд відмовляє, покладаються на позивача.

Згідно статті 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

Згідно статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 1993.01.21 № 7-93 "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю зокрема у випадках припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді.

Відповідно до п. 9 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 №02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1 і 3 статті 80 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, на підставі пунктів 1, 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 1993.01.21 № 7-93 "Про державне мито" суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу з Державного бюджету України державного мита в сумі 340,00 грн., яким оплачено вимоги по яким провадження в справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Провадження в справі в частині визнання договору застави обладнання № 2008-009/DC 002/6 від 09.07.2008, договору іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC-002/3 від 09.07.2008, договору застави транспортного засобу № 2008-009/DC 002/4 від 09.07.2008, договору іпотеки нерухомого майна № 2008-009/DC 002/1 від 09.07.2008 недійсними припинити на підставі п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах.

2.В іншій частині позову - відмовити.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансметалопродукт»(код ЄДРПОУ 32579086, місцезнаходження: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул.. Пархоменко,130) з Державного бюджету України державне мито в сумі 340 (триста сорок) грн. 00 грн., сплачених платіжним дорученням № 65 від 04.03.2011.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 29.03.2011