Рішення № 14641968, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/5814.03.11 За позовом Комунального підприємства «Глушківське»Солом’янської районної ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»

Про стягнення 19056,40 грн.

                                                                                 Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Романенко С.В. –за дов. № 8 від 04.01.2011р.

Від відповідача не з’явилися                                        

Обставини справи:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19056,40 грн., що виникла у зв’язку з порушенням умов Договору про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 251-Г від 24.07.2008р., з яких 17689,37 грн. –основного боргу, 1367,03 грн. –пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору свої зобов’язання щодо оплати комунальних послуг належним чином не виконував. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2011 було порушено провадження у справі № 49/58 та призначено розгляд справи на 21.02.2011.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 розгляд справи відкладався на 16.03.2011 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідач в судові засідання 21.02.2011, 16.03.2011 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/58 від 02.02.2011 не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

          Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

           Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

           Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

          В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

                    З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

          За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

24 липня 2008 року між Комунальним підприємством «Грушківське»Солом’янської районної у м. Києві ради (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»(далі - Відповідач) було укладено Договір №251-Г про надання послуг з водо -, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.) Виконавець надає за плату Орендарю (власнику) комунальні послуги (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення загальною площею 141,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Метробудівська, 11. Орендар (власник) приймає участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Пунктами 2.1, 2.8 Договору встановлено, що орендар (власник) щомісячно сплачує підприємству вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальником табуляграм. Орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені Договором, незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе зобов’язання щодо сплати фактично отриманих комунальних послуг належним чином не виконав, у зв’язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті фактично отриманих комунальних послуг становить 17689,37 грн.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання щодо сплати вартості фактично отриманих комунальних послуг не виконав, суму заборгованості в розмірі 17689,37 грн. не сплатив.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 17689,37 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1367,03 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до п. 2.9 Договору, за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю у розмірі 1367,03 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо оплати наданих послуг, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 191,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»(03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 25, п/р 26001027900931 в КМФ АКП «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 35977487) ), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства «Глушківське»Соломянської районної ради (03124, м. Київ, б-р І.Лепсе, 23а, п/р 2600157340 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 35756939) 19056,40 грн. заборгованості за договором про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 251-Г від 24.07.2008р., з яких 17689,37 грн. –основного боргу, 1367,03 грн. –пені, крім того 191,00 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 28.03.2011