Рішення № 14641967, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/11016.03.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ ОФІС ЦЕНТР МАГНІТОГОРСЬКА 2»до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" про стягнення заборгованості у розмірі 86 148, 83 грн. за участю представників позивача Гораля О.П., довіреність № б/н від 01.02.2011р., відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 86 148, 83 грн. заборгованості за договором оренди № 1001/2008 (М) від 01.10.2008р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.03.2011 року.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2008р. між TOB «ЕФ АЙ EM ОФІС ЦЕНТР МАГНІТОГОРСЬКА-2»і TOB “Автотранспортне підприємство "Максімус" було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1001/2008 (М), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати відповідачу в строкове платне користування без права викупу на умовах оренди складське приміщення загальною площею 755 кв.м. та офісне приміщення загальною площею 507 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Магнітогорська, 1.

Орендовані приміщення є власністю позивача на підставі Договору купівлі-продажу комплексу будівель від 24.12.2007р., посвідченого нотаріусом ОСОБА_1. і зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 029145 від 28.12.2007р.

Згідно з п. 4.1. договору оренди, місячна орендна плата за договором становила 29 309,00 грн. з ПДВ. В подальшому розмір орендної плати сторонами коригувався, зокрема, додатковою угодою № 1 від 01.11.2008р. було погоджено розмір орендної плати у сумі 32 809, 00 грн., а за додатковою угодою № 1 від 01.12.2008р. було погоджено розмір орендної плати у сумі 39 309,00 грн.

За актом приймання передачі обумовлені в договорі приміщення були передані відповідачу в оренду 01 жовтня 2008 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 4.2.1. та 4.2.2. Договору передбачено обов'язок відповідача окрім сплати орендної плати здійснювати компенсацію витрат позивача на тепло- та електроенергію згідно з показниками лічильника.

Протягом строку дії договору відповідач не належним чином виконував свої зобовязання щодо сплати орендної плати в повному обсязі, зокрема, відповідачем не сплачено орендну плату за лютий 2009р., компенсацію плати за електроенергію і воду та частково оплачено орендну плату за січень 2009р., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунка та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001, № ОУ-0000002, № ОУ-0000004.

Таким чином, у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 65107, 86 грн. (23670, 00 грн. заборгованості з орендної плати за січень 2009р., 39309, 00 грн. заборгованості з орендної плати за лютий 2009р. та 14089, 86 грн. компенсації плати за електроенергію і воду).

27 лютого 2009 року сторонами за взаємною згодою було розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 1001/2008 (М) шляхом укладення угоди про розірвання договору оренди та визначено останнім днем оренди 28 лютого 2009р. Однак, заборгованість у розмірі 65107, 86 грн. залишилась не погашеною.

29 жовтня 2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій предявив вимоги про сплату заборгованості з орендної плати та плати за електроенергію і воду, проте, претензія не була задоволена відповідачем.

Доказів сплати відповідачем заборгованості за договором оренди на момент звернення позивача з даним позовом та час розгляду справи у суді відповідачем надано не було.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач зобовязання щодо внесення орендної плати за січень та лютий 2009р. та компенсації плати за електроенергію і воду в повному обсязі не виконав, в звязку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 65107, 86 грн. заборгованості за договором оренди № 1001/2008 (М) обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У пункті 7.1 договору оренди сторони передбачили, що за прострочення платежів за цим договором орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент порушення зобовязання, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до вищезазначених правових норм та умов договору, позивачем нараховано 7146, 42 грн. пені за прострочення строків внесення орендної плати, стягнення якого визнається судом обґрунтованим, оскільки розрахунок здійснений позивачем відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За розрахунком позивача сума інфляційних втрат позивача становить 10425, 93 грн., а розмір трьох відсотків річних становить 3468, 62 грн., стягнення яких визнається судом обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ ОФІС ЦЕНТР МАГНІТОГОРСЬКА 2»обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витати відповідно до норм статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство «Максімус»(04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10, код 33791401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ АЙ ЕМ ОФІС ЦЕНТР МАГНІТОГОРСЬКА 2»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 2-А, код 35624340) 65107 грн. (шістдесят п'ять тисяч сто сім) грн. 86 коп. заборгованості, 7146 грн. (сім тисяч сто сорок шість) грн. 42 коп. пені, 10425 (десять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 3 468 (три тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 62 коп. трьох відсотків річних, 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 47 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.Чебикіна