Рішення № 14641550, 29.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/7229.03.11 За позовом Приватного підприємства «Меткон»

до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району

м. Києва

про стягнення 214536, 05 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: представник Карпенко В.А. (довіреність від 13.08.2010року)

Від відповідача: представник Кравчук І.Г. (довіреність № 1 від 17.02.2011 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Меткон»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м. Києва про стягнення 214536, 05 грн., із них: 177700, 00 коп. –сума основного боргу; 13735, 05 –3 % річних; 23101, 00 грн. –інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором на виконання будівельно-монтажних робіт № 299/05-08 від 12.05.2008 року.

В судове засідання 29.03.2011 року представник Позивача подав заяву, в якій просив суд не стягувати з Відповідача 13735, 05 грн. –3 % річних, тобто фактично зменшив суму позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

В судове засідання 29.03.2011 року представник Відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги визнав частково та зазначив, що зобов’язаний провести розрахунок заборгованості відповідно до умов договору.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір на виконання будівельно-монтажних робіт № 299/05-08, згідно умов якого Позивач прийняв на себе зобов’язання виготовити та встановити на проспекті Перемоги металоконструкції.

Відповідно пункту 2.1 договору № 299/05-08 від 12.05.2008 року вартість виготовлення та установка металоконструкції складає 297000, 00 грн.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріали справи свідчать про те, що на підставі акту № 62 прийому виконаних підрядних робіт за червень 2008 року Позивач здав, а Відповідач прийняв роботи на суму 297000, 00 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач за виконані Позивачем роботи грошові зобов’язання виконав не в повному обсязі, сплативши лише 120000, 00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи, а 177700, 00 грн. залишились Відповідачем несплаченими.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.06.2010 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 6/10 про сплату заборгованості.

Відповідач заборгованість в розмірі 177700, 00 грн. повністю не погасив, однак визнав повністю, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 28.03.2011 року, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

За таких обставин вимога в частині стягнення основного боргу в сумі 177700, 00 грн. визнається судом обґрунтованою, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, Позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача інфляційних втрат в розмірі 23101, 00 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 23101, 00 грн. є такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов Приватного підприємства «Меткон»підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто враховуючи заяву Позивача про зменшення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району м. Києва (03061, м. Київ, вул. Новопольова, буд. 95; ідентифікаційний код 31806913) на користь Приватного підприємства «Меткон»(03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27-29; ідентифікаційний код 30867645) 177700 (сто сімдесят сім тисяч сімсот) грн. 00 коп. –сума основного боргу; 23101 (двадцять три тисячі сто одна) грн. 00 грн. –інфляційні втрати, 2 008 (дві тисячі вісім) грн. 01 коп. - витрати по сплаті державного мита, 220 (двісті двадцять) грн. 89 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Повне рішення складено: 30.03.2011 року.