Рішення № 14641496, 30.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/330.03.11 За позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Теком"

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер Ре"

про стягнення 314 362,57 грн.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача: Громова А.О. дов. № б/н від 25.01.2011 р.

Від відповідача: Воронюк О.О. - дов. № б\н від 31.01.2011 р.,

Вітко О.Ю. дов. № б/н від 31.01.2011 р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Теком” до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “ЛІДЕР РЕ” про стягнення 314362, 57 грн. заборгованості у звязку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 204/ОП/11/08 від 30.11.2009 р. та за договором пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р.

Ухвалою суду від 04.01.2011 р. за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 37/3, розгляд справи призначено на 31.01.2011 р.

У судовому засіданні 31.01.2011 р. представники позивача на виконання вимог ухвали суду від 04.01.2011 р. надали витребувані судом документи.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та підготуватися до наступного судового засідання, яке суд задовольнив.

З метою надання можливості представникам позивача ознайомитись з поданими відповідачем документами у судовому засіданні 31.01.2011 р. було оголошено перерву до 07.02.2011 р. о 15 год. 10 хв., про що повідомлено представникам сторін під розписку.

Представники позивача у судовому засіданні 07.02.2011 р. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позов та усно у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що вимога позивача про оплату рахунків-бордеро сплачених збитків за періоди з 01.09.2010 р. до 30.09.2010 р., з 01.10.2010 р. до 31.10.2010 р. та з 01.11.2010 р. до 30.11.2010 р. є безпідставною та незаконною, адже в дані періоди відповідальність відповідача по відшкодуванню збитків у відповідності до прийнятих на себе зобовязань припинилася, крім тих збитків, які заявлені, але не сплачені, тобто за липень і серпень 2010 р.

Для дослідження доказів у справі та з метою витребування у відповідача копії статуту у судовому засіданні 07.02.2011 р. було оголошено перерву до 16.02.2011 р. о 16 год. 00 хв.

У судове засідання 16.02.2011 р. представник позивача не зявився, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 15.02.2011 р. надійшло його клопотання про відкладення розгляду справи на інший час у звязку з перебуванням у відрядженні.

Враховуючи, що представник відповідача проти задоволення клопотання позивача заперечень не навів, Господарський суд міста Києва дане клопотання ЗАТ “Страхова компанія “Теком” задовольнив та визнав за необхідне розгляд цієї справи відкласти.

Приймаючи до уваги наведене, з метою витребування додаткових доказів у справі, а також у звязку з незявленням представника позивача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 16.02.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 02.03.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду документи у справі та заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання суду додаткових доказів у справі.

Представник відповідача заперечень не навів.

Суд задовольнив клопотання позивача, у звязку з чим у судовому засіданні 02.03.2011 р. було оголошено перерву до 14.03.2011 р. о 14 год. 25 хв.

У судовому засіданні 14.03.2011 р. представник позивача повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду додаткові письмові пояснення та через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 10.03.2011 р. додаткові документи у справі, які залучаються судом до матеріалів справи.

Представник відповідача повторно пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

З метою дослідження доказів у справі у судовому засіданні 14.03.2011 р. було оголошено перерву до 23.03.2011 р. о 12 год. 00 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 23.03.2011 р. підтримав подану ним через відділ діловодства Господарському суду міста Києва 21.03.2011 р. заяву про зменшення позовних вимог, яка судом прийнята, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 299268, 56 грн. заборгованості у звязку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 204/ОП/11/08 від 30.11.2009 р. та за договором пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р.

Також позивачем було надано суду клопотання про залучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу заяви про зменшення позовних вимог від 18.03.2011 р., копій листування з відповідачем, рахунків-бордеро та платіжних доручень. Суд з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи задовольнив зазначені клопотання та залучив надані позивачем документи до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання, суд відклав розгляд даної справи № 37/3 до 30.03.2011 р.

У судове засідання 30.03.2011 р. представники сторін не зявилися, про причини неявки суду не повідомили.

Проте, враховуючи, що сторони надали достатньо доказів та пояснень для вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва вважає за можливе розглянути дану справу без участі у цьому судовому засіданні представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2008 р. між ЗАТ "Перестрахова компанія "ВІЕЙБІ РЕ", правонаступником якого є ПАТ "Страхова компанія "Лідер Ре" (надалі перестраховик), та ЗАТ "Страхова компанія "Теком" правонаступником якого є ПАТ "Страхова компанія "Теком" (надалі- перестрахувальник) укладений договір пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів від № 204/ОП/11/08 (далі Договір № 204/ОП/11/08 від 30.11.2008 р.).

30.11.2009 р. між сторонами також укладений договір пропорційного облігаторного квотного перестрахування наземних транспортних засобів від № 232/ОП/11/09 (далі Договір №232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р.).

Предметом Договорів є угода про пропорційне облігаторне перестрахування ризиків, тип Договорів пропорційний на квотній засаді, перестрахувальник страхує у перестраховика ризик виконання частини своїх зобовязань за договорами страхування наземного транспорту, що укладені перестрахувальником; частки відповідальності сторін за договором зазначені в додатку №1 до договору; включення перестрахувальником ризиків у договір та відповідальність перестраховика за всіма ризиками, що підпадають під дію договорів здійснюється на облігаторній обовязковій) основі, тобто відповідальність перестраховика починається одночасно з відповідальністю перестрахувальника за укладеними договорами страхування наземного транспорту.

Згідно п. 2.4.1 Договорів перестрахування перестраховик (відповідач) зобовязаний на умовах, визначених у додатках №1, №2, в обовязковому порядку приймати в перестрахування від перестрахувальника (позивач) частку відповідальності за договорами добровільного страхування транспортних засобів, які підпадають під дію договору перестрахування.

Розділом девятим Договору № 204/ОП/11/08 визначений строк його дії з 01.12.2008 року до 30.11.2009 року (п. 9.1). Перестраховик несе відповідальність за всіма договорами добровільного страхування транспортних засобів, укладеними перестрахувальником, починаючи з 01 грудня 2008 p., які підпадають під дію цього договору відповідно до умов, викладених у додатках № 1, № 2 (п. 9.2). Дія цього договору в частині передачі перестрахувальником ризиків у перестрахування перестраховику закінчується 30 листопада 2009 р. Перестраховик залишається відповідальним по відшкодуванню збитків та по врегулюванню всіх претензій страхувальників за договорами страхування, які були передані в перестрахування перестраховику відповідно до умов цього договору (п. 9.3.)

Розділом девятим Договору № 232/ОП/11/09 визначений строк його дії з 01.12.2009 року до 30.11.2010 року (п. 9.1). Перестраховик несе відповідальність за всіма договорами добровільного страхування транспортних засобів, укладеними перестрахувальником, починаючи з 01 грудня 2009 p., які підпадають під дію цього договору відповідно до умов, викладених у додатках № 1, № 2 (п. 9.2). Дія цього договору в частині передачі перестрахувальником ризиків у перестрахування перестраховику закінчується 30 листопада 2010 р. Перестраховик залишається відповідальним по відшкодуванню збитків та по врегулюванню всіх претензій страхувальників за договорами страхування, які були передані в перестрахування перестраховику відповідно до умов цього договору (п. 9.3.)

Згідно із п. 20 Додатку №1 до договору № 232/ОП/11/09 та № 204/ОП/11/08 перелік ризиків, перестрахувальна премія, тариф, ідентифікація даних та пропорційний розподіл відповідальності сторін по кожному окремому транспортному засобу вказуються у щомісячному Рахунку бордеро ризиків.

Виходячи з предмету Договорів, судом встановлено, що Договір № 232/ОП/11/09 від 30.11.2009 р. та Договір № 204/ОП/11/08 від 30.11.2008 р. за своє правовою природою є договорами перестрахування.

Договір перестрахування за своєю суттю є договором страхування, що укладається між спеціальними суб'єктами і об'єктом якого є, ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика. Таким чином, до такого договору мають застосовуватись загальні положення про договір страхування.

Правовідносини у сфері страхування регулюються главою 67 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування", за змістом яких сторонами за договором страхування є страховик та страхувальник, між якими в силу договору страхування виникають цивільні зобовязання. Згідно статті 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика, перестраховика, ризик виконання частини своїх обовязків перед страхувальником. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про страхування" перестрахуванням є страхування одним страховиком, цедентом, перестрахувальником, на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика, перестраховика, резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно із законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Отже, як вбачається з частини 1 статті 12 Закону України "Про страхування", у разі настання страхового випадку у перестраховика виникають певні зобов'язання, зокрема, виплатити свою частину страхового відшкодування.

Відповідно до п. 3.5 Договорів сторони передбачили обовязок перестраховика сплачувати касовий збиток. Зокрема, касовий збиток це розмір збитку, при перевищенні якого відповідач зобов'язаний сплатити свою частку страхового відшкодування позивачу раніше, ніж останній виплатить страхове відшкодування. Зазначена виплата здійснюється відповідачем позивачу або страхувальнику (за письмовою вимогою позивача) протягом десяти робочих днів з дати отримання розрахунку частки страхового відшкодування та документів, вказаних в п.2.2.5 вказаних договорів.

Згідно п. 2.4.4 Договорів № 232/ОП/11/09 та № 204/ОП/11/08, відповідач зобовязаний сплатити свою частку касового збитку, зазначеного в п. 3.5 цих договорів, протягом 10 робочих днів після отримання від позивача розрахунку часток страхового відшкодування та документів, вказаних в п. 2.2.5 цих договорів, не дочікуючись сплати страхового відшкодування позивачем.

Пунктом 3.5 Договору № 204/ОП/11/08 встановлено касовий збиток позивача у сумі 30000,00 грн. Пунктом 3.5 Договору № 232/ОП/11/09 встановлено касовий збиток позивача у сумі 50000,00 грн.

Як встановлено судом, предметом спору уданій справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 299268,56 грн. по сплаті частки страхового відшкодування (розмір збитків перевищує касовий збиток) за договорами страхування транспортних засобів, укладених позивачем та ОСОБА_1 (договір страхування № 424-09 від 25.08.2009 р.), ОСОБА_2 (договір №087-09 від 27.02.2009 р.), ОСОБА_3 (договір № 417-09 від 19.08.2009 р.), ОСОБА_4 (договір страхування № 113-10 від 25.03.2010 р.), ЗАТ "Конекрейнс Україна" (договір страхування № 001-062 від 27.01.2009 р.), ТОВ "Новомосковське" (договір страхування № 007-006-9 від 05.06.2009 р.), ОСОБА_5 (договір страхування № 008-050 від 28.05.2009 р.), ОСОБА_6 (договір страхування № 096-10 від 19.03.2010 р.), ЗАТ "Конекрейнс Україна" (договір страхування № 001-141 від 22.12.2009 р.), ОСОБА_7 (договір страхування № 140-10 від 14.04.2010 р.), ОСОБА_8 (договір страхування № 001-171 від 24.03.2009 р.), ОСОБА_9 (договір страхування № 294-09 від 16.06.2009 р.), Одеською національною юридичною академією (договір страхування № 080-09 від 26.02.2009 р.), ТОВ "Теком Лізинг".

Згідно рахунку бордеро ризиків № 4 за звітний період з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р. за договором № 204/ОП/11/08, рахунку бордеро ризиків № 7 за звітний період з 01.06.2009 р. по 30.06.2009 р. за договором № 204/ОП/11/08, рахунку бордеро ризиків № 9 за звітний період з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р. за договором № 204/ОП/11/08, рахунку бордеро ризиків № 3 за звітний період з 01.02.2009 р. по 28.02.2009 р. за договором № 204/ОП/11/08, рахунку бордеро ризиків № 10 за звітний період з 01.09.2009 р. по 30.02.2009 р. за договором № 204/ОП/11/08, рахунку бордеро ризиків № 16 за звітний період з 01.03.2010 р. по 31.03.2009 р. за договором № 204/ОП/11/08, рахунку бордеро ризиків № 13 за звітний період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р. за договором № 204/ОП/11/08, рахунку бордеро ризиків №10 за звітний період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. за договором № 204/ОП/11/08, рахунку бордеро ризиків № 6 за звітний період з 01.05.2009 р. по 31.05.2009 р. за договором № 204/ОП/11/08, рахунку бордеро ризиків № 4 за звітний період з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р. за договором № 232/ОП/11/09, рахунку бордеро ризиків № 5 за звітний період з 01.04.2009 р. по 30.04.2009 р. за договором № 232/ОП/11/09, рахунку бордеро ризиків № 1 за звітний період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р. за договором № 232/ОП/11/09 сторони погодили, що перестраховик несе частину відповідальності перестрахувальника перед вищенаведеними страхувальниками щодо прийнятих в страхування транспортних засобів.

Як встановлено судом позивач на виконання умов Договорів надіслав відповідачу розрахунку часток страхового відшкодування та документи, вказані в п. 2.2.5 цих договорів щодо виплати належної частки страхового відшкодування. Відповідач свої зобов'язання щодо сплати страхового відшкодування не виконав, що стало підставою для подання позову у даній справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

27.02.2009р. між позивачем і ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 087-09 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування № 087-09/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль Nissan Micra, д/н НОМЕР_1. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №3 за період з 01.02.2009 по 28.02.2009 (позиція №56), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (50 000,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 1430,00 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень № 1192 від 25.03.2009р., №1212 від 26.03.2009р.

30.09.2009р. із застрахованим автомобілем Nissan Micra, д/н НОМЕР_1 сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою Державтоінспекції Комінтернівського району в Одеській області № 30 від 30.09.2009р. Відповідно до умов Договору страхування № 087-09 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Відповідно до п.2.3.6. Договору № 204/ОП/11/08 позивач повідомленням № 278 від 01.10.2009р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що сума матеріального збитку може скласти більш 30000,00 грн. та запросив на огляд автомобілю.

Позивачем на підставі Страхового акту № 530 від 03.09.2009р. та доповнення до страхового акту від 10.02.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 69555,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №906 від 16.02.2010р., №5044 від 11.11.2009р., №5193 від 17.11.2009р. Після сплати страхового відшкодування страхувальнику, 14.04.2010р. листом №150 позивач направив згідно п.2.2.5. Договору № 204/ОП/11/08 відповідачу відповідні документи.

Відповідач заперечував проти позову в цій частині посилаючись на те, що позивач не надав можливість відповідачу приймати участь у врегулюванні заявлених збитків, не сповістив завчасно про час та місце проведення огляду аварійного автомобілю (за участю експерта), не надав детальні фото пошкодженого автомобілю, не погодив з відповідачем розмір матеріального збитку.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про перешкоджання позивачем відповідачу у реалізації останнім права на участь у врегулюванні страхового випадку, а також направлення запитів до позивача щодо інформування ним про дії по врегулюванню такого випадку, або повідомлень про направлення свого представника для отримання копій документів, участі у розслідуванні страхового випадку. Тому посилання відповідача на невиконання позивачем вказаних обовязків є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що на стадії врегулювання страхового випадку із автомобілем Nissan Micra позивач перешкоджав будь-яким чином відповідачу у зясуванні обставин, причин події та врегулюванню цього страхового випадку. Не визнаються обґрунтованими твердження відповідача про те, що позивач не погодив розмір матеріального збитку, оскільки письмове погодження відповідача вартості страхового відшкодування договором № 204/ОП/11/08 не передбачено. Крім того, п.3.4.2. Договору № 204/ОП/11/08 передбачено, що після проведення розслідування причин настання страхового випадку та визначення розміру збитку відповідач оформлює всі необхідні документи та приймає рішення щодо виплати страхового відшкодування, що ним і було зроблено. Крім того, відмова відповідача у виплаті частки страхового відшкодування не підпадає до жодної з підстав передбачених п.2.3.5 Договору № 204/ОП/11/08, згідно яких відповідач має право відмовити у виплаті своєї частки страхового відшкодування або зменшити її.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував обовязки, визначені п.п.2.2.6, 3.4. Договору № 204/ОП/11/08.

25.08.2009р. між позивачем і ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 424-09 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування №424-09 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль Hyundai I 10, д/н НОМЕР_2. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №9 за період з 01.08.2009 по 31.08.2009 (позиція №50), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (46100,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 1590,45 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень №4027 від 18.09.2009р., №4161 від 23.09.2009р., №4267 від 29.09.2009р.

30.09.2009р. із застрахованим автомобілем Hyundai I 10 сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою відділу Державтоінспекції ГУМВС України в Одеській області. Відповідно до умов Договору страхування 424-09 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Відповідно до п. 2.3.6. Договору № 204/ОП/11/08 позивач повідомленням № 277 від 01.10.2009р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що сума матеріального збитку може скласти більш 30000,00 грн. та запросив на огляд автомобілю.

Позивачем на підставі Страхового акту № 613 від 22.12.2009р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 67083,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №6271 від 29.12.2009р., №6272 від 29.12.2009р. Після сплати страхового відшкодування страхувальнику, 04.02.2010р. листом №37 позивач направив згідно п.2.2.5. Договору № 204/ОП/11/08 відповідачу відповідні документи.

Відповідач заперечував проти позову в цій частині посилаючись на те, що позивач не запросив представників останнього на огляд аварійного автомобілю під час проведення двох експертиз, а також не погодив з відповідачем розмір матеріального збитку та вартість залишків.

Втім, у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про перешкоджання позивачем відповідачу у реалізації останнім права на участь у врегулюванні страхового випадку, а також направлення запитів до позивача щодо інформування ним про дії по врегулюванню такого випадку, або повідомлень про направлення свого представника для отримання копій документів, участі у розслідуванні страхового випадку. Тому посилання відповідача на невиконання позивачем вказаних обовязків є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що на стадії врегулювання страхового випадку із автомобілем Hyundai I 10 позивач перешкоджав будь-яким чином відповідачу у зясуванні обставин, причин події та врегулюванню цього страхового випадку. Не визнаються обґрунтованими твердження відповідача про те, що позивач не погодив розмір матеріального збитку, оскільки письмове погодження відповідача вартості страхового відшкодування договором № 204/ОП/11/08 не передбачено. Крім того, п.3.4.2. Договору № 204/ОП/11/08 передбачено, що після проведення розслідування причин настання страхового випадку та визначення розміру збитку відповідач оформлює всі необхідні документи та приймає рішення щодо виплати страхового відшкодування, що ним і було зроблено. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував обовязки, визначені п.п.2.2.6, 3.4. Договору № 204/ОП/11/08.

27.01.2009р. між позивачем і ЗАТ "Конекрейнс Україна" було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №001-062 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування №001-062 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль Skoda Octavia, д/н НОМЕР_3. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №3 за період з 01.02.2009 по 28.02.2009 (позиція №9), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (62 500,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 2543,75 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень №1192 від 25.03.2009р., №1212 від 26.03.2009р.

02.11.2009р. із застрахованим автомобілем Skoda Octavia сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою управління Державтоінспекції ГУМВС України в Одеській області від 02.11.2009р. Відповідно до умов Договору страхування 001-062 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Відповідно до п.2.3.6. Договору № 204/ОП/11/08 позивач повідомленням №343 від 09.11.2009р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що сума матеріального збитку може скласти більш 30000,00 грн. та запросив на огляд автомобілю.

Позивачем на підставі Страхового акту № 69 від 25.02.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 30278,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1375. Після сплати страхового відшкодування страхувальнику, 05.08.2010р. листом №291 позивач направив згідно п.2.2.5. Договору № 204/ОП/11/08 відповідачу відповідні документи.

Відповідач заперечень проти позову в цій частині до суду не надав.

Разом із тим, суд відмічає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про перешкоджання позивачем відповідачу у реалізації останнім права на участь у врегулюванні страхового випадку, а також направлення запитів до позивача щодо інформування ним про дії по врегулюванню такого випадку, або повідомлень про направлення свого представника для отримання копій документів, участі у розслідуванні страхового випадку. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що на стадії врегулювання страхового випадку із автомобілем Skoda Octavia позивач перешкоджав будь-яким чином відповідачу у зясуванні обставин, причин події та врегулюванню цього страхового випадку. Яких-небудь запитів чи повідомлень відповідач позивачу під час врегулювання страхового випадку і визначення розміру збитку не направляв. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував обовязки, визначені п.п.2.2.6, 3.4. Договору № 204/ОП/11/08.

05.06.2009р. між позивачем і ТОВ "Новомосковське" було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №007-006-9 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування № 007-006-9 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль ГАЗ 33021-212, д/н НОМЕР_4. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку бордеро переданих в перестрахування №7 за період з 01.06.2009 по 30.06.2009 (позиція №32), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (34 250,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 544,58 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень №3069 від 23.07.20-09р., №3195 від 30.07.2009р., №3087 від 24.07.2009р.

10.06.2009р. під час руху по трасі у автомобілі ГАЗ 33021-212 СПГ, д/н НОМЕР_4 сталася пожежа, що підтверджується довідкою Новомосковського районного відділу ГУ МНС України в Дніпропетровській області та Актом про пожежу від 11.06.2009р. Відповідно до умов Договору страхування №007-006-9 Д/Т/АТ страховим ризиком, окрім інших, є пошкодження внаслідок пожежі, вибуху або самозаймання з будь-якої причини.

Відповідно до п.2.3.6. Договору № 204/ОП/11/08 позивач повідомленням №164 від 09.07.2009р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що сума матеріального збитку може скласти більш 30 000,00 грн. та запросив на огляд автомобілю.

05.08.2009р. позивач повідомленням №191 направив відповідачу попередній пакет документів для перегляду та перевірки, та просив надати чіткі інструкції щодо подальших дій та перелік необхідних документів, які необхідні останньому. 31.08.2009р. листом №220 щодо виплати страхового відшкодування позивач направив додаткові документи, та також просив надати чіткі інструкції щодо подальших дій та перелік необхідних документів, які необхідні відповідачу.

Позивачем на підставі Страхового акту № 551 від 13.11.2009р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 37 730,94 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5322 від 23.11.2009р., №316 від 19.01.2010р.

Відповідач заперечував проти позову в цій частині посилаючись на те, що згідно Акту про пожежу від 11.06.2009р. автомобіль був пошкоджений в результаті короткого замикання у моторному відсіку, що в свою чергу, відповідно згідно п. 4.2.5 Договору страхування №007-006-9 Д/Т/АТ є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування Страхувальнику, оскільки це є виключенням зі страхового випадку.

Проте, випадок який трапився 10.06.2009 р. із застрахованим автомобілем ГАЗ 33021-212 СПГ є страховим відповідно до п.2.1.1.-г Договору №007-006-9 Д/Т/АТ, з настанням якого у позивача виник обовязок здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику.

При цьому, посилання відповідача на п.п. 4.2.5. Договору страхування №007-006-9 Д/Т/АТ не приймається судом до уваги, оскільки ним передбачено не відшкодування позивачем збитку, повязаного з пошкодженням електронного обладнання транспортного засобу внаслідок короткого замикання, не повязаного з іншими пошкодженнями транспортного засобу.

27.01.2009р. між позивачем і ОСОБА_6 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 096-10 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування № 096-10 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль Audi A4, д/н НОМЕР_5. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №4 за період з 01.03.2010 по 31.03.2010 (позиція №39), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (138000,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 4416,00 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень №2871 від 20.05.2010р., № 2495 від 28.04.2010р.

15.06.2010р. із застрахованим автомобілем Audi A4 сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою відділу ДАІ м.Одеси. Відповідно до умов Договору страхування № 096-10 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Відповідно до п. 2.3.6 Договору № 232/ОП/11/09 позивач повідомленням №232 від 23.06.2010р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що сума матеріального збитку може скласти більш 50 000,00 грн. та запросив на огляд автомобілю.

Як свідчать матеріали справи, представник відповідача був присутній на огляді пошкодженого автомобіля Audi A4, про що свідчить лист відповідача від 14.09.2010р. №1468.

Позивачем на підставі Страхового акту № 405 від 09.08.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 50696,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4953 від 26.08.2010р., №4841 від 18.08.2010р.

Після сплати страхового відшкодування страхувальнику, 01.09.2010р. листом № 320 позивач направив згідно п.2.2.5. Договору № 204/ОП/11/08 відповідачу відповідні документи.

Відповідач частково заперечував проти позову в цій частині та вважає, що він повинен сплатити позивачу частку страхового відшкодування у сумі 23 362,18 грн., посилаючись на те, що деякі деталі не потребували заміни або не відносяться до даної ДТП.

Проте, ці твердження відповідача судом не визнаються обґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до ст. 34 ГПК України, крім того, заміна вищевказаних деталей та виконання відповідних робіт прямо передбачені висновком №06-037 незалежного спеціаліста оцінювача по визначенню вартості матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля Ауді А4, на підставі якого позивач сплатив страхове відшкодування страхувальнику.

22.12.2009р. між позивачем і ЗАТ "Конекрейнс Україна" було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №001-141 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування №001-141 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль Renault Megane, д/н НОМЕР_6. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №1 за період з 01.12.2009 по 31.12.2009 (позиція №27), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (45 827,50 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 2007,24 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень №531 від 29.01.2010р., №682 від 04.02.2010р.

11.08.2010р. із застрахованим автомобілем Renault Megane сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою Білоцерківської роти ДПС при УДАІ ГУМВС України Київської області від 11.08.2010р. Відповідно до умов Договору страхування №001-141 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Відповідно до п. 2.3.6. Договору № 232/ОП/11/09 позивач повідомленням №311 від 21.08.2010р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що сума матеріального збитку може скласти більш 50000,00 грн. та запросив на огляд автомобілю. Додатково позивач листом від 30.08.2010р. № 317 запросив на огляд пошкодженого автомобілю та надав копію висновку №0810 від 25.08.2010р.

Листом № 1480 від 16.09.2010р. відповідач повідомив позивача про згоду з рішенням позивача про повну конструктивну загибель автомобілю Renault Megane та про готовіність сприяти у пошуку покупця на вказаний автомобіль.

Позивачем на підставі Страхового акту № 617 від 11.11.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 52516,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6824 від 22.11.2010р. Після сплати страхового відшкодування страхувальнику, 05.08.2010р. листом №291 позивач направив згідно п.2.2.5. Договору №232/ОП/11/09 відповідачу відповідні документи.

Відповідач заперечень проти позову в цій частині до суду не надав.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про перешкоджання позивачем відповідачу у реалізації останнім права на участь у врегулюванні страхового випадку, а також направлення запитів до позивача щодо інформування ним про дії по врегулюванню такого випадку, або повідомлень про направлення свого представника для отримання копій документів, участі у розслідуванні страхового випадку. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що на стадії врегулювання страхового випадку із автомобілем Renault Megane позивач перешкоджав будь-яким чином відповідачу у зясуванні обставин, причин події та врегулюванню цього страхового випадку. Яких-небудь запитів чи повідомлень відповідач позивачу під час в регулювання страхового випадку і визначення розміру збитку не направляв. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував обовязки, визначені п.п.2.2.6, 3.4. Договору № 232/ОП/11/09.

14.04.2010р. між позивачем і ОСОБА_7 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №140-10 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування №140-10 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль БМВ Х5 , д/н НОМЕР_7. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №5 за період з 01.04.2010 по 30.04.2010 (позиція №12), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (270 000,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 8964,00 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень №3177 від 02.06.2010р., №3580 від 23.06.2010р.

14.08.2010р. із застрахованим автомобілем БМВ Х5 сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою Раздільнянського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 16.08.2010р. Відповідно до умов Договору страхування №140-10 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Відповідно до п.2.3.6. Договору №232/ОП/11/09 позивач повідомленням №302 від 17.08.2010р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що сума матеріального збитку може скласти більш 50000,00 грн. та запросив на огляд автомобілю.

Позивачем на підставі Страхового акту № 561 від 13.10.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 73140,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №6077 від 20.10.2010р., №6076 від 20.10.2010р. Після сплати страхового відшкодування страхувальнику, 29.11.2010р. листом №421 позивач направив згідно п.2.2.5. Договору № 232/ОП/11/09 відповідачу відповідні документи.

Відповідач заперечень проти позову в цій частині до суду не надав.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про перешкоджання позивачем відповідачу у реалізації останнім права на участь у врегулюванні страхового випадку, а також направлення запитів до позивача щодо інформування ним про дії по врегулюванню такого випадку, або повідомлень про направлення свого представника для отримання копій документів, участі у розслідуванні страхового випадку. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що на стадії врегулювання страхового випадку із автомобілем БМВ Х5 позивач перешкоджав будь-яким чином відповідачу у зясуванні обставин, причин події та врегулюванню цього страхового випадку. Яких-небудь запитів чи повідомлень відповідач позивачу під час врегулювання страхового випадку і визначення розміру збитку не направляв. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував обовязки, визначені п.п.2.2.6, 3.4. Договору № 232/ОП/11/09.

23.03.2009р. між позивачем і ТОВ "Теком-лізинг" було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №116-09 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування №116-09 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль Toyota Avensis, д/н НОМЕР_8. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №4 за період з 01.03.2009 по 31.03.2009 (позиція № 65), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (107 000,00грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 3349,10 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень № 1419 від 09.04.2009р., №1626 від 23.04.2009р.

15.01.2010р. із застрахованим автомобілем Toyota Avensis сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою Державтоінспекції Любашівського району в Одеській області. Відповідно до умов Договору страхування №116-09 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Відповідно до п.2.3.6. Договору № 204/ОП/11/08 позивач повідомленням №10 від 19.01.2010р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що сума матеріального збитку може скласти більш 30 000,00 грн. та запросив на огляд автомобілю.

Позивачем на підставі Доповнення до страхового акту № 86 від 09.03.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 374,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3286 від 07.06.2010р. Після сплати страхового відшкодування страхувальнику підставі Доповнення до страхового акту № 86 від 09.03.2010р., 01.09.2010р. листом № 331 позивач направив згідно п.2.2.5. Договору № 204/ОП/11/08 відповідачу відповідні документи.

Відповідач заперечень проти позову в цій частині до суду не надав.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про перешкоджання позивачем відповідачу у реалізації останнім права на участь у врегулюванні страхового випадку, а також направлення запитів до позивача щодо інформування ним про дії по врегулюванню такого випадку, або повідомлень про направлення свого представника для отримання копій документів, участі у розслідуванні страхового випадку. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що на стадії врегулювання страхового випадку із автомобілем Toyota Avensis позивач перешкоджав будь-яким чином відповідачу у зясуванні обставин, причин події та врегулюванню цього страхового випадку. Яких-небудь запитів чи повідомлень відповідач позивачу під час врегулювання страхового випадку і визначення розміру збитку не направляв. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував обовязки, визначені п.п.2.2.6, 3.4. Договору № 204/ОП/11/08.

28.05.2009р. між позивачем і ОСОБА_5 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-050 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування № 008-050 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль Nissan Qashqai, д/н НОМЕР_8. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №6 за період з 01.05.2009 по 31.05.2009 (позиція № 69), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою.

Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (76 235,00грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 2157,45 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень №2790 від 06.07.2009р., №2560 від 23.06.2009р., №2517 від 19.06.2009р., №2473 від 17.06.2009р., а друга, третя, четверта частина перестрахувальної премії була зарахована згідно рахунку-бордеро сплачених збитків за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р. (позиція №12), який підписаний сторонами та скріплений печаткою.

18.03.2010р. із застрахованим автомобілем Nissan Qashqai сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою відділу Державтоінспекції з обслуговування м. Харкова та АТІ від 31.03.2010р. Відповідно до умов Договору страхування № 008-050 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Відповідно до п.2.3.6. Договору № 204/ОП/11/08 позивач повідомленням №114 від 23.03.2010р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що сума матеріального збитку може скласти більш 30 000,00 грн. та запросив на огляд автомобілю.

Позивачем на підставі Доповнення до страхового акту № 178/Хф від 28.04.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 14462,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4690 від 10.08.2010р. Після сплати страхового відшкодування страхувальнику підставі Доповнення до страхового акту №178/Хф від 28.04.2010р., 01.09.2010р. листом № 328 позивач направив згідно п.2.2.5. Договору № 204/ОП/11/08 відповідачу відповідні документи.

Відповідач заперечень проти позову в цій частині до суду не надав.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про перешкоджання позивачем відповідачу у реалізації останнім права на участь у врегулюванні страхового випадку, а також направлення запитів до позивача щодо інформування ним про дії по врегулюванню такого випадку, або повідомлень про направлення свого представника для отримання копій документів, участі у розслідуванні страхового випадку. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що на стадії врегулювання страхового випадку із автомобілем Nissan Qashqai позивач перешкоджав будь-яким чином відповідачу у зясуванні обставин, причин події та врегулюванню цього страхового випадку. Яких-небудь запитів чи повідомлень відповідач позивачу під час врегулювання страхового випадку і визначення розміру збитку не направляв. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував обовязки, визначені п.п.2.2.6, 3.4. Договору № 204/ОП/11/08.

14.04.2010р. між позивачем і ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №417-09 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування №417-09 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль Audi А8, д/н НОМЕР_9. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №9 за період з 01.08.2009 по 31.08.2009 (позиція №41), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (260000,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 8632,00 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжними дорученнями №4027 від 18.09.2009р., №4161 від 23.09.2009р., №4267 від 29.09.2009р.

04.06.2010р. із застрахованим автомобілем Audi А8 сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою Державтоінспекції в Одеській області. Відповідно до умов Договору страхування №417-09 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Відповідно до п.2.3.6. Договору № 204/ОП/11/08 позивач повідомленням № 213 від 14.06.2010р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що сума матеріального збитку може скласти більш 30000,00 грн. та запросив на огляд автомобілю.

Позивачем на підставі Страхового акту № 345 від 14.07.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 103416,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4499 від 02.08.2010р., №4194 від 20.07.2010р. Після сплати страхового відшкодування страхувальнику, 27.07.2010р. листом №276 позивач направив згідно п.2.2.5. Договору № 204/ОП/11/08 відповідачу відповідні документи. 05.08.2010р. листом №294 щодо виплати страхового відшкодування позивач направив відповідачу додаткові документи для перевірки та виплати частки страхового відшкодування.

Відповідач заперечень проти позову в цій частині до суду не надав.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про перешкоджання позивачем відповідачу у реалізації останнім права на участь у врегулюванні страхового випадку, а також направлення запитів до позивача щодо інформування ним про дії по врегулюванню такого випадку, або повідомлень про направлення свого представника для отримання копій документів, участі у розслідуванні страхового випадку. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що на стадії врегулювання страхового випадку із автомобілем Audi А8 позивач перешкоджав будь-яким чином відповідачу у зясуванні обставин, причин події та врегулюванню цього страхового випадку. Яких-небудь запитів чи повідомлень відповідач позивачу під час врегулювання страхового випадку і визначення розміру збитку не направляв. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував обовязки, визначені п.п.2.2.6, 3.4. Договору № 204/ОП/11/08.

23.03.2009р. між позивачем і ОСОБА_8 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №001-071 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування №001-071 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль SKODA FABIA, д/н НОМЕР_10. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №4 за період з 01.03.2009 по 31.03.2009 (позиція №50), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (50 000,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 1755,00 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень №1419 від 09.04.2009р., №1626 від 23.04.2009р., №338 від 1901.2010р., №4623 від 19.01.2009р., №4587 від 16.01.2009р., №3069 від 23.07.2009р., №3195 від 30.07.2009р., №3087 від 24.07.2009р.

11.04.2009р. із застрахованим автомобілем SKODA FABIA сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується постановою про порушення кримінальної справи від 11.04.2009р. Відповідно до умов Договору страхування №001-071 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Відповідно до п. 2.3.6. Договору № 204/ОП/11/08 позивач повідомленням № 388 від 22.10.2010р. повідомив відповідача про настання події, яка може бути визнана страховим випадком з автомобілем страхувальника, при цьому зазначив, що вказаний збиток може бути кваліфікований як касовий, та запросив на огляд автомобілю листом №390 від 26.10.2010р.

Листом № 396 від 08.11.2010р. позивач направив відповідачу документи згідно п.2.2.5. Договору № 204/ОП/11/08, що стосуються страхового випадку та просив погодити розмір матеріального збитку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач листом №1726 від 22.11.2010р. повідомив позивача про згоду з розрахунком позивача страхового відшкодування та з сумою частки виплати страхового відшкодування.

Позивачем на підставі Страхового акту № 637/Кф від 24.11.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 35953,06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6993 від 30.11.2010р., №7146 від 06.12.2010р.

Після сплати страхового відшкодування страхувальнику, 01.12.2010р. листом № 424 позивач направив згідно п.2.2.5. Договору № 204/ОП/11/08 відповідачу додаткові документи щодо сплати частки страхового відшкодування.

Відповідач заперечень проти позову в цій частині до суду не надав.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про перешкоджання позивачем відповідачу у реалізації останнім права на участь у врегулюванні страхового випадку, а також направлення запитів до позивача щодо інформування ним про дії по врегулюванню такого випадку, або повідомлень про направлення свого представника для отримання копій документів, участі у розслідуванні страхового випадку. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що на стадії врегулювання страхового випадку із автомобілем SKODA FABIA позивач перешкоджав будь-яким чином відповідачу у зясуванні обставин, причин події та врегулюванню цього страхового випадку. Яких-небудь запитів чи повідомлень відповідач позивачу під час врегулювання страхового випадку і визначення розміру збитку не направляв. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконував обовязки, визначені п.п.2.2.6, 3.4. Договору № 204/ОП/11/08.

16.06.2009р. між позивачем і ОСОБА_9 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №294-09 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування №294-09 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль Range Rover Sport, д/н НОМЕР_11. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №7 за період з 01.06.2009 по 31.06.2009 (позиція №48), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (273 600,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 9 275,04 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжних доручень №3069 від 23.07.2009р., №3087 від 24.07.2009р., №3195 від 30.07.2009р., №2317 від 20.04.2010р., №338 від 19.01.2010р., №4623 від 19.10.2009р., №4587 від 16.10.2009р.

29.01.2010р. із застрахованим автомобілем Range Rover Sport сталась дорожньо-транспортна пригода. Відповідно до умов Договору страхування №294-09 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Позивачем на підставі Страхового акту № 66 від 24.02.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 18302,85 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1370 від 09.03.2010р., видатковим касовим ордером від 05.03.2010р.

На письмовий запит відповідача від 19.04.2010р., позивач відповідно до п. 3.3.1 договору № 204/ОП/11/08 направив відповідні копії документів, передбачені п. 2.2.5 цього договору (лист №171 від 11.05.2010р.). Листом № 267 від 14.07.2010р. адресованим відповідачу, позивач додатково повідомив про перерахунок частки страхового відшкодування відповідача з урахуванням п. 12.1.1.2. та Частини 1 Договору №294-09 Д/Т/АТ, та просив відповідача відшкодувати - 5712,00 грн.

Відповідач заперечував проти позову в цій частині та зауважив, що позивач сплатив страхове відшкодування страхувальнику ОСОБА_9 всупереч п.п. 12.1.1., 15.1.5 Договору страхування № 294-09 Д/Т/АТ, що в свою чергу згідно п.2.3.5.1. договору № 204/ОП/11/08 є підставою для відмовити у виплаті або зменшенні своєї частки страхового відшкодування відповідачем. У звязку з чим, відповідач правомірно фактично відмовив у сплаті своєї частки страхового відшкодування позивачу.

Втім, вказані твердження відповідача судом не визнаються обґрунтованими, оскільки п. 12.1.1.2. та Частина 1 Договору страхування № 294-09 Д/Т/АТ передбачає можливість отримання страхового відшкодування страхувальником без підтверджуючих документів, але не більше одного випадку протягом дії договору та в межах ліміту 2 % від страхової суми. Крім того як свідчать матеріли справи, страхувальником згідно п.п. 12.1.2. та 12.6 Договору страхування №294-09 Д/Т/АТ з місця події було повідомлено позивача про настання страхового випадку та отримано інструкції щодо подальших дій, в тому числі не здійснювати виклик органів Державтоінспекції у звязку з важкими погодними умовами у той день.

26.02.2009р. між позивачем і Одеською національною юридичною академією було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 080-09 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування №080-09 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль Toyota Landcruiser 200, д/н НОМЕР_12. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування №4 за період з 01.03.2009 по 31.03.2009 (позиція №38), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (295000,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 8791,00 грн., яку позивач сплатив відповідачу згідно платіжними дорученнями №1419 від 09.04.2009р., №1626 від 23.04.2009р.

24.02.2010р. із застрахованим автомобілем Toyota Landcruiser 200 сталась дорожньо-транспортна пригода. Відповідно до умов Договору страхування №080-09 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Позивачем на підставі Страхового акту №100 від 11.03.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 10593,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1694 від 22.03.2010р.

На письмовий запит відповідача від 19.04.2010р., позивач відповідно до п. 3.3.1. договору № 204/ОП/11/08 направив відповідні копії документів, передбачені п.2.2.5 цього договору (лист №249 від 02.07.2010р.).

Відповідач заперечував проти позову в цій частині, зазначаючи, що заява про настання страхового випадку була подана страхувальником з порушенням 3-х денного терміну, а також наданий страхувальником подорожній лист не містив відмітки про службове відрядження на день дорожньо-транспортної пригоди, що на думку відповідача, є підставою для відмови позивачем у сплаті відмови у виплаті страхового відшкодування страхувальнику згідно умов Договору страхування №080-09 Д/Т/АТ. У звязку з чим, відмовив у сплаті своєї частки страхового відшкодування позивачу.

Проте, вказані твердження відповідача судом не визнаються обґрунтованими, оскільки як свідчать матеріали справи, заява страхувальника про страховий випадок була надана позивачу в 3-х денний термін відповідно до п. 12.1.3 Договору №080-09 Д/Т/АТ, крім того, на момент дорожньо-транспортної пригоди водій керував застрахованим автомобілем Toyota Landcruiser 200 на підставі оформленого належним чином подорожнього листа.

25.03.2010р. між позивачем і ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №113-10 Д/Т/АТ (надалі Договір страхування № 113-10 Д/Т/АТ), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб автомобіль INFINITI FX 35, д/Н НОМЕР_13. Позивач перестрахував вказаний транспортний засіб відповідачу згідно рахунку - бордеро переданих в перестрахування № 4 за період з 01.03.2010 по 31.03.2010 (позиція № 38), який відповідачем підписаний та скріплений печаткою. Частка відповідальності, яку прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування складає 50 % (220 000,00 грн.), а розмір перестрахувальної премії становить 6578,00 грн.

16.04.2010р. із застрахованим автомобілем INFINITI FX 35 сталась дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою управління Державтоінспекції ГУМВС України в Одеській області від 16.04.2010р. та довідкою СУ СВ по ДТП УМВС в України в Одеській області від 08.06.2010р. Відповідно до умов Договору страхування №113-10 Д/Т/АТ страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП (розділ 7 Частина 1).

Позивачем на підставі Страхового акту № 261 від 07.06.2010р. та доповнення до страхового акту № 261 було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 34192,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3572 від 22.06.2010р., №3668 від 29.06.2010р., видатковим касовим ордером від 13.09.2010р.

На письмовий запит відповідача від 13.07.2010р., позивач відповідно до п. 3.3.1 договору № 204/ОП/11/08 направив відповідні копії документів, передбачені п. 2.2.5 цього договору (лист № 329 від 01.09.2010р.).

Відповідач частково заперечував проти позову в цій частині, та зазначив, що частка страхового відшкодування яка підлягає сплаті позивачу складає 14158,25 грн., оскільки згідно розцінок фірмового СТО на дату ДТП відповідно до VIN-коду пошкодженого автомобілю, вартість лівого дзеркала складає 4854,00 грн. Втім, вказані твердження відповідача судом не визнаються обґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до ст. 34 ГПК України, разом з тим, вартість лівого дзеркала заднього виду у розмірі 11130,00 грн. визначна згідно висновку № 4312 експертного автотоварознавчого дослідження незалежного судового експерта автотоварознавця, на підставі якого позивач сплатив страхове відшкодування страхувальнику.

В свою чергу, судом встановлено, що позивач перерахував відповідачу перестрахувальну премію частково у розмірі 1644,50 грн., що підтверджується рахунком-бордеро ризиків №4, переданих в перестрахування згідно договору № 204/ОП/11/08 та платіжними дорученнями № 2871 від 20.05.2010р., № 2495 від 28.04.2010р. Тому відповідно до умов п. 2.3.11 договору № 204/ОП/11/08, відповідачем підлягає сплаті частка страхового відшкодування позивачу з вирахування недоотриманої премії у розмірі 12362,75 грн., а не 17296,25 грн., як помилково визначає позивач в позовній заяві. В свою чергу, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в стягненні 4933,50 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України Приписами статті 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Втім, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договорами щодо сплати частки страхового відшкодування в сумі 294335,06 грн. Належних та обґрунтованих доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем не надав. В свою чергу, позивач в розумінні статей 32 -34 Господарського процесуального кодексу України довів суду наявність у відповідача заборгованості за договорами, а тому позовні вимоги в частині стягнення 294335,06 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В стягненні 4933,50 грн. суд відмовляє з підстав встановлення судом факту несплати позивачем в повному обсязі перестрахувальної премії

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер Ре" (ідентифікаційний код 32830769, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40) на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Теком" (ідентифікаційний код 25050281, адреса: 65005, м.Одеса, вул.Михайлівська, 44, п/р № 26501310093801у ПАТ АБ "Південний" МФО 328209) 294 335 (двісті девяносто чотири тисячі триста тридцять пять) грн. 06 коп. заборгованості по сплаті частки страхового відшкодування, 2943 (дві тисячі девятсот сорок три) грн. 35 коп. державного мита, 232 (двісті тридцять дві) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяГавриловська І.О.