Рішення № 14638632, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/2615.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернотранс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»

Про стягнення 5420,14 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача не зявився

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернотранс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 8-2990 від 19.12.08. в розмірі 5420,14 грн. (4900,00 грн. основний борг, 520,14 грн. пеня), крім того, позивача просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 820,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору № 8-2990 на транспорно-експедиційне обслуговування від 19.12.08. не виконав свої зобовязання перед позивачем по наданих послугах, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.11. порушено провадження у справі № 30/26; розгляд справи було призначено на 15.02.11. о 12-30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.11. виправлено допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.02.11. про порушення провадження у справі № 30/26 описку, розгляд справи № 30/26 призначено на 24.02.11. о 10-30.

14.02.11. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва було подано клопотання про відкладення розгляду справи № 30/26, призначеного на 15.02.11.

24.02.11. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»проти позову заперечує та зазначає, що спір щодо розрахунків між позивачем і відповідачем було вирішено шляхом переговорного процесу, розрахунок буде виконано остаточно, а оплата відповідачем позивачу здійснюється.

Представник позивача в судове засідання 24.02.11. не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 01.02.11. про порушення провадження у справі № 30/26 частково не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.11. розгляд справи № 30/26 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15.03.11. о 11-00.

Представник позивача в судове засідання 15.03.11. не зявився, але через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем 11.03.11. подано заяву, відповідно до якої останній у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь лише 2900,00 грн. заборгованості, яка підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами від 24.12.10.

Представник відповідача в судове засідання 15.03.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.11. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/26.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.08. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»(Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернотранс»(Перевізник) укладено Договір № 8-2990 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) передбачено, що даний Договір регулює взаємовідносини сторін по організації перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автомобільним транспортом, коли ініціатором таких перевезень є Експедитор.

Згідно п. 2.1 Договору, сторонами погоджено, що Експедитор направляє Перевізнику по факсу за 1 добу до погрузки вантажу, яка має відбутись. Дана заявка повинна містити: найменування пунктів погрузки та відгрузки вантажу; найменування вантажу та його кількість; дату та час погрузки, дату та час доставки та відгрузки вантажу; вартість транспортних послуг.

У відповідності до п. 2.3 Договору погоджено, що при отриманні заявки Перевізник підтверджує її прийняття шляхом підписання та направлення Експедитору.

Відповідно до п. 3.5 Договору, Експедитор зобовязався сплатити Перевізнику вартість т транспортних послуг після повернення документів, які підтверджують належне виконання наданих послуг в строки, які передбачені в заявці.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідачем надіслано позивачу заявку № 0000000746 від 26.09.09. на транспортно-експедиційні послуги, а саме, на здійснення перевезення за маршрутом Макіївка-Острів, на суму 4900,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

З урахуванням зазначеної вище заявки відповідача на перевезення, у відповідності до норм ст. 909 Цивільного кодексу України, сторонами було складено товаротранспортну накладну від 28.09.09.

Згідно п. 2 заявки № 0000000746 від 26.09.09., сторонами погоджено, що оплата здійснюється на протязі 14 днів після надходження оригіналів та копій документів, зазначених у заявці.

Позивач вказує на те, що перевезення у відповідності до зазначеної вище заявки відповідача, було здійснено позивачем належним чином, без будь-яких зауважень відповідача, про що свідчить відтиск печатки та підпис відповідальної особи відповідача, а також відсутність будь-яких зауважень в товарно-транспортній накладній.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не сплатив у повному обсязі та у встановлений строк за надані позивачем послуги перевезення, внаслідок чого, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернотранс»в сумі 2900,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Договір перевезення залізничним, автомобільним та річковим транспортом оформляється накладною, яка супроводжує вантаж на усьому шляху його слідування і на станції призначення видається одержувачеві разом з вантажем. Накладна складається відправником, який відповідає за усі наслідки неправильності, неточності або неповноти зазначених у ній відомостей. Перевізник має право, проте не зобов'язаний, перевіряти достовірність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Договір вважається укладеним з моменту здачі вантажу до перевезення разом з накладною. Перевізник робить на накладній відповідну відмітку, а в підтвердження прийому вантажу до перевезення видає відправнику вантажу квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Міністерством транспорту України.

Юридичне значення накладної полягає в тому, що: а) вона є обов'язковою письмовою формою договору; б) доводить факт укладення договору і містить його зміст; в) легітимує особу на пред'явлення претензій та позовів до транспортної організації у разі неналежного виконання договору перевезення.

На автомобільному транспорті основним документом, який визначає взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями є товарно-транспортна накладна. Вона є єдиним для всіх учасників перевізного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97. N 363, визначено, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до п. 3.1 Правил передбачено, що договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники).

У відповідності до п. 3.7 Правил передбачено, що на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник надає Перевізнику при наявності Договору заявку відповідно до встановленої форми.

Згідно п. 3.8 Правил встановлено, що заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором.

За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідачем по факсу було надіслано позивачу заявку № 0000000746 від 26.09.09. на транспортно-експедиційні послуги, а саме, на здійснення перевезення за маршрутом Макіївка-Острів, на суму 4900,00 грн.

Але відповідачем в порушення умов Договору та чинного законодавства України не було сплачено позивачу у повному обсязі та у встановлений строк за надані позивачем послуги перевезення, внаслідок чого, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернотранс»в сумі 2900,00 грн.

Існування заборгованості в сумі 2900,00 грн. підтверджується актом звірки розрахунків 194 від 24.12.10. (оригінал якого залучено до матеріалів справи), відповідно до якого відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем на суму 2900,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений вище акт звірки розрахунків 194 від 24.12.10. підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обовязку по сплаті наданих позивачем послуг з перевезення в повному обсязі та у встановлений Договором строк не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернотранс»у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»суми основного боргу в розмірі 2 900,00 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 6.4 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 520,14 грн. - пені.

Згідно п. 6.4 Договору передбачено, що Експедитор несе відповідальність та зобовязаний сплатити за прострочку оплати транспортних послуг пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

З акту звірки розрахунків 194 від 24.12.10. вбачається, що відповідачем було здійснено часткові проплати на користь позивача на виконання своїх зобовязань по оплаті наданих позивачем послуг на суму 2 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем не долучено до матеріалів справи розрахунку нарахування суми пені з врахуванням часткових проплат, здійснених відповідачем у сумі 2000,00 грн.

Згідно п. 18 листа Вищого господарського суду України від 11.04.05. № 01-8/344, господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 520,14 грн. пені, оскільки з наданого акту звірки розрахунків суд позбавлений можливості встановити періоди, за які виникла заборгованість з врахуванням часткових проплат відповідачем суми боргу, оскільки як вбачається з вказаного вище акту, відповідачем сплачувалась заборгованість не тільки за зобовязанням в сумі 4 900,00 грн., а й за зобовязанням в сумі 1 500,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 820,00 грн. - витрат на правову допомогу, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернотранс»(Довіритель) та ОСОБА_1 (Повірений) укладено Договір доручення № 2 (далі Договір доручення), відповідно до умов якого (п. 1.1) Повірений зобовязався від імені і за рахунок Довірителя, зокрема, надати правову допомогу у спорі, що виник з ТОВ «Схід Захід».

Згідно п. 2.2 Договору доручення передбачено, що за здійснення дій, що визначені в п. 1.1 даного договору, Довіритель сплачує Повіреному винагороду у сумі 820,00 грн.

У відповідності до матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору доручення було сплачено на користь адвоката ОСОБА_1 (копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 16.05.08. залучено до матеріалів справи), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 02/10 від 24.12.10., копія якої залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02. N 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України") зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, витрати понесені позивачем за послуги адвоката підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 438,75 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати по сплаті послуг адвоката покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернотранс»задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»(02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 7, код ЄДРПОУ 31980480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернотранс»(47704, Тернопільська область, Тернопільський район, село Івачів Долішній, код ЄДРПОУ 21139593) 2900 (дві тисячі девятсот) грн. 00 коп. - заборгованості, 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 75 коп. витрат на послуги адвоката, 54 (пятдесят чотири) грн. 58 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову - відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 28.03.11.