Рішення № 14638629, 17.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/217.03.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-3»

Про стягнення 122743,80 грн.          

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Півень Д.О. –представник за довіреністю № Д07/2011/02/01-1 від 01.02.11.

Від відповідача Рябова Л.С. –голова правління;

Новодворська Т.М. –представник за довіреністю № 1 від 01.02.11.

Рішення прийнято 17.03.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 01.03.11. по 10.03.11., з 10.03.11. по 17.03.11.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-3»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором № 811295 від 08.09.06. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води в розмірі 122743,80 грн. (113919,55 –основний борг, 6487,63 грн. –збитки від інфляції, 2336,62 грн. –3% річних).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог Договору № 811295 від 08.09.06. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, позивач поставив відповідачу теплову енергію, але відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.11. порушено провадження у справі № 30/2; розгляд справи призначено на 25.01.11. о 14-40.

В судовому засіданні 25.01.11. представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості провести взаємозвірку розрахунків за спірний період.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/2 відкладено на 17.02.11. о 10-00.

Представник відповідача в судове засідання 17.02.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.11. не виконав, але 16.02.11. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи № 30/2 для надання Житлово-будівельному кооперативу «Верстат-3»можливості провести необхідні розрахунки та визначити саме реальну суму заборгованості, та надати додатковий час для звернення до керівництва позивача про можливість надання розстрочення та зменшення штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/2 відкладено на 01.03.11. о 14-30.

В судовому засіданні 01.03.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 10.03.11. о 15-15.

В судовому засіданні 10.03.11. позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд стягнути з відповідача 104072,21 грн. –основного боргу, 4682,67 грн. –збитків від інфляції та 2144,87 грн. –3 % річних.

Представником відповідача в судовому засіданні 10.03.11. подано суду клопотання, відповідно до якого Житлово-будівельний кооператив «Верстат-3»просить суд відстрочити на 6 календарних місяців виконання рішення суду та розстрочити його виконання на 24 місяці, щомісячними платежами по 3 801,86 грн., виходячи з такого розрахунку (83072,21 грн. –залишок боргу станом на 09.03.11. + 2144,87 грн. –3 % річних + 4682,67 грн. –збитків від інфляції + 1108,98 грн. –державного мита + 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Крім того, відповідач вказує на те, що за період з грудня 2010 р. по 10.03.11. відповідачем на користь позивача було частково погашено заборгованість на суму 21000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 100 від 23.12.10. на суму 5000, 00 грн., № 79 від 18.11.10. на суму 10000,00 грн. та квитанцією № К73/2/34 від 02.03.11. на суму 6000,00 грн.

В судовому засіданні 10.03.11. представником позивача було подано заяву про продовження на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку вирішення спору у справі № 30/2.

В судовому засіданні 10.03.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.03.11. о 15-40.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.11. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/2 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 17.03.11. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.03.11. підтримав своє клопотання про відстрочку та розстрочку рішення у даній справі.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/2.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.06. між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (Постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Верстат-3»(Споживач) укладено Договір № 811295 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України вбачається, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4 Договору, позивач зобов’язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із “Споживачем” (додатки 3, 4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими “Споживачем” величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком “Споживача” за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого “Споживачем” акта за підписом повноваженого представника “Постачальника”).

Сповіщати “Споживача” в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Відповідач в свою чергу, згідно п. 2.3.1, п. 2.3.4, 2.3.5 Договору, зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок “Постачальника” за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, де передбачено, що дата зняття “Споживачем” показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія:

- на гаряче водопостачання –як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Згідно п. 9 Додатку 2 до Договору передбачено, що Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ - 4 за адресою: вул. Строката, 9, в м. Києві, оформлену “Постачальником” платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник “Постачальнику” протягом двох днів з моменту їх одержання.

У відповідності до п. 10 Додатку 2 до Договору, Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок “Постачальника” згідно з його розрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.09. по 01.12.10. позивачем поставлено, а відповідачем було спожито теплову енергію, але відповідач за поставлену енергію розрахувався частково, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 104072,21 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.03.11. відповідачем надано суду докази часткового погашення заборгованості на суму 6000,00 грн., що підтверджується квитанцією № К73/2/34 від 02.03.11. на суму 6000,00 грн., належним чином засвідчені копії яких міститься в матеріалах справи.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи, відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було частково перераховано суму боргу в розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З огляду на вищенаведене, в зв’язку з тим, що відповідач частково сплатив заборгованість позивачу, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 6000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано суду докази часткового погашення заборгованості за Договором в сумі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 100 від 23.12.10. на суму 5000, 00 грн., № 79 від 18.11.10. на суму 10000,00 грн., належним чином засвідчені копії яких залучено до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено, що суму в розмірі 15 000,00 грн. було сплачено відповідачем на виконання умов Договору до звернення позивача до суду з даним позовом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15000, 00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що основний борг відповідача перед позивачем за Договором з урахуванням часткової сплати суми боргу становить 83072,21 грн.

У відповідності до письмових пояснень відповідача вбачається, що Житлово-будівельний кооператив «Верстат-3»визнає суму основного боргу перед позивачем за невиконання умов Договору в розмірі 83072,21 грн.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 83072,21 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки від інфляції в розмірі 4682,67 грн. та 3 % річних в розмірі 2144,87 грн.

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що відповідач визнає в повному обсязі зазначені вище суми 3 % річних та збитків від інфляції, з Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-3»на користь позивача підлягає стягненню 4682,67 грн. –збитків від інфляції та 2144,87 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв’язку з тим, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено державне мито в більшому розмірі, ніж це передбачено Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», зайво сплачена сума в розмірі 119,78 грн. підлягає поверненню Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»з Державного бюджету України.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення у даній справі, суд задовольняє його в частині розстрочення виконання рішення суду у справі № 30/2, а в частині відстрочення виконання рішення суду – відмовляє в задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому слід ураховувати приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Натомість суду не надано право, ухвалюючи рішення, змінювати спосіб і порядок його виконання.

Таким чином, законодавством України передбачено право суду або відстрочити, або розстрочити виконання рішення.

Також відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, у резолютивній частині рішення вказуються строк сплати грошових сум у разі відстрочки або розстрочкивиконання рішення.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, зазначена стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, враховуючи клопотання відповідача, суд вважає за можливе його задовольнити частково та розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.11. у справі № 30/2, а саме, розстрочити його виконання терміном на 24 місяці, щомісячними платежами по 3801,86 грн., оскільки нормами чинного законодавства не передбачено одночасної розстрочки та відстрочки виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 –85, 121, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-3»(03148, м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня, 5, код ЄДРПОУ 22894950) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 83072 (вісімдесят три тисячі сімдесят дві) грн. 21 коп. –основного боргу, 2144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн. 87 коп. –3 % річних, 4682 (чотири тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 67 коп. –збитків від інфляції, 959 (дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп. –державного мита та 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 39 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.11. у справі № 30/2 терміном на 24 місяці, наступним чином:

- до 17.04.11. –3801,86 грн.;

- до 17.05.11. –3801,86 грн.;

- до 17.06.11. –3801,86 грн.;

- до 17.07.11. –3801,86 грн.;

- до 17.08.11. –3801,86 грн.;

- до 17.09.11. –3801,86 грн.;

- до 17.10.11. –3801,86 грн.;

- до 17.11.11. –3801,86 грн.;

- до 17.12.11. –3801,86 грн.;

- до 17.01.12. –3801,86 грн.;

- до 17.02.12. –3801,86 грн.;

- до 17.03.12. –3801,86 грн.;

- до 17.04.12. –3801,86 грн.;

- до 17.05.12. –3801,86 грн.;

- до 17.06.12. –3801,86 грн.;

- до 17.07.12. –3801,86 грн.;

- до 17.08.12. –3801,86 грн.;

- до 17.09.12. –3801,86 грн.;

- до 17.10.12. –3801,86 грн.;

- до 17.11.12. –3801,86 грн.;

- до 17.12.12. –3801,86 грн.;

- до 17.01.13. –3801,86 грн.;

- до 17.02.13. –3801,86 грн.;

- до 17.03.13. –3600,36 грн.

3. В частині стягнення 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу - в позові відмовити.

4. В частині стягнення 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу –провадження у справі припинити.

5. На підставі даного рішення повернути з Державного бюджету України на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 119 (сто дев’ятнадцять) грн. 78 коп. –зайво сплаченого державного мита.

6. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 28.03.11.