Рішення № 14638622, 22.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/5922.03.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"

доВідкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"Дженералі Гарант"

Третя особа-1ОСОБА_1

Третя особа-2Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитер-транс"

провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5747,45 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Самборська Ю.В. (Дов.)

Від відповідача:Кірсанова К.О. (Дов.)

Від третьої особи-1:не зявився

Від третьої особи-2:Хмуров Г.Л. (Дов.)

У судовому засіданні 22.03.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5747,45 грн., спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТДВ "Альянс Україна" на підставі договору добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0015847 від 24.05.2007р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Honda Civic (реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2, працівником якого скоєно ДТП, застрахована ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/1553491), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2011р. порушено провадження у справі № 57/59, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.03.2011р. та залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 та 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитер-транс".

В зв'язку з відрядженням судді Гулевець О.В. розгляд справи № 57/59, призначений на 15.03.2011р., ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2011р. перенесено на 22.03.2011р.

22.03.2011р. у судовому засіданні представник позивача - Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково в сумі 3546,71 грн. в звязку з їх частковою оплатою.

Представник третьої особи-1 - ОСОБА_1 в судове засідання 22.03.2011р. не зявився, витребувані судом документи не надав, причин неявки в судове засідання не повідомив.

Представник третьої особи-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер-транс" в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСНО Україна", правонаступником якого є Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0015847 (далі - Договір), обєктом страхування за яким визначено автомобіль - Honda Civic (реєстраційний номер НОМЕР_1).

05 грудня 2007 року на проспекті Науки в місті Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Honda Civic та автомобіля Renault, а саме: ОСОБА_1., керуючи автомобілем Renault (д.н.з. НОМЕР_2), перед початком руху не впевнився в безпеці, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Honda Civic (д.н.з. НОМЕР_1), що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1. вимог пунктів 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в місті Києві № 10/Н-3133/12 та постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 28.12.2007р. у адміністративній справі № 3-44444/07, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

07.12.2007р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Honda Civic звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку.

Відповідно до висновку № 83 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 15.01.2008р. ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт" вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Honda Civic (д.н.з. НОМЕР_1) в результаті його пошкодження в ДТП, складає 6510,00 грн.

На підставі страхового акту № 018805, затвердженого 11.04.2008р., Позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 5747,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5325 від 16.04.2008р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Позивача - ТДВ "Альянс Україна" перейшло в межах суми 5747,45 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки УДАІ ГУМВС України в місті Києві № 10/Н-3133/12 від 24.09.2009 р. та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Honda Civic, належить ТОВ "Кондитер-транс" та знаходився під керуванням ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Із витягу з наказу № 182-к від 18.05.2007р. та пояснень представника третьої особи-2 - ТОВ "Кондитер-транс" вбачається, що ОСОБА_1. на момент скоєння ДТП працював на посаді водія ТОВ "Кондитер-транс" та перебував за кермом автомобіля Renault (реєстраційний номер НОМЕР_2) під час виконання службових обовязків.

Вина ОСОБА_1. встановлена у судовому порядку, а тому відповідальність за шкоду, завдану внаслідок експлуатації автомобіля Renault (реєстраційний номер НОМЕР_2) покладається на ТОВ "Кондитер-транс".

Цивільно-правова відповідальність ТОВ "Кондитер-транс", за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Renault (реєстраційний номер НОМЕР_2), застрахована ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" згідно із полісом № ВВ/1553491.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/1553491) віднесено до 1-го типу (п. 15.1 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 11.05.2007р. (0:00) по 10.05.2008р.

Відповідно до п. 4 полісу № ВВ/1553491 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ТОВ "Кондитер-транс", судом встановлено, що ОСОБА_1. користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1., належного ТОВ "Кондитер-транс" автомобіля Renault (реєстраційний номер НОМЕР_2) була застрахована ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВВ/1553491) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35000,00 грн., франшиза - 0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Civic становить 6510,00 грн., а до Позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 5747,45 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Регресною вимогою вих. № Н-1171/07 від 19.07.2010р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Позивач звернувся до Відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 5747,45 грн.

Враховуючи визначені полісом ВВ/1553491 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до Позивача, який обмежується фактичним розміром вартості відновлювального ремонту, Відповідач зобовязаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 5747,45 грн.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5747,45 грн. Відповідач - ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" у встановлений законодавством строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Як вбачається з платіжного доручення № 917 від 25.02.2011р., доданого до Відзиву на позовну заяву, після порушення провадження у даній справі, 25 лютого 2011 року Відповідач - ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" здійснив часткову оплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2200,74 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Відповідача - ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" шкоди в порядку регресу в розмірі 2200,74 грн. підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, станом на день вирішення спору заборгованість Відповідача - ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" зі сплати в порядку регресу страхового відшкодування становить 3546,71 грн. (5747,45 грн. - 2200,74 грн.) та підлягає стягненню з Відповідача.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі № 57/59 в частині стягнення шкоди в порядку регресу розмірі 2200,74 грн. припинити.

2.В іншій частині позов задовольнити.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код 16467237; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10; поштова адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-Г; ідентифікаційний код 32253696; р/р 26501227 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) 3546 (три тисячі пятсот сорок шість) грн. 71 коп. шкоди в порядку регресу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 28.03.2011р.