Рішення № 14638442, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/2421.03.11 За позовомПриватного підприємства «Безпека бізнесу. Бар’єр»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ел –Інвест»

простягнення 305908,18 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:          

від позивача: Бурнашев П.В. –дов. № б/н від 01.10.2010 року;

від відповідача: Галбудський І.І. –дов. № б/н від 20.01.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Безпека бізнесу. Бар’єр»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел –Інвест»про стягнення 246702,58 грн. –основного боргу, 4030,63 грн. –пені, 52871,77 грн. –інфляційних втрат та 2303,20 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання за Договором № 53 про надання послуг з охорони об’єкту від 20 листопада 2009 року щодо оплати наданих послуг по охороні об’єкта, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 43.

Ухвалою від 11.02.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.02.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2011 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні 28.02.2011 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні 28.02.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.03.2011 року.

18.03.2011 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 246702,58 грн. –основного боргу, 9329,58 грн. –інфляційних втрат за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року, 14744,41 грн. –пені за період з 05.09.2010 року по 21.03.2011 року, 2948,87 грн. –3% річних за період з 05.09.2010 року по 21.03.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2011 року підтримав подане через канцелярію суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та надав усні пояснення по справі.

Суд розглянув та прийняв вищезазначене уточнення лише в частині стягнення основного боргу та інфляційних втрат, так як позивач розрахував 3% річних та пеню по 21.03.2011 року, а уточнення подав 18.03.2011 року, тобто на момент подачі права позивача ще не були порушені в цій частині.

В судовому засіданні 21.03.2011 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.03.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2009 року між Приватним підприємством «Безпека бізнесу. Бар’єр», іменоване надалі «Виконавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ел – Інвест», іменоване надалі «Замовник»(відповідач) був укладений договір № 53 про надання послуг з охорони об’єкту (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об’єкт, розташований за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 43. Під визначенням «об’єкт»приймається частина земельної ділянки, обмежена по периметру огорожею, з розташованими на ній офісного приміщення, та елементами незавершеного будівництва, спорудами (тимчасовими та капітальними), різновидами матеріально –технічних запасів та будівельних матеріалів, в т.ч. рухомих, сипучих, як в упаковці, так і без упаковки та будівельною технікою, яка належить замовнику на праві оренди (далі- об’єкт).

Відповідно до пункту 1.2 Договору охорона об’єкту здійснюється цілодобово методом організації пропускного режиму на об’єкт, з періодичним патрулюванням та безпосереднім оглядом всіх елементів об’єкту. Обов’язки працівників виконавця (далі –охоронники) визначаються «Інструкцією охоронникам», узгодженою та підписаною уповноваженими представниками сторін, що є невід’ємною частиною Договору (Додаток № 1).

Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість послуг за Договором визначається «Протоколом узгодження договірної ціни»(Додаток № 2), який є невід’ємною частиною Договору.

Пунктом 3.3 Договору сторони узгодили, що підставою для проведення фінансових розрахунків і платежів є рахунок, що надається виконавцем. Підтвердженням надання послуг є «Акт виконаних робіт», який підписується обома сторонами.

Відповідно до пункту 3.4 Договору оплата за договором здійснюється замовником передоплатою щомісячно до 5-го числа поточного місяця шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця.

Абзацом 6 пункту 5.1 Договору сторони узгодили, що замовник зобов’язався своєчасно вносити плату на поточний рахунок виконавця за послуги охорони відповідно до рахунку –фактури, наданого виконавцем.

Протоколом узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 20.11.2009 року сторони узгодили, що договірна ціна на надання послуг охорони за місяць з урахуванням ПДВ становить 44647,00 грн.

Протоколом узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 01.02.2010 року сторони узгодили, що договірна ціна на надання послуг охорони за місяць становить 57089,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Протоколом узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 01.04.2010 року сторони узгодили, що договірна ціна на надання послуг охорони за місяць з урахуванням ПДВ становить 58380,00 грн.

01.02.2011 року замовник прийняв, а виконавець зняв з під охорони приміщення замовника, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 43, на доказ чого надано акт зняття об’єкту з під охорони згідно Договору про надання послуг з охорони об’єкту від 20.11.2009 року № 53.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги по охороні об’єкту на загальну суму 693699,73 грн., що засвідчується актами здачі –прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000037 від 31.01.2010 року на суму 44647,00 грн., № ОУ-0000078 від 57089,60 грн., № ОУ-0000125 від 31.03.2010 року на суму 60749,18 грн., № ОУ-0000168 від 30.04.2010 року на суму 54721,37 грн., № 0000215 від 31.05.2010 року на суму 58380,00 грн., № ОУ-0000263 від 30.06.2010 року на суму 54650,00 грн., № ОУ-0000310 від 31.07.2010 року на суму 58380,00 грн., № ОУ-0000344 від 31.08.2010 року на суму 58380,00 грн., № ОУ-0000380 від 30.09.2010 року на суму 58380,00 грн., № ОУ –0000420 від 31.10.2010 року на суму 58380,00 грн., № ОУ-0000456 від 30.11.2010 року на суму 58380,00 грн., № ОУ-0000496 від 31.12.2010 року на суму 36534,58 грн., № ОУ-0000028 від 31.01.2011 року на суму 35028,00 грн.

Однак, відповідач за надані послуги розрахувався частково, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 246702,58 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.01.2011 року.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 246702,58 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за надані послуги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 246702,58 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.7 Договору за прострочення терміну розрахунків з виконавцем, передбачених Договором, замовник за кожний день прострочення платежу сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись пунктом 7.7 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4030,63 грн., розрахунок якої здійснює за період з 05.09.2010 року по 08.02.2011 року(згідно розрахунку доданого до позову).

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 3.4 та 7.7 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, встановленої дати прострочення та періодів нарахування визначених позивачем, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 4030,63 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2303,20 грн. та 9329,58 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, порядку розрахунку погодженого сторонами та встановленої дати прострочення, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних підлягають задоволенню в сумі 2102,04 грн., перерахунок яких здійснено за період з 06.09.2010 року по 08.02.2011 року, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 9241,36 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем згідно уточнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел –Інвест»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський р –н, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, офіс 4, код ЄДРПОУ 30969272) на користь Приватного підприємства «Безпека бізнесу. Бар’єр»(місцезнаходження: 02099, м. Київ, Дарницький р –н, вул. Ялтинська, буд. 5-Б; фактична адреса: 02090, м. Київ, вул. Алма –Атинська, 6, код ЄДРПОУ 35199239) 246702 (двісті сорок шість тисяч сімсот дві) грн. 58 коп. –основного боргу, 4 030 (чотири тисячі тридцять) грн. 63 коп. –пені, 9241 (дев’ять тисяч двісті сорок одну) грн. 36 коп. –інфляційних втрат, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 04 коп. –3% річних, 2620 (дві тисячі шістсот двадцять) грн. 77 державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 74 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

28.03.2011 року