Рішення № 14638444, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/7815.03.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»; До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрансхолод»;

Про                    стягнення 733085,01 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Лазоренко І.В., представник, довіреність №5 від 01.01.2011 р.;

Від відповідача:          не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 695743,13 грн. (673741,10 грн. основного боргу + 22002,03 грн. інфляційних втрат), 6045,92 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 31295,96 грн. пені, 7330,85 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрансхолод», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

23.07.2010 р. між сторонами укладений договір фінансового лізингу №1101, за умовами якого позивач передає відповідачеві, а останній отримує від позивача в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб відповідно до замовлення на транспортний засіб.

Відповідно до розділу 3 договору відповідачеві надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в плані лізингу.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за переданий у лізинг транспортний засіб у період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати відповідачем лізингових платежів позивачеві встановлюються в плані лізингу (додаток №3 до договору) та інших додатках.

Між сторонами були підписані замовлення на транспортний засіб №1101/001, №1101/002, №1101/003, №1101/004, №1101/005, №1101/006, №1101/007, №1101/008, №1101/009, №1101/010, №1101/011, які є додатками №1 до договору, згідно з якими відповідач доручив позивачеві придбати та передати у фінансовий лізинг транспортні засоби марки «ISUZU –NQR 71P»та марки «Subaru Legacy».

Згідно з актами приймання-передачі №1101/001, №1101/002, №1101/003, №1101/004, №1101/005, №1101/006, №1101/007, №1101/008, №1101/009, №1101/010, №1101/011 (додатки №2 до договору) позивач передав, а відповідач прийняв у фінансовий лізинг транспортні засоби:

—марки «ISUZU –NQR 71P»(реєстраційний номер АА 2809 НА);

—марки «ISUZU –NQR 71P»(реєстраційний номер АА 2810 НА);

—марки «ISUZU –NQR 71P»(реєстраційний номер АА 1846 НЕ);

—марки «ISUZU –NQR 71P»(реєстраційний номер АА 1843 НЕ);

—марки «ISUZU –NQR 71P»(реєстраційний номер АА 1853 НЕ);

—марки «ISUZU –NQR 71P»(реєстраційний номер АА 8313 НЕ);

—марки «ISUZU –NQR 71P»(реєстраційний номер АА 8309 НЕ);

—марки «ISUZU –NQR 71P»(реєстраційний номер АА 8312 НЕ);

—марки «ISUZU –NQR 71P»(реєстраційний номер АА 8306 НЕ);

—марки «ISUZU –NQR 71P»(реєстраційний номер АА 1997 НЕ);

—марки «Subaru Legacy»(реєстраційний номер АА 9517 НО).

Додатками №3 до договору сторонами підписані плани лізингу №1101/001, №1101/002, №1101/003, №1101/004, №1101/005, №1101/006, №1101/007, №1101/008, №1101/009, №1101/010, №1101/011, в яких визначені строки та порядок сплати лізингових платежів.

Згідно з п. 5.8. договору оплата вартості послуг позивача здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж здійснюється у наступному порядку:

—сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу сплачується у сумі, зазначеній у плані лізингу;

—комісія позивача за наданий у лізинг транспортний засіб кожен місяць розраховується за наступною формулою:

КЛПМ=КЛПЛ + (ЛППЛхКоефКВ –ЛППЛ),

де:

КЛПМ –комісія позивача за поточний місяць;

КЛПЛ –комісія позивача за відповідний місяць згідно з планом лізингу;

ЛППЛ –лізинговий платіж за відповідний місяць згідно з планом лізингу;

КоефКВ –коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховується наступним чином: офіційний курс валюти, зазначеної у плані лізингу, за даними НБУ на момент виставлення рахунку позивачем.

Пунктом 5.9. договору передбачено, що комісія позивача збільшується на суму ПДВ, що нараховується на частину комісії, яка перевищує подвійну облікову ставку НБУ на момент сплати такої комісії, розраховану від вартості об’єкту лізингу.

Відповідно до п. 7.16. договору відповідач зобов’язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати позивачеві всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані позивачем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов’язані з використанням транспортного засобу і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, лізингові платежі сплачував неналежним чином, в результаті чого з боку відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 673741,10 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України передбачено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Як визначено пунктом 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно зі статтею 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За прострочку платежів позивачем нарахована пеня у розмірі 31295,96 грн., передбачена п. 16.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 695743,13 грн. (673741,10 грн. основного боргу + 22002,03 грн. інфляційних втрат) та 6045,92 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

          Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрансхолод»(інд. 03115, м. Київ, вул. Михайла Котельникова, 51, код ЄДРПОУ 36265804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(юридична адреса: інд. 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67; адреса для листування: інд. 03680, м. Київ, бул. І.Лепсе, 4, корп. 1; код ЄДРПОУ 32774741) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 695743 (шістсот дев’яносто п’ять тисяч сімсот сорок три) грн. 13 коп., 6045 (шість тисяч сорок п’ять) грн. 92 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 31295 (тридцять одна тисяча двісті дев’яносто п’ять) грн. 96 коп. пені, 7330 (сім тисяч триста тридцять) грн. 85 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 22.03.2011 р.