Рішення № 14638379, 15.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/1615.03.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

доКомунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»

простягнення 77041,52 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Іваненко І.П.- представник

від відповідача: Титаренко О.Є.- представник

Рішення прийнято 15.03.2011, оскільки 01.02.2011, 22.02.2011 у судових засіданнях оголошувалася перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського сулу міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» про стягнення з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 64615,36 грн., інфляційних втрат у розмірі 9861,63 грн. та 3% річних у розмірі 2564,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530554 від 15.12.2006 зобов’язання щодо внесення оплати за поставлену теплову енергію за період з 01.09.2008 по 01.12.2010 відповідачем не виконані.

Відповідач позову не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Посилається на те, що позивачем не доведений факт виконання зобов’язань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530554 від 15.12.2006 згідно температурного графіку подачі теплоносіїв на будинок, а також вказує на застосування позивачем нечинних тарифів на теплову енергію (відзив у справі).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.12.2006 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», як постачальником, та Комунальним підприємством з експлуатації житлового фонду «Житло-сервіс», як споживачем, укладено Договір № 530554 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та сплатити відповідно до умов викладених в цьому Договорі (п.1.1).

За своєю правовою природою Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За умовами Договору № 530554 постачальник зобов’язується, зокрема, безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку № 1 до цього Договору (п. 2.2.1 Договору); щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком «Споживача»за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноваженого представника постачальника) (п.2.2.2 Договору);

сповіщати споживача в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування (п.2.2.4 Договору).

Споживач в свою чергу зобов’язаний, зокрема, додержуватися кількості споживання енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами зазначеними у Додатку № 2 (п. 2.3.1 Договору); забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями (п. 2.3.5 Договору).

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, яким передбачено, що дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25-те число поточного місяця (п. 4).

Відповідно до п. 8 вказаного Додатку у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія:

- на гаряче водопостачання –як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 2 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на саму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання (п.9 Додатку № 2).

Згідно із п. 10 Додатку № 2 споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, за період з 01.09.2008 по 01.12.2010 позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 161825,32 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався не в повному обсязі, виникла заборгованість в розмірі 64615,36 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами за спірний період, обліковими картками, відомостями споживання теплової енергії та розрахунком позивача.

Отже, зобов’язання за Договором №530554 від 15.12.2006 відповідач виконав неналежним чином, оплату коштів за спожиту теплову енергію в порядку та строки, встановлені Договором, не здійснив.

Доказів на спростування наведеного позивачем розрахунку щодо кількості спожитої за період з 01.09.2008 по 01.12.2010 теплової енергії та її вартості відповідач суду не надав.

Доводи відповідача про незаконність застосування позивачем тарифів згідно розпоряджень Київської міської державної адміністрації, які скасовані рішеннями судів є безпідставним, так як постанови Шевченківського районного суду м. Києва про їх скасування з дати прийняття не набрали законної сили, а ті що набрали законної сили (змінені КААС) не встановлюють дату їх скасування, тобто скасовують їх з дати набрання чинності постанови КААС.

Отже, спірні розпорядження були чинними протягом періоду, за який позивач використовує тарифи, встановлені вказаними розпорядженнями.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.09.2008 по 01.12.2010 в розмірі 64615,36 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором № 530554 від 15.12.2006 постачання теплової енергії у гарячій воді позивач просить стягнути з відповідача 9861,63 грн. інфляційної складової боргу та 2564,53 грн. трьох відсотків річних.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, судом враховано, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань судом було встановлено, що позивач при даному розрахунку не врахував того, що індекс інфляції у липні, серпні 2009 року та квітні, травні, червні та ліпні 2010 року становив відповідно 99,9%, 99,8%, 99,7 %, 99,4 %, 99,6% та 99,8% відповідно, у зв’язку з чим судом було виконано перерахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого з відповідача підлягає стягненню 9015,73 грн. інфляційних нарахувань.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми, основного боргу в розмірі 64615,36 грн., інфляційних втрат в розмірі 9015,73 грн. та 3% річних в розмірі 2564,53 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»(01004, м. Київ, Крутий узвіз, 3, ідентифікаційний код 31025659, з будь-якого рахунку, виявлено під час виконавчого провадження) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305, рахунок № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київської області, МФО 322669) 64 615 (шістдесят чотири тисячі шістсот п'ятнадцять) грн. 36 коп. основного боргу, 9 015 (дев’ять тисяч п'ятнадцять) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 2 564 (дві тисячі п’ятсот шістдесят чотири) грн. 53 коп. 3 % річних, 761 (сімсот шістдесят одна) грн. 95 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяЮ.М.Смирнова Дата підписання рішення:25.03.2011.