Постанова № 14636842, 30.03.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

30 березня 2011 р. № 7/262

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Козир Т.П.

суддів Мамонтової О.М.

Малетича М.М.

За участю представників сторін:

від позивача Романчук Д.М. (дов. від 08.02.11р.)

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Фамер" на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.10р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.10р.

у справі № 7/262

за позовом ТОВ "Фамер", м. Київ

до ТОВ "Древопласт ЛТД", м. Київ

про стягнення 14440,75 грн. збитків

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.10р. у справі № 7/262 (суддя Якименко М.М.) у позові відмовлено повністю.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.10р. (головуючий Баранець О.М., судді Рєпіна Л.О., Чорна Л.В.) вказане рішення залишено без змін.

          Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 17.06.10р. та постанову від 05.10.10р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 1166, 1191 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, ст. 33, ч. 2 ст. 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно оплаченого рахунку № 53 від 27.01.09р. на поставку поліетиленових пакетів HD/з шалькою 100/750х1070 мм 20 мкм ТОВ "Древопласт ЛТД" передало ТОВ "Фамер" замовлений товар в кількості 5000 шт. на суму 3 600 грн., що підтверджується видатковою накладною № 46 від 04.02.09р., який отриманий представником позивача за довіреністю ЯОЦ № 161710.

Під час передачі товару позивачу були надані також сертифікат якості, гігієнічний висновок Державної санітарно-гігієнічної експертизи від 04.08.00р. на вітчизняну продукцію –пакети з полімерних плівок, виготовлені за ТУ У 30370800.001-2000, згідно якого допускається використання даних пакетів для пакування товарів, в т.ч. харчових продуктів (а.с. 27-33).

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.10р. у справі № 24/371 за позовом ЗАТ "АПК-Інвест" до ТОВ "Фармер" та ТОВ "Древопласт ЛТД" з першого відповідача на користь позивача стягнуто 4600, 02 грн. заборгованості за договором поставки № 17-09-08/МТО від 17.09.08р., 7360,03 грн. пені, 460 грн. штрафу, 1565,84 грн. збитків, 139,86 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.05.10р. ТОВ "Фамер" звернулося з позовом до ТОВ "Древопласт ЛТД" про відшкодування 14440,75 грн. збитків (коштів за рішенням суду у справі № 24/371) на підставі ст.ст. 224, 225 ГК України, ч. 1 ст. 1191 ЦК України. Заявою від 17.06.10р. позивач збільшив позовні вимоги і просив додатково стягнути 1444,07 грн. виконавчого збору та 3200 грн. сплачених юридичних послуг.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.10р. у справі № 7/262, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.10р., у позові відмовлено повністю.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч. 2 ст. 673 ЦК України, у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Абзацом першим ч. 1 ст. 687 ЦК України визначено, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

          Частиною другою ст. 623 ЦК України передбачено, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання,доказується кредитором.

          Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, що позивачем не надано доказів дотримання ним пунктів 9, 16, 17 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР № П-7 від 25.04.66р., які б підтверджували невідповідність якості поставлених поліетиленових пакетів вимогам стандартів чи ТУ. Крім того, як зазначив суд апеляційної інстанції, між сторонами відсутній договір, який би визначав мету використання поставленого товару, отриманого внаслідок конклюдентних дій сторін, позивачем не надано доказів направлення відповідачу листа № 2009/29/01 від 29.01.09р., в якому останній повідомляється про майбутнє використання пакетів: для упаковки сухих, сирих харчових продуктів (а.с. 139). Отже, суди дійшли вірного висновку, що протокол досліджень зразків поліетиленових пакетів пакувальних з шалькою (без маркування і ярликів, розміром 130х90) від 25.03.09р., складений для вирішення питання щодо застосування поданих пакетів для збереження замороженого м'яса на замовлення ЗАТ "АПК-Інвест" (з відібраних зразків під час приймання продукції від ТОВ "Фамер" 11.02.09р. та 26.02.09р.) не є підставою для стягнення заявлених позивачем збитків.

Відтак, господарські суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю.

Враховуючи вищевказане, колегія вважає, що оскаржені рішення та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "Фамер" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.06.10р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.10р. у справі № 7/262 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді: О.М. Мамонтова                    

М. М. Малетич