Ухвала суду № 14634729, 01.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2011 р.Справа № 2-а-10232/09/1570 Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І.

судді - Яковлева Ю.В.

судді - Запорожана Д.В.

при секретаріПилипчук М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року по справі за позовом Одеської залізниці до Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень - рішень Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області №0000221701/0 від 23.04.2009 року, №0000221701/1 від 19.05.2009 року, №0000221701/2 від 22.06.2009 року, -

встановиЛА:

04 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень - рішень Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області №0000221701/0 від 23.04.2009 року, №0000221701/1 від 19.05.2009 року, №0000221701/2 від 22.06.2009 року, мотивуючи його тим, що висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 1.1, пп. «д» п.1.3 ст. 1, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є неправомірним та таким що суперечить чинному законодавству України, оскільки службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі, рахуються відрядженням, тому і надбавки за виконання таких робіт не повинні обтяжуватись податком з доходів фізичних осіб.

У судовому засіданні першої інстанції представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні першої інстанції позовні вимоги не визнали та просили суд в задоволенні позову відмовити, пояснивши, що при нарахуванні та виплаті працівникам надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджуваних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер роботи, у розмірах визначених законодавством, відокремлений структурний підрозділ «Локомотивне депо Котовськ»Одеської залізниці не відносив та не включав суми таких надбавок до загального місячного оподаткованого доходу і не оподатковував податком з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2007 року по 31.08.2007 року, що є порушенням позивачем пп. 1.1, пп. «д»п.1.3 ст. 1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Суд першої інстанції адміністративний позов Одеської залізниці до Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень - рішень Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області №0000221701/0 від 23.04.2009 року, №0000221701/1 від 19.05.2009 року, №0000221701/2 від 22.06.2009 року - задовольнити повністю.

Скасував податкові повідомлення - рішення Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області №0000221701/0 від 23.04.2009 року, №0000221701/1 від 19.05.2009 року, №0000221701/2 від 22.06.2009 року..

Котовська об'єднана держана податкова інспекція Одеської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Котовська об'єднана держана податкова інспекція Одеської області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХП (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Судом першої інстанції також було встановлено, що 09.04.2009 року Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області проведено планову виїзну перевірку відокремленого структурного підрозділу «Локомотивне депо Котовськ»Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 749/23-02/01071640 від 09.04.2009 року , в якому зазначено, що позивачем порушено пп. 1.1, пп. «д»п.1.3 ст. 1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого «Локомотивне депо Котовськ»Одеської залізниці не нарахувало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних податок з доходів фізичних осіб у сумі 53680,05 грн.

На підставі акту перевірки № 749/23-02/01071640 від 09.04.2009 року Котовською ОДПІ Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000221701/0 від 23.04.2009 року, яким відокремленому структурному підрозділу «Локомотивне депо Котовськ»Одеської залізниці визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 161040,15 грн., в тому числі за основним платежем - 53680,05 грн. та штрафні (фінансові) санкції -107360,1 грн.

Не погодившись з прийнятим Котовською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням Одеська залізниця в особі начальника Локомотивного депо Котовськ Одеської залізниці звернулася до Котовської ОДПІ зі скаргою від 30.04.2009 року за №91 про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2009 № 0000221701/0.

Розглянувши дану скаргу Котовська ОДПІ залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009 року за № 0000221701/0 та за наслідками розгляду скарги відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 19.05.2009 року за №0000221701/1 про сплату 53680,05 грн. податку з доходів найманих працівників та штрафних (фінансових) санкцій 107360,10 грн. Дане податкове повідомлення-рішення від 19.05.2009 року за №0000221701/1 оскаржене позивачем до Державної податкової адміністрації у Одеській області, проте скаргу також залишено без задоволення.

22.06.2009 року Котовською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення №0000221701/2 про сплату 53680,05 грн. податку з доходів найманих працівників та штрафних (фінансових) санкцій 107360,10 грн. яке оскаржено позивачем до Державної податкової адміністрації України.

Підставою для прийняття вищезазначених податкових повідомлень - рішень став висновок акту перевірки № 749/23-02/01071640 від 09.04.2009 року, про порушення позивачем пп. 1.1, пп. «д»п.1.3 ст. 1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»а саме «Локомотивне депо Котовськ»Одеської залізниці не включало надбавки за роз'їзний характер роботи до сукупного оподаткованого доходу та не оподатковувало їх податком з доходів фізичних осіб, а отже, не нарахувало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 53680,05 грн.

Проте, суд першої інстанції не погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.4.3.2 п. 4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм п.9.10 ст.9 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України №490 від 31.03.1999 року № Про надбавки (польове забезпечення ) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер»встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Згідно із абзацами першим та другим загальних положень Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Службові ж поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженням якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою особою).

Відповідно до п.3.16 «Інструкції зі статистики заробітної плати», надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у

розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Суд першої інстанції в даному випадку, вважає за необхідне зазначити, що статтею 13 Кодексу законів про працю України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально - економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій ін.).

Судом першої інстанції встановлено, що пунктом 4.6 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом локомотивного депо на 2006 2010 роки, встановлено, що службові поїздки залізничників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер вважаються відрядженнями, при цьому зберігається діючий порядок обліку виплат за роз'їзний характер робіт.

Підтвердженням фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях є відомості обліку роз'їзних за формою ФРУ-12, в яких проставляються відповідні відмітки. Підставами для виплат набавки згідно Положення «Про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговування дільниць, в тому числі при роз'їздах за межі України», затверджене Наказом Укрзалізниці від 10.06.2002 року №285-Ц, являються відомість обліку роз'їздів (ФРУ-12), маршрутні листки, плани - графіки, журнали обліку тощо. Судом встановлено, що підставою оплати позивачем набавки працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговування дільниць, в тому числі при роз'їздах за межі України є відомості маршрутних листків, та розрахункових листів. Факт оплати надбавок підтверджується відомістю розрахунку оплати за роз'їзний характер, що, в свою чергу, не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Суд першої інстанції також зазначає, що відшкодування витрат працівникам, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуючих дільниць, проводиться виключно згідно із вказаним вище Положенням, затвердженим наказом Укрзалізниці від 10.06.2002 року №285-Ц в межах України в розмірі 50%, а за межами України 100% добових, встановлених при відрядженнях в Україні, за кожну добу знаходження в роз'їзді.

Крім цього, як вбачається з відповіді ДПА України від 14.07.2006 року №7759/6/17-0716, яка відповідно до пп.«г»пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України №2181-111 є податковим роз'ясненням, за умови визначення у колективному договорі, трудовому договорі (контракті) службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, відрядженням, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених Постановою КМУ №663 та Інструкцією №59, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

У подальшому, листом ДПА України від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716 було додатково повідомлено, що якщо колективним договором, трудовим договором (контрактом) службові поїздки працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, визначені відрядженнями, то суми коштів, отриманих платником податку на відрядження, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб за умови виконання вимог Інструкції №59, зокрема, оформлення відповідно наказу (розпорядження) керівника підприємства, видачі працівнику посвідчення про відрядження встановленої форми.

Таким чином, лист ДПА України від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716, який відповідно до пп. «г»пп.4.4.2 п. 4.4 ст.4 Закону України №2181-111 є податковим роз'ясненням, суттєво доповнює податкове роз'яснення, що було надано раніше. Тому, оскільки колективним договором між адміністрацією та профспілковим комітетом локомотивного депо на 2006 - 2010 роки не передбачено додаткове оформлення посвідчень про відрядження, а зберігся діючий порядок обліку виплат, відокремлений структурний

підрозділ «Локомотивне депо Котовськ»Одеської залізниці з моменту отримання податкового роз'яснення ДПА від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716 самостійно нараховував і утримував податок з доходів фізичних осіб сум надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що відокремлений структурний підрозділ «Локомотивне депо Котовськ»діяв у відповідності до податкового роз'яснення ДПА України від 14.07.2006 року №7759/6/17-0716.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року по справі за позовом Одеської залізниці до Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень - рішень Котовської об'єднаної держаної податкової інспекції Одеської області №0000221701/0 від 23.04.2009 року, №0000221701/1 від 19.05.2009 року, №0000221701/2 від 22.06.2009 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

ГоловуючийсуддяС.І. Жук

суддяЮ.В. Яковлев

суддяД.В. Запорожан