Ухвала суду № 14634109, 23.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року справа №2а-24688/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Бадахової Т.П. , Яковенка М.М.

суддів Радіонової О.О.,

Жаботинської С.В.

при секретарі Ковальчук Г.П.

за участю

представника позивача Чеверда Г.О. (за довіреністю)

представника відповідачаБистрова М.І. (за довіреністю)

у відкритому провадженні розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 р. у справі № 2а-24688/10/0570 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом Комунального підприємства "Тепломережа" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька, третья особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 10 липня 2006 року № №0004441840/0, №0004471840/0, №0004481840/0, 0004491840/0, 0004601840/0. 0004501840/0, 0004621840/0, 0004611840/0, 0004641840/0, 0004631840/0, 0004661840/0,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька про про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 10 липня 2006 року № №0004441840/0, №0004471840/0, №0004481840/0, 0004491840/0, 0004601840/0. 0004501840/0, 0004621840/0, 0004611840/0, 0004641840/0, 0004631840/0, 0004661840/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 р. у справі № 2а-24688/10/0570 позовні вимоги задоволені частково, а саме визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 10.07.2006 року №0004441840/0, №0004471840/0, №0004481840/0, №0004491840/0, №0004621840/0, №0004641840/0, №0004631840/0, №0004661840/0.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення від 10.07.2006 року №0004501840/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4526,13 грн.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення від 10.07.2006 року №0004611840/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5526,15 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Тепломережа» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 гривні 70 копійок.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, та просив рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Позивач, Комунальне підприємство «Тепломережа», є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №05473192.

Згідно повідомлення про виключення платника податків з категорії великих податків Форми 15-ОПП від 13.01.2004 року №595/7/08-28-1, позивач переведений з Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 02.02.2004 року КП «Тепломережа» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м Донецька.

Таким чином, позивач з 2004 року знаходиться на податковому обліку в ДПІ Куйбишевському районі м. Донецька.

10.07.2006 року відповідачем складений акт невиїзної документальної перевірки №1487/15, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю юридичних осіб, передбаченого ст. 17 Закону України «Про плату за землю» із змінами та доповненнями, зокрема:

-на 267 календарних днів у сумі 10709,60 грн.;

-на 403 календарних дня в сумі 10709,60 грн.;

-на 375 календарних днів у сумі 10709,60 грн.;

-на 345 календарних днів у сумі 10709,60 грн.;

-на 363 календарних дня у сумі 10709,60 грн.;

-на 330 календарних днів у сумі 10709,60 грн.;

-на 304 календарних дня в сумі 10709,60 грн.;

-на 336 календарних днів у сумі 10709,60 грн.;

-на 336 календарних днів у сумі 10709,60 грн.;

-на 329 календарних днів у сумі 11198,28 грн.;

-на 299 календарних днів у сумі 11198,28 грн. (а.с. 18-24).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем - ДШ у Куйбишевському районі м. Донецька, 10 липня 2006 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

№0004441840/0-8894 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 327 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 10709,60 грн. за що застосований штраф у сумі 5354,80грн. (а.с. 7);

№0004471840/0-8870 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 403 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 10709,60 грн. за що застосований штраф у сумі 5354,80 грн. (а.с. 8);

№0004481840/0-8871 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 375 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 10709,60 грн. за що застосований штраф у сумі 5354,80 грн. (а.с. 9);

№0004491840/0-8872 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 345 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 10709,60 грн. за що застосований штраф у сумі 5354,80 грн. (а.с. 10);

№0004601840/0-8874 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на З30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 10709,60 грн. за що застосований штраф у сумі 5354,80 грн. (а.с. 11);

№0004501840/0-8873 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 363 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 10709,60 грн. за що застосований штраф у сумі 5354,80 грн. (а.с. 12);

№0004621840/0-8876 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 336 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 10709,60 грн. за що застосований штраф у сумі 5354,80 грн. (а.с. 13);

№0004611840/0-8875 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 304 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 10709,60 грн. за що застосований штраф у сумі 5354,80 грн. (а.с. 14);

№0004641840/0-8878 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 329 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 11198,28 грн. за що заснований штраф у сумі 5599,14 грн. (а.с. 15);

№0004631840/0-8877 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 336 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 10709,60 грн. за що застосований штраф у сумі 5354,80 грн. (а.с. 16);

№0004661840/0-8879 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 299 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 11198,28 грн. за що застосований штраф у сумі 5599,14 грн.

Колегія суддів погоджує прийняття судом першої інстанції доводів відповідача стосовно розяснення розбіжностей між даними, вказаними в повідомленні-рішенні №0004441840/0/8894 від 10.07.2006 р. та відомостями, зазначеними в акті перевірки №1487/15 від 10.07.2006 року (а.с.33), які стали підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник по зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання встановлені зазначеним законом у п.5.3.1 ст.5 та передбачають обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 цього закону для подання податкової декларації.

У відповідності із п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий період, що дорівнює, зокрема календарному року - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

На підставі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» в редакції від 18.10.2000 року, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що базовим податковим (звітним) періодом у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для земельного податку є рік.

Враховуючи положення п. 19.6 ст.19 вказаного вище Закону, слід зазначити, що зведений розрахунок податку на землю слід було подавати протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто до 02.03.2004 р.

Виконуючи вимоги вказаної норми Закону, позивач надав до ДШ у Куйбишевському районі м. Донецька зведений розрахунок суми земельного податку на 2003 рік від 30.01.2003 року, яким визначив суму земельного податку на 2003 рік у розмірі 128515,143 грн.,у тому числі з щомісячним платежем у сумі 10709,59 грн. (а.с. 28).

У відповідності з п. 1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розрахунок ототожнюються з податковою декларацією.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» земельний податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Втім, дію частини першої статті 17 щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) зупинено на 2003 рік - згідно із Законом України від 26.12.2002 р. N 380-ІV, на 2004 рік -згідно із Законом України від 27.11.2003 р. N 1344-ІV.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет на 2003 рік», ст. 75 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», орендна плата за земельні ділянки та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, платник податків зобов'язаний сплачувати податкове зобов'язання із земельного податку на 2003, 2004 роки за базовий податковий період та у строки, визначені ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет на 2003 рік» та ст. 75 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік».

З акту перевірки вбачається, що сплати узгоджених податкових зобов'язань здійсненні платіжними дорученнями від 30.01.2004 року №09, від 02.02.2004 року №65, від 30.06.2004 року №34, від 27.07.2004 року №17, від 27.07.2004 року №16, та уточнюючим розрахунком від 05.02.2004 року №8821.

Судами як першої, так і апеляційної інстанції встановлено, що позивачем платіжними дорученнями:

- від 30 січня 2004 року №09 із визначенням призначення платежу сплачено податок за землю за січень 2004 року у розмірі 1500,00 грн. (а.с. 80);

- від 02 лютого 2004 року №65 із визначенням призначення платежу сплачено податок за землю за січень 2004 року у розмірі 1500,00 (а.с. 81);

- від 30 червня 2004 року №34 із визначенням призначення платежу сплачено податок за землю за червень 2004 року у розмірі 6000,00 (а.с. 82);

- від 27 липня 2004 року №17 із визначенням призначення платежу сплачено податок за землю за 2003 рік у розмірі 4212,70 (а.с. 83);

- від 27 липня 2004 року №16 із визначенням призначення платежу сплачено податок за землю за 2004 рік у розмірі 15787,30 (а.с. 84).

Із зворотного боку облікової картки платника КП «Тепломережа» станом на 31.12.2004 року вбачається, що податковий орган здійснив погашення пені та недоїмки в результаті розподілу сум за вищенаведеними платіжними дорученнями, а саме:

- суму 1500,00 грн. за платіжним дорученням від 31 січня 2004 року №09 спрямував суму 20,90 грн. на погашення пені та 1479,10 грн. на погашення недоїмки по розрахунку №237;

- суму 1500,00 грн. за платіжним дорученням від 02 лютого 2004 року №65 спрямував суму 22,22 грн. на погашення пені та 1477,78 грн. на погашення недоїмки по гозрахунку №237;

- суму 6000,00 грн. за платіжним дорученням від 30 червня 2004 року №34 спрямував суму 1963,26 грн. на погашення пені, суму 4089,74 грн. на погашення недоїмки (фінансових санкцій) по податковому повідомленню - рішенню №0000940823, суму 1717,00 грн. на погашення недоїмки по розрахунку №237;

- суму 4212,70 грн. за платіжним дорученням від 27 липня 2004 року №17 спрямував суму 181,75 грн. на погашення пені, суму 1657,34 грн. на погашення недоїмки по розрахунку №237, суму 2373,61 грн. на погашення недоїмки (фінансових санкцій) по податковому повідомленню - рішенню №0000940823;

- суму 15787,30 грн. за платіжним дорученням від 27 липня 2004 року №16 спрямував суму 728,70 грн. на погашення пені, суму 14766,88 грн. на погашення недоїмки по розрахунку №237, суму 291,72 грн. на погашення недоїмки (фінансових санкцій) по податковому повідомленню - рішенню №0000940823.

Правовою підставою розподілу сплачених за платіжними дорученнями сум став абзац 2 пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податксвого боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, розподіл податковим органом сплаченої суми передбачається лише у випадку, коли платник податку сплачує податковий борг (або його частку) і не сплачує пеню, нараховану на такий податковий борг (або його частку).

Під поняттям податкового боргу слід розуміти ( п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений законом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Встановлено, що позивач платіжними дорученнями від 31 січня 2004 року №09, від 02 лютого 2004 року №65, від 30 червня 2004 року №34 фактично сплатив поточні платежі визначені податковими розрахунками, тому у податкового органу не було підстав для розподілу цієї суми в рахунок погашення пені та прийняття спірних повідомлень.

Право на такий розподіл у податкового органу виникає лише у випадку, коли платник податків самостійно сплачує податковий борг ( або його частку), не виділяючи у платіжному документі розмір пені.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги посилання відповідача на правомірність зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами)- у рівних пропорціях.

Що стосується платіжних доручень від 27 липня 2004 року №17, від 27 липня 2004 року №16, то суд зазначає наступне.

Позивачем в цих платіжних дорученнях зазначено призначення платежу «податок на землю за 2003 рік» (платіжне доручення №17), «податок за 2004 рік» (платіжне доручення №16), тобто в даному випадку призначення платежу є не зрозумілим та некоректним з огляду на вимоги ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якими передбачена щомісячна сплата земельного податку.

Щодо погашення податкових зобов'язань по платі за землю за лютий, за квітень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2003 року уточнюючим розрахунком від 05.02.2004 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платників податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, уточнюючий розрахунок подається з метою корегування (усунення) виявленої помилки у раніше поданій декларації, тому, на думку суду, такий розрахунок помилково розцінений податковим органом як документ, на підставі якого здійснено сплату податкового зобов'язання позивачем по декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги посилання позивача на безпідставне застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій відповідно пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки він є не спеціальним, з наступних підстав.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень - рішень визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Преамбулою Закону України «Про податок на землю», в редакції, яка чинна на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 25 зазначеного Закону, за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 цього Закону, за порушення Закону України «Про плату за землю» платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

*

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Таким чином, враховуючи межі застосування Закону України «Про плату за землю» та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України «Про плату за землю» є загальною з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення - рішення від 10.07.2006 року №0004441840/0, №0004471840/0, №0004481840/0, №0004491840/0, №0004621840/0, №0004641840/0, №0004631840/0, №0004661840/0 підлягають визнанню недійсними.

Згідно довідки, наданої відповідачем в судове засідання, по платіжному дорученню від 27 липня 2004 року №17 сума 1657,34 грн. направлена на погашення податкового зобов'язання визначеного розрахунком від 30.01.2003 року №237, у зв'язку із чим в спірному податковому повідомленні - рішенні від 10.07.2006 року №0004501840/0-8873 сума штрафних (фінансових) санкцій складає 828,67 грн.

По платіжному дорученню від 27 липня 2004 року №16 сума 4057,30 грн. направлена на погашення податкового зобов'язання визначеного розрахунком від 30.01.2003 року №237 з затримкою на 301 день, у зв'язку із чим в спірному податковому повідомленні - рішенні від 10.07.2006 року №0004611840/0-8875 сума штрафних (фінансових) санкцій складає 2028,65 грн. Зазначене також підтверджується співставленням зворотного боку облікової картки та розрахунками штрафних санкцій до відповідних податкових повідомлень - рішень (а.с. 90, 92).

Тому колегія суддів згодна з правильностю висновку суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення від 10.07.2006 року №0004501840/0 підлягає визнанню недійсним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4526,13 грн. (5354,80 грн. - 828,67 грн.), податкове повідомлення - рішення від 10.07.2006 року №0004611840/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3326,15 грн. (5354,80 грн. - 2028,65 грн.).

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги про визнання податкового повідомлення - рішення від 10.07.2006 року №0004601840/0 недійсним не підлягають задоволенню, оскільки у результаті співставлення зворотного боку облікової картки та розрахунку штрафних санкцій (а.с. 91). встановлено, що сума 10709,60 грн. по платіжному дорученню від 27 липня 2004 року №16 направлена на погашення податкового зобов'язання визначеного розрахунком від 30.01.2003 року №237 з затримкою на 330 днів, у зв'язку із чим в спірному податковому повідомленні - рішенні сума штрафних (фінансових) санкцій складає 5354,80 грн.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, 200, ч.4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 р. у справі № 2а-24688/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 р. у справі № 2а-24688/10/0570 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом Комунального підприємства "Тепломережа" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька, третья особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 10 липня 2006 року № №0004441840/0, №0004471840/0, №0004481840/0, 0004491840/0, 0004601840/0. 0004501840/0, 0004621840/0, 0004611840/0, 0004641840/0, 0004631840/0, 0004661840/0 залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 25 березня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: О.О. Радіонова

С.В. Жаботинська