Постанова № 14632931, 30.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 року Справа № 5021/97/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін, суддя Л.М. Бабакова, суддя В.І. Пушай,

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ВАТ «Племзавод «Михайлівка», с. Михайлівка Сумської обл. (вх. № 824С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2011р. по справі № 5021/97/2011

за позовом Приватного підприємства «Олеандр», м. Севастополь

до Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Михайлівка», с. Михайлівка Лебединського району, Сумської обл.

про стягнення 26373,37 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.02.2011 р. (суддя Сопяненко О.Ю.) відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 11/31-1 від 28.01.2011р. Позов задоволено повністю. Стягнуто з ВАТ «Племзавод «Михайлівка»на користь ПП «Олеандр»20816,25 грн. основного боргу, 62,45 грн. інфляційних збитків, 1956,73 грн. 3% річних, 415,50 грн. пені, 3122,44 грн. штрафу, 263,73 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ВАТ «Племзавод «Михайлівка», з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 23.12.2010р. в частині стягнення з ВАТ «Племзавод «Михайлівка»20816,25 грн. основного боргу як сплаченого та зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на те, що він розрахувався з позивачем повністю за отриманий товар, перерахувавши 20816,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 335 від 05.01.2011р. В судове засідання апелянт не зявився, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.02.2011р. (арк. справи 45).

Позивач, ПП «Олеандр», відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не зявився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.02.2011р. (арк. справи 44).

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2010 року між сторонами було укладено договір поставки № Ол-13-0004, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобовязався передати у власність покупцеві (відповідачу) засоби захисту рослин (майстит) загальною вартістю 20816 грн. 25 коп., а відповідач зобовязався прийняти та майстит за наступним графіком: 4163 грн. 25 коп. не пізніше 30 травня 2010р., 16653 грн. 00 коп. не пізніше 10 листопада 2010р.

Позивач на виконання умов договору № Ол-13-0004 поставив відповідачу майстит уп.0,5 кг на суму 20816 грн. 25 коп., що підтверджується видатковою накладною № Ол-13-0001 від 27.05.2010 року, а відповідач в свою чергу отримав товар на підставі довіреності № 185 від 27.05.2010 року на імя ОСОБА_1

Відповідач в порушення умов договору за поставлений позивачем товар не розрахувався, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 20816,25 грн., яка була стягнута судом першої інстанції.

Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги відповідач розрахувався з позивачем в розмірі 20816,25 грн. основної заборгованості ще 05.01.2011р., що підтверджується доданою копією платіжного доручення № 335 від 05.01.2011р.

Враховуючи, що відповідач розрахувався з позивачем ще до подання позову до суду першої інстанції, судова колегія вважає, що рішення в частині задоволення позову в сумі 20816,25 грн. основної заборгованості підлягає скасуванню, і тому, в цій частині слід в позові відмовити.

Що стосується позовних вимог в частині штрафних санкцій, то судова колегія вважає за необхідним зазначити, що судом першої інстанції правомірно було станом на 28.12.2010р. стягнуто з відповідача 62,45 грн. інфляційних збитків, 1956,73 грн. 3% річних, 415,50 грн. пені та 3122,44 грн. штрафу.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що покупець (відповідач) відповідає за несвоєчасну оплату товару і сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано.

Судом першої інстанції зроблено правомірний висновок, що пеня в сумі 415,50 грн. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та ч. 6 ст. 232 ГК України, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Також, пунктом 5.4 договору у випадку прострочення виконання зобовязань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15% від ціни договору, що складає 3122,44 грн. Тому, судом першої інстанції обґрунтовано було стягнуто з відповідача вказану суму штрафу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5 договору сторони визначили розмір відсотків річних у розмірі 0,2% від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, що складає згідно розрахунку 1956,73 грн. З дня закінчення строків сплати, передбачених п.2.1 договору, вважається, що продавцем предявлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідачу нараховано 62,45 грн. інфляційних збитків.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно стягнув також з відповідача 62,45 грн. інфляційних збитків та 1956,73 грн. 3% річних.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги частково знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2011р. по справі № 5021/97/2011 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2011р. по справі № 5021/97/2011 скасувати в частині задоволення позову в сумі 20816,25 грн. основної заборгованості та в цій частині в позові відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2011р. по справі № 5021/97/2011 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «Олеандр»(99007, м. Севастополь, вул. Куликове поле, 3; код 32265811) на користь Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Михайлівка»(42218, Сумська область, Лебединський район, с. Михайлівка, вул. О.Трихліба, 26; код 00486741) 208,16 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції та 104,08 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

На виконання даної постанови зобовязати господарський суд Сумської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.Ю. Могилєвкін

Суддя Л.М. Бабакова

Суддя В.І. Пушай

Повний текст постанови підписаний 29.03.2011р.