Рішення № 14632659, 30.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2011 р. Справа № 5023/690/11

вх. № 690/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Поповкін Д.В. за дов. № 28-08/24 від 21.02.2011 року,

відповідача - не з"явився,

3-ї особи - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Харківський нацональний технічний університет сільського господарства, м. Харків

до Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області м. Харків 3-я особа , Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м.Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Харківський нацональний технічний університет сільського господарства, м. Харків (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області м. Харків та 3-тя особа - Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м.Харків про зобов"язання відповідача Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області м. Харків припинити дію договору оренди №4451-Н від 18.01.2010 року з 3-ою особою Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м.Харків, крім того до стягнення заявлені судові витрати. В обгрунтування позовних вимог, посилається на неналежне виконання з боку відповідача та 3-ої особи обов"язків покладених на них договором оренди №4451-Н від 18.01.2010 року, з урахуванням чого, просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 лютого 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 лютого 2011 року о 11:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 лютого 2011 року розгляд справи було відкладено на 21 березня 2011 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 березня 2011 року розгляд справи було відкладено на 30 березня 2011 року о 11:00 годині.

До господарського суду Харківської області 24.03.2011 року від позивача надійшла заява (вх. 6665), відповідно до якої позивач уточнює свої позовні вимоги, а саме просить суд зобов'язати відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області розірвати договір оренди № 4451-Н від 18.01.2010 р. з третьою особою -Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1), а також стягнути з відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (код 00493741, 61002, м. Харків, вул. Артема, 44, р/р 35223003000397 в УДК Харківській обл., МФО 851011) суму державного мита і всіх судових витрат.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з урахуванням наданих уточнень. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 61.)

Представник 3-ої особи в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав.

Відповідач та 3-тя особа не скористались своїми правами, наданими їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

У відповідності до Наказу Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області м. Харків № 27-п від 18.01.2010 року, а саме п.1. було передано в оренду переможцю конкурсу на право оренди державного майна Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідент номер № НОМЕР_2) в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно -нежитлових приміщень - кімнат № 49-53,55 на прешому поверсі 3-поверхової будівлі учбового корпусу (Літ. А-3), загальною площею 208,8 м , за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 92 терміном на 2 роки 11 місяців. Майно знаходиться на балансі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (код 00493741), що відноситься до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

18.01.2010 року було укладено договір оренди № 4451-Н, відповідно до умов якого, а саме п.1.1. Орендодавець (відповідач) передає, а Орендар (3-тя особа) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлових приміщень - кімнат № 49-53,55 на прешому поверсі 3-поверхової будівлі учбового корпусу (Літ. А-3) (далі - Майно), загальною площею 208,8 м , за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 92, що перебуває на балансі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на "19" червня 2009р. і становить 1 052 400,00 (Один мільйон п'ятдесят дві тисячі чотириста) гривень.

Відповідно до п.1.2. Договору, майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи у навчальному закладі.

Відповідно до п.2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна.

П. 2.2.Договору передбачено, передача майна здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

На виконання умов договору, 18.01.2010 року Регіональне Відділення Фонду державного майна України по Харківській області м. Харків та Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 був підписаний акт приймання-передавання орендованого майна, який скріплений печаткою юридичних осіб та підписами уповноваженийх представників сторін. (а.с.16)

Відповідно до п. 3.6. договору оренди, орендна плата перераховується щомісячно до 12 числа місяця, у співвідношенні 50 % до державного бюджету та 50 % на рахунок Позивача.

Відповідно до п. 5.12. означеного договору, між Позивачем та Третьою особою, було укладено договір про відшкодування витрат від 18.01.2010 р.

Відповідно до п. 2.2.3. цього договору, Третя особа до 25 числа місяця, здійснює відшкодування витрат Позивача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, Акту № 89/10 поточної перевірки виконання умов договору оренди №4451-Н від 02.07.2010 року, згідно висновку, встановлено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що орендарем не в повній мірі виконуються істотні умови договору оренди, а саме: Не виконано п. 5.1. укладеного договору оренди, орендар не використовує орендоване майно за цільовим призначенням (розміщення їдальні, що не відпускає продаж товарів підакцизної групи, у навчальному закладі), не виконано п. 5.3. та п. 5.12. укладеного договору оренди, орендар має заборгованість по орендній платі та комунальним послугам в сумі 17276,21 грн. перед балансоутримувачем, в порушення ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 №150, та неї виконано п. 5.4, п. 5.14. укладеного договору оренди, не надані документи, які підтверджують забезпечення заходів пожежної безпеки орендованого майна на весь період дії договору оренди, не виконано п. 5.7. укладеного договору оренди, орендар не здійснює капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.

Як зазначає позивач, він є вищим навчальним закладом державної форми власності та згідно ст. ст. 2, 21 БК України, є розпорядником бюджетних коштів. Він утримується за рахунок цільових коштів державного бюджету і власних коштів, що у відповідності зі ст. ст. 29, 48, 112 БК України, є коштами державного бюджету України, враховуються Державним казначейством України і витрачаються у відповідності з кошторисом, затверджуваним Міністерством аграрної політики України. Саме тому, усі кошти, які отримує Позивач, у тому числі і надходження від орендної плати, є коштами державного бюджету України.

Крім того, позивачем зазначено, що в порушення вимог п. 1.2. договору оренди, їдальня жодного разу не працювала. Окрім того, Третя особа, систематично з квітня 2010 р. не перераховує Позивачу його частину орендної плати. Відшкодування витрат та комунальні послуги не здійснювалося взагалі (довідка додається). Все це є істотніми порушеннями умов договору оренди.

Також позивач зазначає, що з квітня 2010 р., умови договору оренди систематично порушуються Третьою особою. Він систематично не виконує своїх зобов'язаннь. Відповідач всі наши звернення щодо розірвання договору оренди з Третьою особою не задовольняє. їдальню досі не відкрито, що викликає напруження у трудовому колектіві та серед студентів. Борг постійно накопичується, що спричиняє збитки державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листами (від 23.02.2010 року №28-08/16, від 26.05.2010 року №28-08/65, від 02.07.2010 року № 7-37/102) повідомляв відповідача, про те, що в порушення умов договору, 3-тя особа не виконує свої зобов"язання щодо розміщення їдальні та має заборгованість перед університетом по сплаті за оренду та відшкодуванню комунальних послуг та податку на землю. (а.с.19, 22-23)

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кдексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростував позовні вимоги заявлені позивачем.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому договором та діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Відповідно до частини 3 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Загальні підстави виникнення права у наймодавця вимагати розірвання договору найму визначені статтею 783 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Спір у даній справі виник у звязку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання за договором оренди.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу щодо зобов"язання відповідача розірвати договір оренди№4451-Н від 18.01.2010 року обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процессуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 121, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 509, 526, 598, 610, 611, 612, 614, 626, 629, 651 Цивільного кодексу України, статтями 20,173, 174, 179, 188,193, 283, 284, 285, 286, 291 Господарського кодексу України, статтями 1, 12, 33, 34, 44, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву (вх.6665) про уточнення позовних вимог та продовжити розгляд справи з урахуванням наданих уточнень.

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м.Харків, вул.Гуданова, буд. 18, ідентифікаційний код 23148337 в ЄДРПОУ) розірвати договір оренди № 4451-Н від 18.01.2010 р. укладений з Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (61142, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м.Харків, вул.Гуданова, буд. 18, ідентифікаційний код 23148337 в ЄДРПОУ) на користь Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (61002, м. Харків, вул. Артема, 44, ідентифікаційний код 00493741 в ЄДРПОУ, р/р 35223003000397 в УДК Харківській обл., МФО 851011) державного мита в розмірі 85,00 грн., витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/690/11 складено та підписано 31.03.2011 року.