Рішення № 14632641, 28.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р. Справа № 5023/1282/11

вх. № 1282/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - Філатова П.А. дов. б/н від 14.03.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПП "Техком", м. Харків

до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів "Шляхрембуд", м. Харків

про стягнення коштів в сумі 329932,65грн., згідно договору купівлі-продажу №317 від 09.10.2008 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Приватне підприємство "Техком" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача – Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів "Шляхрембуд" заборгованість в сумі 329932,65грн., згідно договору купівлі-продажу № 317 від 09.10.2008 року. Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2011 року повідомив, що 17 березня 2011 року відповідачем було частково погашено суму основного боргу у розмірі у розмірі 50000,00 грн., у зв'язку з чим в цій частині провадження у справі просить припинити та просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 247056,79 грн., пеню за неповну сплату платежів у розмірі 18552,99 грн., 3% річних у розмірі 3473,38 грн. та суму інфляційних витрату розмірі 10849,49 грн. На підтвердження часткової сплати відповідачем основного боргу позивачем надано виписку з банківського рахунку ПП "Техком" від 17 березня 2011 року, яка судом залучена до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 28.03.2011 року не з`явився, відзиву та витребуваних документів до суду не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, залучене до матеріалів справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09.10.2008 р. між Приватне підприємство "Техком" (позивачем) та Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів "Шляхрембуд" (відповідачем) був укладений договір купівлі-продажу № 317 (надалі - спірний договір), за яким продавець (позивач) зобов’язався передати у власність, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити запчастини для автотехніки (товар), опис, кількості і цінах яких зазначених у рахунках, що надаються продавцем і узгоджуються з покупцем.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 30 грудня 2009 року до договору купівлі-продажу № 317 загальна сума договору становить 6000000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання своїх зобов'язань за спірним договором, протягом 2008-2010 років здійснював поставки товару відповідачу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 спірного договору передбачено, що відповідач повинен оплатити товар на протязі 7 банківських днів з моменту поставки. А відповідно до п. 3.1. договору факт прийому-передачі товару документально оформлюється накладною, яка підписується представниками обох сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію та станом на час подання позовної заяви у відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу № 317 від 09.10.2008 року утворилась заборгованість у розмірі 297056,79 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та визнається представником позивача, платіжним дорученням № 467 від 17.03.2011 року відповідачем частково суму основного боргу у розмірі 50000,00 грн. було перераховано на розрахунковий рахунок позивача. За таких обставин провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, станом на час винесення рішення у відповідача залишається непогашеною заборгованість перед позивачем за договором купівлі-продажу № 317 від 09.10.2008 року у розмірі 247056,79 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору купівлі-продажу № 317 від 09.10.2008 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу у повному обсязі суд знаходить позовні вимоги щодо основного боргу у розмір 247056,79 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 6.2. спірного договору сторони визначили, що сторона яка порушила зобов'язання за договором сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої і діючої в період порушення зобов'язання за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 18552,99 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 3473,38 грн. та інфляційні втрати у сумі 10849,49 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 3299,32 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів "Шляхрембуд" (адреса: 61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 20, код 03359182) на користь Приватного підприємства "Техком" (адреса: 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 29, р/р № 26005010041510 в АКБ "Золоті ворота" МФО 351931, код ЄДРПОУ 31632887) 247056,79 грн. основного боргу, 18552,99 грн. пені, 10849,49 грн. інфляційних втрат, 3473,38 грн. - 3% річних, 3299,32 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення 50000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 30.03.2011 року.