Рішення № 14632614, 12.05.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2010 р. Справа № 11/80-10

вх. № 2903/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М. І.

при секретарі судового засідання Кисильовій К. В.

за участю представників сторін:

прокурора - Крайник К. О.,

позивача - Арцибашева В. М.,

відповідача - не з’явився,

розглянувши справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м. Харків

до ДП "Харківський електромеханічний завод", м. Харків

про стягнення 25536,00 гривень

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Харкова завернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області з позовом до ДП "Харківський електромеханічний завод" (відповідач по справі) про стягнення 25536,00 гривень.

21 квітня 2010 року позивач подав через канцелярію господарського суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 28188,74 гривень, з яких заборгованості 25536,00 гривень, 1419,87 гривень пені, 211,43 гривень 3 % річних та 1021,44 гривень збитків від інфляції. Ухвалою суду від 21 квітня 2010 року прийнято до провадження заяву позивача про збільшення позовних вимог, розгляд справи відкладено на 12 травня 2010 року.

В призначеному 12 травня 2010 році судовому засіданні прокурор та позивач підтримали поданий позов та просили суд його задовольнити. Відповідач явку свого представника в призначене судове засідання не забезпечив, витребуваних господарським судом документів не надав, правом на участь в судовому процесі не скористався.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язок доказування та надання доказів покладений на сторони, в зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши прокурора та представника позивача, встановив наступне.

30 грудня 2009 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (охорона) та ДП "Харківський електромеханічний завод" (замовник) було укладено договір № 19-23276 про надання послуг підрозділом ДСО при МВС України. Відповідно до пункту 1.1 договору охорона прийняла на себе зобов’язання здійснювати заходи по припиненню правопорушень на об’єкті замовника, а також контролювати несення служби відомчою охорони замовника на об’єкті, який зазначено сторонами у дислокації.

Сума договору та умови розрахунків встановлені розділом 2 договору. Розділом 3 договору на охорону покладено повноваження по виконанню договору, а на замовника пунктом 4.6 договору покладено обов’язок прийняти послуги охорони та своєчасно провести оплату за послуги охорони у визначеному обсязі та строки. Пунктом 2.2 договору визначено, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником не пізніше 11 січня 2010 року шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони. При цьому пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг охорони замовник сплачує охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої оплати за кожний день прострочення платежів.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконував у повному обсязі взяті на себе зобов’язання за вищезазначеним договором, проте відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 25536,00 гривень.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Наведені обставини справи дають підстави суду дійти висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача, оскільки така вимога належно нормативно обґрунтована.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок збитків від інфляції та розрахунок 3% річних, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму 1021,44 гривень збитків від інфляції та 211,43 гривень –3% річних, оскільки така вимога ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Стосовно стягнення 1419,87 гривень пені суд зазначає наступне.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку, згідно частини 1 статті 550 вказаного кодексу, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та з огляду на те, що укладеним сторонами договором передбачено право охорони отримати від замовника у разі несвоєчасної оплати наданих охоронних послуг пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої оплати за кожний день прострочення платежів, така вимога підлягає задоволенню.

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними суду необхідними конкретними доказами.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки спір по даній справі виник з вини відповідача, витрати по оплаті державного мита у сумі 281,88 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ДП «Харківський електромеханічний завод»(61037, м. Харків, пр. Московський, 199, р/р 26004200404001 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 05405575) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (61012, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20, р/р 26004014014 в АСУБ „Грант” м. Харкова, МФО 351607, код ЄДРПОУ 08597026) заборгованість у сумі 25536,00 гривень, 1419,87 гривень пені, 211,43 гривень 3 % річних та 1021,44 гривень збитків від інфляції.

Стягнути з ДП «Харківський електромеханічний завод»(61037, м. Харків, пр. Московський, 199, р/р 26004200404001 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 05405575) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 281,88 гривень витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з ДП «Харківський електромеханічний завод»(61037, м. Харків, пр. Московський, 199, р/р 26004200404001 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк»м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 05405575) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень.

Суддя Черленяк М. І.

Повний текст судового рішення підписано 12 травня 2010 року.