Рішення № 14632306, 29.03.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2011 р. Справа № 5016/513/2011(6/34)

м. Миколаїв

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а.

до відповідача

Приватного підприємства «Автотранс»56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Бібікова, 5.

про

стягнення кредитної заборгованості в загальній сумі 546131,77 грн., у тому числі 442087,03 грн. основного боргу, 84993,59 грн. –сума прострочених відсотків, 19051,15 грн. –сума пені.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

Сташук О.Г., довіреність від 22.04.2010р. № 645.

Від відповідача

Смірнов А.М., довіреність від 17.03.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 546131,77 грн., у тому числі 442087,03 грн. основного боргу, 84993,59 грн. –сума прострочених відсотків, 19051,15 грн. –сума пені.

Відповідач у відповідності до відзиву проти наявності заборгованості за договором кредитування не заперечує та пояснює це скрутним фінансовим становищем.

Представником відповідача у судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи та відстрочення стягнення заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні проти відкладення розгляду справи та відстрочення стягнення заборгованості заперечував та підтримував позовні вимоги.

Розглянувши клопотання представника відповідача, враховуючи відсутність заперечень з приводу наявності основного боргу суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Клопотання про відстрочення стягнення заборгованості суд вважає необґрунтованим, оскільки в підтвердження викладених обставини щодо скрутного фінансового становища відповідачем не вказано та не надано відповідних доказів. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення стягнення заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд –

В С Т А Н О В И В:

17.10.2007р. сторони уклали генеральний кредитний договір № 010/01-04/07-580, за умовами якого ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(кредитор) зобов»язався надати ПП «Автотранс»(позичальник) кредитні кошти з лімітом кредитування в розмірі, еквівалентному 810 270,00 грн., в порядку і на умовах, визначених договорами, укладеними в рамках цього договору і які є його невід»ємними частинами.

В рамках генерального кредитного договору від 17.10.2007 року № 010/01-04/07-580 між сторонами було укладено кредитний договір № 010/01-04/07-581 від 17.10.2007 року, відповідно до якого кредитор відкриває позичальнику на умовах забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування невідновлювальну кредитну лінію у сумі 810270,00 грн., з яких 792120,00 грн. кредиту призначені для купівлі позичальником екскаватора DOOSAN SOLAR-255LC-V, двигун № 705670ЕА, 2007 р.в., а кредит в сумі 18150,00 грн. призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування.

Умовами пунктів 1.2., 1.3. кредитного договору сторони визначили строк повернення кредиту по 16.10.2014 року включно та передбачили проценти за користування кредитними коштами в розмірі 13%.

В подальшому умови кредитного договору змінювались. А саме відповідно до додаткового договору № 010/01-04/07-581/1 від 22.08.2008 року сторони погодили внести зміни до п. 1.3. кредитного договору та встановити розмір процентної ставки за користування кредитними коштами на рівні 17%.

Крім того згідно додаткового договору № 010/01-04/07-581/2 від 26.12.2008 року сторонами було встановлено, що погашення позичкової заборгованості здійснюється рівними щомісячними платежами в розмірі 9580,45 грн. не пізніше 16 числа кожного місяця протягом 69 місяці, починаючи з січня 2009 року та остаточно в розмірі 9580,09 грн. в строк до 16.10.2014 року.

А за умовами додаткового договору та № 010/01-04/07-581/4 від 12.02.2009 року було внесено зміни до Додатку № 1 «Графіку погашення кредитного договору»та погоджено розміри позичкової заборгованості станом на 16 число кожного місяця, починаючи з 20.02.2009 року і закінчуючи 16.10.2014 року.

У відповідності до наявної у справі копії платіжного доручення № 61 від 24.10.2007 року позивачем на виконання умов кредитного договору було перераховано відповідачу 792116,00 грн. в оплату гусеничного екскаватору DOOSAN SOLAR-255LC-V, 2007 р.в. згідно договору № 041/1007 від 04.10.2007 року.

Згідно п. 6 кредитного договору відповідач зобов’язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

Проте взяті на себе зобов’язання щодо сплати відсотків і погашення кредиту відповідач виконував несвоєчасно та не в повному обсязі.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок, відповідач не здійснював сплату основного боргу за кредитним договором у зв’язку з чим станом на 18.02.2011 року існує прострочена заборгованість в сумі 24 999,94 грн.

У відповідності до п. 7.3. кредитного договору сторони погодили, що у випадках невиконання позичальником умов розділу 6 цього договору кредитор має право вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції. У зв’язку з наведеним позивач наполягає на стягненні з відповідача всієї суми неповернутих кредитних коштів в розмірі 442087,03 грн.

Згідно п. 10.2. кредитного договору у разі порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

На підставі наведеного позивачем нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту за період з 16.01.2008 року по 25.04.2010 року в розмірі 4698,70 грн.

У відповідності до п. 3.6. кредитного договору сторони передбачили, що проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Сторони встановлюють, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем).

Станом на 18.02.2011 року розмір нарахованих і несплачених процентів складає 84993,59 грн.

Враховуючи положення п. 10.2 кредитного договору позивачем за несвоєчасну сплату процентів за період з 26.10.2007 року по 18.02.2011 року було нараховано пеню в розмірі 14352,45 грн.

Таким чином, як свідчить надана довідка розмір боргу позичальника станом на 18.02.2011 року, за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 546131,77 грн., у тому числі 442087,03 грн. основного боргу, 84993,59 грн. –сума прострочених відсотків, 19051,15 грн. –сума пені.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п. 9.1. кредитного договору сторони закріпили його дію до часу повного погашення позичальником заборгованості за цим договором (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені, відшкодування витрат та збитків кредитора).

У відповідності до ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено п. 1 Статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником за всіма правами та обов’язками ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обгрунтовано, правомірно та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України , господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Cтягнути з Приватного підприємства «Автотранс»(56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Бібікова, 5, код 32790077) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а, код 24779442) заборгованість в загальній сумі 546131,77 грн., у тому числі 442087,03 грн. основного боргу, 84993,59 грн. –сума прострочених відсотків, 19051,15 грн. –сума пені, 5461,32 грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «01» квітня 2011 року