Рішення № 14632029, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/2114.03.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Промліфт"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово - консультативний центр сприяння розвитку підприємництва"

Простягнення 17 366,64 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаКулініч О.В.–представник за довіреністю від 12.01.2011 р.

Від відповідача не з’явився 14.03.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Промліфт” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва” 15246,00 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт за договором від 01.07.2009 р. № 01-07/2009, 1035,89 грн. пені, 200,49 грн. 3 % річних та 884,26 грн. інфляційної складової боргу.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 р. № 46/21, яку призначено до розгляду на 25.02.2011 р.

25.02.2011 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 25.02.2011 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 15246,00 грн. заборгованості, 1171,07 грн. пені, 245,60 грн. 3 % річних та 1045,87 грн. інфляційної складової боргу.

Відповідач 09.03.2011 р. через канцелярію суду подав заяву про визнання позову в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 14.03.2011 р., з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач уповноваженого представника не направив.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Промліфт” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва” (замовник) був укладений договір на виконання робіт з ремонту ліфтового обладнання № 01-07/2009 (далі –договір), відповідно до якого виконавець зобов’язався виконати, а замовник прийняти та оплатити роботи з ремонту частотного приводу AVF-20 зі зміною плати PDB ліфта в/п 630 кг на 8 зупинок (реєстраційний № 14914, заводський № 1200) згідно вимог «Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів»за адресою: адміністративний будинок по вул. Шота Руставелі, 16 у місті Києві.

Згідно п. 2.1 договору вартість робіт складає 15246,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які обраховуються виходячи з фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів і обґрунтованих цін та тарифів впродовж 10-ти банківських днів після їх підписання.

Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов’язується виконати роботи впродовж 20-ти календарних днів з моменту підписання даного договору з правом дострокового виконання.

Відповідно до п. 3.2 договору датою завершення робіт є дата підписання актів приймання виконаних підрядних робіт.

На виконання договору позивач виконав роботи, передбачені договором, на суму 15246,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних підрядних робіт за липень 2009 р. № КБ-2 та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 р. № КБ-3. Проте, відповідач виконані позивачем роботи не оплатив.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи містять підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 24.02.2011 р. на суму боргу 15246,00 грн. Крім того, відповідач своєю заявою від 09.03.2011 р. визнав позов у повному обсязі.

Таким чином, зважаючи на зазначене позовні вимоги щодо стягнення 15246,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 1171,07 грн. пені, 245,60 грн. 3 % річних та 1045,87 грн. інфляційної складової боргу.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6.3 договору за порушення строків оплати згідно п. 2.2 даного договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості даного договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, який суд визнає як належний, суд дійшов висновку що стягненню підлягають 1171,07 грн. пені, 245,60 грн. 3 % річних та 1045,87 грн. інфляційної складової боргу.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва” (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, ідентифікаційний код 30780994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Промліфт” (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 12-г, офіс 193, ідентифікаційний код 30859325) 15246 (п’ятнадцять тисяч двісті сорок шість) грн. боргу, 1171 (одну тисячу сто сімдесят одну) грн. 07 коп. пені, 245 (двісті сорок п’ять) грн. 60 коп. 3 % річних, 1045 (одну тисячу сорок п’ять) грн. 87 коп. інфляційної складової боргу, 177 (сто сімдесят сім) грн. 08 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Промліфт” (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 12-г, офіс 193, ідентифікаційний код 30859325) з Державного бюджету України 51 (п’ятдесят одну) грн. 89 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого відповідно до платіжного доручення № 245 від 17.01.2011 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 46/21.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 21.03.2011 р.