Рішення № 14632026, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/13114.03.11 За позовом Приватного акціонерного товариства ”Страхова компанія”Cтатус ”

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія ”Оранта”

про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Галицький М.І.

від відповідача не зявилися

Рішення прийнято у судовому засіданні 14.03.2011р., оскільки 28.02.2011 розгляд справи відкладався в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 14 березня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство ”Страхова компанія ”Статус» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія ”Оранта” (далі відповідач) 14468,56 грн. відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 27.01.2011р. було порушено провадження у справі № 44/131, розгляд справи призначено на 28.02.2011р.

Ухвалою суду від 28.02.2011 р. розгляд справи відкладено на 14.03.2011р. в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що незявлення в судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України. вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника позивача.

Розглянувши наявні у справі матеріали, вислухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2009р. між Закритим акціонерним товариством ”Страхова компанія ”Статус” (правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство ”Страхова компанія ”Статус”) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №0000664-21-032-805-09 (договір страхування), за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспорту, а саме автомобіля «Subaru Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

22.09.2010 р. в місті Києві на Бульварі Л.Українки сталася дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля «Subaru Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1., що належить ОСОБА_1, та автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 що належить ОСОБА_2.

В результаті дорожно-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ЗАТ «СК»Статус»автомобіль «Subaru Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з постановою Печерського районного суду м.Києва від 08.10.2010р. винним у скоєнні дорожно-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2.

Відповідно до наданого Страхувальником рахунку - заказу на ремонт автомобіля від 26.10.2010 р. вартість відновлюваного ремонту автомобіля Subaru Forester», становить 15443, 56 грн.

Відповідно до страхового акту від 04.11.2010р. сума страхового відшкодування «Subaru Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1,. визнана в розмірі 14468,56 грн.

На виконання договору страхування позивач на підставі заяви страхувальника від 23.09.2010р. та страхового акту №4645 від 04.11.2010р. сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 14468,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5072 від 24 листопада 2010 р. (копія в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9923,85грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_2 встановлена постановою Печерського районного суду м.Києва від 08.10.2010р.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 в момент настання страхової події була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС /6315046 від 03.12.2009р.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. .

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач з листом від 09. 12. 2010 р.., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 14468,56 грн.. Відповідач на претензію позивача не відреагував.

Враховуючи встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 14468,56 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія ”Оранта” на користь Приватного акціонерного товариства ”Страхова компанія ”ВУСО ” суми страхового відшкодування у розмірі 14468,56 грн.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, представник відповідача позовні вимоги визнав, позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України державне мито у сумі 144,69,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 933, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 27 Закону України “Про страхування”, 22, 29, 35, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м.Київ, вул.Жилянська, б.75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства ”Страхова компанія ”Статус” (02160, м.Київ,, вул.Возєднання, 15, офіс 109; код ЄДРПОУ 31201694) 14468 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн., 56 коп. основного боргу, 144 (сто сорок чотири) грн. 69 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення 21.03.2011р.