Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА про забезпечення позову
Справа № 48/6721.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс"
простягнення 148 916 630,83 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Качмар О.Й., Абулова Д.В.
від відповідача:Корзюк С.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" про стягнення 148916630,83грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов інвестиційного контракту №40-її/04 від 30.09.2005 р. позивач перерахував грошові кошти на будівництво, а відповідач належним чином свої зобов’язання не виконав, у зв’язку з чим позивач розірвав договір та вказує на обов’язок відповідача повернути внесені інвестиції у розмірі 65 050 209,78 грн. та сплатити штрафні санкції у розмірі 30% річних, що становить 83 866 421,05 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.02.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.03.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2011 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 21.03.2011 р.
В судовому засіданні представники позивача подали заяву про вжиття заходів забезпечення позову в якій просять суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми 148942366,83 грн., заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на відчуження рухомого та нерухомого майна або майнових прав на нього третім особам, накласти арешт на визначені земельні ділянки та заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на відчуження наведених земельних ділянок або майнових прав на них третім особам.
Заяву позивач мотивує тим, що відповідач в порушення умов інвестиційного контракту №40-її/04 від 30.09.2005 р. не вчинив дій, спрямованих на будівництво у визначений строк об’єкту інвестування. У листопаді 2010 року відповідач гарантував повернення коштів протягом трьох місяців (до лютого 2011 року), проте кошти не сплатив. Наведені обставини зумовили розірвання контракту позивачем у односторонньому порядку згідно п. 3.3 Інвестиційного контракту та звернення до суду із позовом про стягнення суми сплачених коштів та штрафу у розмірі 30% річних від суми інвестицій на загальну суму 148942366,83 грн. Позивач вказує, що заявлена до стягнення сума коштів є значною, а відповідач не має грошових коштів у заявленому до стягненні розмірі, що зумовить виконання рішення при умові задоволення позову за рахунок майна відповідача, яке на думку позивача може зникнути (бути відчужене), що унеможливить виконання можливого рішення у справі. При цьому, позивач наводить перелік майна (земельних ділянок), які на його думку, належать відповідачеві, і у випадку задоволення позову, можуть забезпечити виконання рішення суду.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечує з огляду на безпідставність позовних вимог. Вказує на відсутність у заявленому до стягнення розмірі коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс", причини неповернення коштів згідно листа №2 від 24.07.2009 р. пояснити не може.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 148 916 630,83 грн. – суми сплачених коштів та штрафних санкцій у розмірі 30% за користування інвестиціями згідно п. 3.3 Інвестиційного контракту.
Позивач у заяві вказує, що існує реальна загроза, що при невжитті заходів забезпечення позову, відповідачем можуть бути вчинені дії, спрямовані на створення таких умов, за якими подальше виконання рішення суду буде унеможливлено. Зокрема, позивач вказує, що відповідач буде мати можливість умисно відчужити майно (у тому числі земельні ділянки), яке перебуває у власності товариства або створити такі юридичні обставини, за яких задоволення вимог позивача за рахунок наявного майна буде неможливим.
Пунктом 3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 02-5/611 від 23.08.1994 р. визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Суд вбачає наявність зв’язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із заявленими позивачем вимогами.
Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушенню прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову –забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду. Враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума є значною для позивача, а позивач вказує, що відповідач самостійно гарантував повернення коштів протягом листопада 2010 р. –лютого 2011 року, чого не зробив, обґрунтованим є припущення, що майно (кошти) відповідача може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду.
Із змісту роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
При цьому суд відзначає, що предметом позову є стягнення коштів, проте накладення арешту на кошти відповідача може: по-перше, ускладнити ведення ним господарської діяльності, по-друге, представник відповідача у судовому засіданні вказав на відсутність на рахунках товариства грошових коштів у розмірі 148 916 630,83 грн. До того ж суд враховує, що листом №019 від 02.11.2010 р. ТОВ "Торг-Альянс" (за підписом директора) гарантувало повернення коштів протягом трьох місяців, а фактично за наведений період коштів сплачено не було. Встановлені обставини підтверджують припущення позивача про відсутність у відповідача грошових коштів, достатніх у випадку задоволення позовних вимог, забезпечити виконання судового рішення.
Наведене свідчить про недоцільність забезпечення позову шляхом арешту грошових коштів.
Частиною 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Згідно із ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Позивачем до заяви про вжиття заходів забезпечення позову надані докази наявності у власності відповідача земельних ділянок, зокрема:
ділянка площею 0,3117 га, кадастровий номер 8 000 000 000:82:127:0014 за адресою м.Київ, вул. Госпітальна, 2-в (згідно рішення Київської міської ради від 28.09.2006 р. №86/143),
ділянка площею 0,0379 га за адресою м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г (згідно рішення Київської міської ради 14.10.2010 р. №103/4915),
ділянка площею 0,052 га за адресою м. Київ, вул. Госпітальна, 14 (згідно рішення Київської міської ради 14.10.2010 р. №103/4915).
При цьому, ділянка площею 0,3117 га, кадастровий номер 8 000 000 000:82:127:0014 за адресою м. Київ, вул. Госпітальна, 2-в пов’язана із виконанням відповідачем зобов’язань за спірним Інвестиційним контрактом, оскільки з інформації про хід реалізації контракту та інформації про хід проектування та будівництва об’єктів від 04.07.2006 р. вбачається, що така ділянка придбавалася відповідачем саме за кошти, сплачені позивачем згідно умов контракту, повернення яких є частиною позовних вимог у справі.
Отже, розумним є накладення арешту на майно відповідача та заборона відповідачу вчиняти дії, спрямовані на відчуження такого майна або майнових прав на нього, що з одного боку не призведе до перешкоджання господарської діяльності відповідача, а з іншого боку може забезпечити виконання рішення у випадку задоволення позову, тобто забезпечується збалансованість інтересів сторін.
Суд відзначає, що згідно ст. 190 Цивільного кодексу України рухоме та нерухоме майно (в т.ч. земельні ділянки), а також майнові права підпадають під поняття майна, а тому накладення арешту на майно відповідача в межах ціни позову включає в себе накладення арешту на майно (рухоме та нерухоме, в т.ч. земельні ділянки), які належать відповідачеві у визначених межах.
За таких обставин, суд вважає за необхідне вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" в межах суми 148 942 366,83 грн., а також заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" вчиняти дії, спрямовані на відчуження майна (в т.ч. земельних ділянок) або майнових прав на нього третім особам в межах суми 148942366,83 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські готелі" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-е; ідентифікаційний код 30634134) в межах суми 148942366 (сто сорок вісім мільйонів дев'ятсот сорок дві тисячі триста шістдесят шість) грн. 83 коп.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-е; ідентифікаційний код 30634134) вчиняти дії, спрямовані на відчуження належного майна (в т.ч. земельних ділянок) або майнових прав на нього третім особам в межах суми 148 942 366 (сто сорок вісім мільйонів дев'ятсот сорок дві тисячі триста шістдесят шість)грн. 83 коп.
4. Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з 21.03.2011 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 21.03.2012 р.
5. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські готелі" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 20/2; ідентифікаційний код 31281429) .
6. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-е; ідентифікаційний код 30634134).
Суддя Р.В.Бойко
Судове рішення № 14631943, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 48/67. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: