Рішення № 14631807, 21.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/2621.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андора"

до Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення збитків, завданих порушенням перевезення вантажу 34 085,43 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Андора" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом доСуб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про стягнення збитків, завданих порушенням умов перевезення вантажу 34 085,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при перевезенні вантажу позивача порушив температурний режим, внаслідок чого вантаж (фрукти) зіпсувався, чим позивачеві було завдано збитків.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 34 085,43 грн. збитків, завданих порушенням умов перевезення вантажу, а також 340, 85 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 17.02.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 10.03.2011.

10.03.2011 представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду. Представник відповідача у судове засідання не зявився, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 21.03.2011.

В судове засідання 21.03.2011 представник відповідача повторно не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (довідка станом на 02.03.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 13.12.2010, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про день та час розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з матеріалів справи, відповідач надавав позивачу транспортні послуги, які полягали в перевезенні вантажу свіжих фруктів за маршрутом: Іспанія м. Іллічівськ, Україна, що підтверджується CMR № 0239641 від 05.06.2009 та не заперечується відповідачем.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що повне псування вантажу сталося через порушення відповідачем температурного режиму перевезення. Рішенням суду по справі № 17/346 від 27.01.2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Андора" до ОСОБА_1 про стягнення 309 333,85 грн. збитків, завданих порушенням умов перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні встановлено даний факт, який підтверджується відповідним експертним висновком. А тому відповідно до ч.2. ст. 35 ГПК України факт порушення відповідачем температурного режиму перевезення не потребує доведенню.

Судом встановлено, що при оформленні вантажу, зіпсованого до його розвантаження, тобто до встановлення факту непридатності товару, позивачем щодо цього товару було понесено накладних витрат на загальну суму 34085,43 грн., а саме:

- митні платежі в сумі 31763,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 41 від 12.06.2009;

- вартість сертифікації УкрСепро - 1275,60 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № ОС-4010 від 05.06.2009 р. та платіжним дорученням № 169 від 12.06.2009;

- вартість висновку СЕС - 759,20 грн., що підтверджується рахунком № 2580 від 15.06.2009 р. та платіжним дорученням № 188 від 25.06.2009;

- вартість карантину рослин - 107,50 грн., що підтверджується рахунком № 216/к від 12.06.2009 р. та платіжне доручення № 641 від 15.06.2009;

- вартість в'їзду в порт - 180 грн., що підтверджується разовим пропуском № 21 для в'їзду на територію ТОВ "Іллічівський морський рибний порт".

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідачем під час перевезення вантажу позивача було порушено температурний режим перевезення, що є підставою для застосування ст. 611 ЦК України, відповідно до якої, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є,

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту вказаних правових норм випливає, що підставою виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність збитків, протиправність дій особи, яка завдала збитків, причинний звязок між ними та наявність вини особи, яка завдала збитків.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Правовідносини між сторонами регулюються Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - КДПВ), яка ратифікована Україною 17.05.2007 р. (далі - Конвенція).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Конвенції „настоящая Конвенция применяется ко всякому договору дорожной перевозки грузов за вознаграждение посредством автомобилей, когда указанные в договоре место принятия к перевозке груза и место, предусмотренное для сдачи груза, находятся на территории двух различных стран, из которых по крайней мере одна является участвующей в Конвенции. Применение Конвенции не зависит от местожительства и национальности заключающих договор сторон".

Статтею 4 Конвенції визначено, що "Договор перевозки устанавливается накладной. Отсутствие, неправильность или потеря накладной не отражаются ни на существовании, ни на действительности договора перевозки, к которому и в этом случае применяются постановления настоящей Конвенции. "

Згідно зі ст. 3 Конвенції „При применении настоящей Конвенции транспортер отвечает, как за свои собственные действия и упущения, за действия и упущения своих агентов и всех других лиц, к услугам которых он прибегает для выполнения перевозки, когда эти агенты или лица выполняют возложенные на них обязанности”.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 17 Конвенції "транспортер несет ответственность за полную или частичную потерю груза или за его повреждение, происшедшее в промежуток времени между принятием груза к перевозке и его сдачей, а также за просрочку доставки. Транспортер не может ссылаться для сложения с себя ответственности ни на дефекты автомобиля, которым он пользуется для выполнения перевозки, ни на вину лица, у которого был нанят автомобиль, или агентов последнего.”

Отже, позивач має право вимагати стягнення з відповідача збитків, завданих порушенням умов перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем належним чином доведено наявність всіх умов для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків на загальну суму 34 085,43 грн., які складаються з митних платежів, вартості сертифікації, вартості висновку СЕС, вартості карантину рослин та вартості в'їзду в порт призначення вантажу.

Натомість, відповідачем жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надано.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Факт понесених позивачем з вини відповідача збитків в сумі 34 085,43 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Андора" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, 5 (ІМРП), код 30873973, рахунок 2600167511 у ФАБ „Південний” м. Іллічівськ, 5 (ІМРП) код ЄДРПОУ: 30873973 ) збитки в сумі 34085 (тридцять чотири тисячі вісімдесят пять) грн. 43 коп., а також 340 (триста сорок) грн. 85 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення:25.03.2011р.