Рішення № 14631771, 24.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/1624.02.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Переробник»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 27160,97 грн. за участю представників позивача Ломенко О.В., довіреність № 81/01 від 26.01.2011 р., відповідача не зявився, ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 24200,09 грн. грошових коштів сплачених в якості попередньої оплати, 1024,87 грн. пені передбаченої договором, 1936,01 грн. пені передбаченої Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888, а загалом 27160,97 грн. у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з поставки товару за договором поставки № 26/08-10 від 26.08.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.02.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.2011 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.08.2010 року між Закритим акціонерним товариством «Переробник»(покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) укладено договір поставки №26/08-10, за умовами якого продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується продати товар, у власність покупця, а покупець зобовязаний оплатити товар згідно рахунку-фактури у терміни, що встановлені договором.

Згідно п.5.5 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 (пяти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Відповідно до п.3.1 договору поставка товару здійснюється продавцем на обєкт покупця за адресою АДРЕСА_1 на протязі 5 робочих днів з моменту отримання грошових коштів на рахунок.

Відповідач виставив для оплати позивачу рахунки-фактури №№СФ-230426 від 26.08.2010 року, СФ-230435 від 06.09.2010 року, СФ-230456 від 07.09.2010 року за кварцовий пісок на загальну суму 49500,18 грн.

В свою чергу, позивач в якості 100% попередньої оплати сплатив на користь відповідача 49500,18 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2497 від 31.08.2010 року на суму 24200,09 грн., № 2560 від 08.09.2010 року на суму 24200,09 грн., № 2584 від 14.09.2010 року на суму 1100,00 грн.

Проте, відповідач попередньо оплачений позивачем товар на суму 49500,18 грн. поставив позивачу частково на суму 25300,09 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-20393 від 07.09.2010р.

10.12.2010 року позивач направив відповідачу претензію про повернення попередньої оплати у сумі 24200,09 грн., яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Доказів поставки товару вартістю 24200,09 грн., оплаченого позивачем, чи повернення сплачених позивачем зазначених грошових коштів відповідачем суду не надано.

Таким чином, попередня оплата за товар у сумі 24200,09 грн. знаходиться на рахунку відповідача.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 2 та 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача сплачених останнім грошових коштів як попередньої оплати в сумі 24200,09 грн., є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6.1 договору за порушення строку поставки по даному договору, продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості непоставленого товару.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з поставки оплаченого товару нараховано 1024,87 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення договірної пені в розмірі 1024,87 грн., яку нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з поставки оплаченого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення пені, передбаченої Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888 у розмірі 1936,01 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено тієї обставини, що сторони дійшли згоди про застосування відповідальності за невиконання спірного зобовязання у вигляді пені передбаченої Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888.

Державне мито у сумі 252,25 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 219,18 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Переробник»(53003, Дніпропетровська обл., Криворізький район, с. Коломійцеве, код 30847189) 24 200 (двадцять чотири тисячі двісті) грн. 09 коп. попередньої оплати, 1024 (одну тисячу двадцять чотири) грн. 87 коп. пені, 252 (двісті пятдесят дві) грн. 25 коп. державного мита та 219 (двісті девятнадцять) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.Чебикіна