Рішення № 14631592, 30.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.11 Справа № 28/5009/700/11

Суддя Яцун О.В.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ПРОВІДНА», м.Київ

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Металург», м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: Барков В.О. представник на підставі довіреності №01 від 04.01.2011р.

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача 15.637грн.24коп. шкоди в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.02.2011р. порушено провадження у справі №28/5009/700/11, судове засідання призначено на 30.03.2011р. про що сторони повідомлені належним чином.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

До початку судового засідання 28.03.2011р. від позивача надійшла заява №09-06/6547 про зміну позовних вимог в звязку з частковою сплатою відповідачем суми шкоди, а саме позивач просить суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Металург»шкоду в порядку регресу у розмірі 6.023грн.05коп. Також в клопотанні позивач просив розглянути справу без участі його представника.

Клопотання розглянуті судом в судовому засіданні 30.03.2011р. та задоволенні.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує з наступних підстав: по-перше, вважає, що позивач не надав доказів права керування автомобілем Додж, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1, оскільки таке право належить ОСОБА_1; по-друге, заперечує проти розміру страхового відшкодування; по-третє, вважає, що позивачем не дотриманий порядок досудового врегулювання спору. Також заперечує проти стягнення судових витрат з відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За приписами ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Матеріалами справи встановлено:

27.11.2007р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «ПРОВІДНА», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА»та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0010012/0803/07, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме, автомобіля Додж Рам, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

03.11.2008р. в м.Запоріжжі мала місце дорожньо-транспортна пригода. Громадянин ОСОБА_3, керуючи автомобілем Део Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, допустив зіткнення з автомобілем Додж.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Металург».

Згідно з постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 10.11.2008р. по справі №3-5200/08 громадянина ОСОБА_3 було визнано винним в порушенні ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

У результаті цієї пригоди було пошкоджено застрахований автомобіль Додж Рам, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Відповідно до Звіту № 5312 від 09.12.2008р., наданого ПП Національний центр незалежних експертиз, вартість ремонту автомобіля Додж, внаслідок його пошкодження складає 15 637,25 грн.

На підставі Договору страхування та звіту було складено Страховий акт №2101/06/0252/11279 від 29.12.2008р. Розмір страхового відшкодування, який позивач виплатив, на підставі заяви страхувальника та відповідно до умов Договору страхування, склав 15 637,24грн., що підтверджується платіжною відомістю №110-1 від 30.12.2008р.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 ЦК України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме: “До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки."

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом".

За приписами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК та п. 3 Постанови Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 р., регулюються відносини щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а саме: “...за наявності вини усіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.”

Враховуючи вищезазначені приписи 08.06.2010р. на адресу ПрАТ «СК «Металург»була направила претензію з пакетом документів необхідних для виплати ПАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА»страхового відшкодування в порядку регресу

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком необхідних документів.

Оскільки відповідач в установлений законом строк в добровільному порядку не відшкодував шкоду, заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Оцінивши надані документи, заслухавши пояснення представника відповідача суд дійшов висновку про наступне:

Згідно з п. 22.1. статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів страховика відшкодовує у встановленому зазначеним Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В той же час, як свідчить пункт 4.4 звіту експерту Бочарова С.М. № 5312, визначення матеріального збитку завданого власнику автомобілю Додж проводилося без врахування фізичного зносу складових транспортного засобу. В результаті чого, розмір збитку без врахування фізичного зносу склав 15637,25 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача, що заявлені позивачем вимоги про стягнення шкоди в порядку регресу саме в розмірі 15.637грн.33коп. є необґрунтованими, оскільки виплата страхового відшкодування з боку відповідача на користь постраждалої особи, проводиться згідно з приписами спеціального закону, а саме Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», а не умов договору добровільного страхування, який укладений між позивачем та його страхувальником.

Суду для огляду наданий страховий Акт №106 від 01.03.2011р. складений аварійним комісаром ОСОБА_4, відповідно до якого було розраховано страхове відшкодування, яке має сплатити відповідач з урахуванням зносу транспортного засобу та складає 9.614грн.19коп.

Також суду надані докази сплати відповідачем шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в розмірі 9.614грн.19коп. (платіжне доручення №588 від 02.03.2011р.).

В звязку з тим, що відповідач розрахунок в сумі 9.614грн.11коп. здійснив після звернення позивача до суду з позовною заявою і суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, провадження у справі щодо стягнення шкоду в порядку регресу в розмірі 9.614грн.11коп. слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України (відсутній предмет спору) з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Приймаючи до уваги приписи чинного законодавства та наведені відповідачем обставини (Акт №106 від 01.03.2011р.), суд вважає, що вимоги позивача про стягнення шкоди в порядку регресу у розмірі 6.023грн.05коп. є безпідставними, такими, що суперечать нормам Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»та задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача стосовно невірного зазначення у постанові Жовтневого районного суду м.Запоріжжя прізвища особи, яка керувала автотранспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди судом до уваги не приймаються, оскільки це є лише орфографічної опискою та на суть обставин справи не випливає.

Стосовно посилань на недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору, слід зазначити, що матеріали справи місять реєстр згрупованих рекомендованих відправлень від 08.06.2010р., який свідчить, що цього дня на адресу відповідача був надісланий рекомендований лист вагою 0,138кг, за поштові послуги пересилання сплачено 5грн.30коп.

Заперечення відповідача щодо покладання судових витрат на позивача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються нормами ст. 49 ГПК України.

Судові витрати відносяться на сторони відповідно до ст. 49 ГПК України, Декрету Кабінетів Міністрів України «Про державне мито», Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита».

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, ст.526, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 175,193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Провадження в частині стягнення шкоди у розмірі 9.614грн.19коп. припинити

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Металург»(69035, м.Запоріжжя, вул. Правди. 27, код ЄДРПОУ 20496084) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»(01032. м.Київ, бул.Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137, п/р 265003941501 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»м.Києва, МФО 300120) 62(шістдесят дві)грн.71коп. державного мита та 145(сто сорок пять)грн.09коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 01 квітня 2011р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.