Рішення № 14631568, 29.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.11 Справа № 9/5009/130/11

Суддя Боєва О.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича компанія “Будреммонтаж 2006” (03113, м. Київ, вул. Івана Шевцова, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПС ПЛЮС” (71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, буд. 38, кв. 17; 71503, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Радянська, буд. 4, кв. 63)

про стягнення суми 1895000 грн.

Суддя Боєва О.С.

Представники сторін:

Від позивача Пітеренко А.О. (директор, паспорт НОМЕР_1 від 04.04.1998р.), Купченко В.В. (довіреність № б/н від 16.12.2010р.);

Від відповідача Каленська Т.В. (довіреність № б/н від 06.01.2011р.), Хлябич Л.М. (довіреність № б/н від 01.03.2011р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1895000 грн.

Ухвалою суду від 12.01.2011р. порушено провадження у справі № 9/5009/130/11, судове засідання призначено на 10.02.2011р. Ухвалою суду від 10.02.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.03.2011р. Ухвалою суду 01.03.2011р. на підставі ст. 69 ГПК України строк вирішення спору продовжено на чотири дні - до 18.03.2011р., цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 17.03.2011р. Ухвалою суду від 17.03.2010р., за клопотанням відповідача, строк розгляду справи продовжено на 11 днів до 29.03.2011р., розгляд справи відкладено на 23.03.2011р. В судовому засіданні 23.03.2011р. судом оголошено перерву до 25.03.2011р., потім - до 29.03.2011р.

29.03.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням відповідача, починаючи з 17.03.2011р. суд здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові, зазначивши, зокрема, про наступне. 12.12.2008р. між сторонами у справі була укладена додаткова угода № 12/1 до договору будівельного підряду №22/11-РД 07 від 22.11.2007р. Відповідач по вказаному договору та додатковій угоді виступив в якості підрядника, а позивач в якості замовника. Згідно п. 1.1. додаткової угоди № 12/1 від 12.12.2008р. відповідач зобов'язався виконати поставку матеріалу для фасадної системи SCANRОСК Лабораторного корпусу № 2 за адресою: м. Київ, вул. В.Сосюри, 6, а позивач зобовязався оплатити поставку матеріалу. Пунктом п. 3.2. додаткової угоди сторони визначили, що оплата матеріалів здійснюється позивачем з передоплатою у розмірі 100% вартості податкової угоди, що складає 1895000 грн. в т.ч. ПДВ 20% 315833,33 грн., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача протягом 3 банківських днів з дати підписання цієї додаткової угоди. Свої обов'язки щодо перерахування грошових коштів позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 233 від 16.12.2008р. на суму 595000 грн. та № 234 від 17.12.2008р. на суму 1300000 грн. та відповідними банківськими виписками. 29.01.2009р. між сторонами укладено угоду про припинення дії додаткової угоди № 12/1 від 12.12.2008р. та п. 2 зазначеної угоди сторони встановили обовязок відповідача повернути передплату в розмірі 1895000 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Однак відповідач в порушення вимог угоди від 29.01.2009р. до теперішнього часу не виконав своїх зобовязань щодо повернення грошових коштів, отриманих ним від позивача в якості передплати вартості матеріалів для фасадної системи, які він, як підрядник, мав поставити. Тож позивач, на підставі ст. 193 ГК України, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи, зокрема, з наступного. Між сторонами дійсно був укладений договір будівельного підряду №22/11-РД 07 від 22.11.2007р. та діють довготривалі господарські відносини. Так, станом на грудень 2008 року відповідачем на виконання вказаного договору було виконано робіт на загальну суму 12963532,31 грн., між сторонами договору підряду були підписані акти приймання-передачі виконаних робіт. Зазначені роботи оплачені позивачем в сумі 21405250,83 грн. Відповідач визнає, що 12.12.2008р. між замовником та підрядником була укладена додаткова угода № 12/1 до договору підряду та згодом 29.01.2009р. угода про припинення дії додаткової угоди № 12/1 від 03.12.2008 року, однак відповідач не погоджується з тлумаченням позивачем пункту 2 угоди про припинення дії додаткової угоди. Так, відповідач вважає, що угода про припинення дії додаткової угоди не покладає на нього обовязок повернути грошові кошти замовнику (позивачу), а лише пов'язує факт припинення зобов'язань за додатковою угодою від 12 грудня 2008р. з фактом повернення коштів замовнику. Крім того, відповідач зазначив, що надані позивачем в обґрунтування позовних вимог платіжні доручення № 233 від 16.12.2008р. на суму 595000 грн. та № 234 від 17.12.2008р. на суму 1300000 грн., не можуть бути доказами виконання ним зобовязань за додатковою угодою № 12/1 до договору підряду, оскільки метою платежу за ними є «Оплата за реконструкцію приміщення по вул. Сосюри, 6», а документом на підставі яких здійснювалось перерахування є Договір № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р., тобто договір підряду. Таким чином, на думку відповідача, оплата за наданими позивачем платіжними дорученнями здійснювалась саме на виконання договору підряду, а не на виконання додаткової угоди від 29.01.2009р., яка на думку позивача містить обов'язок Підрядника щодо поставки матеріалу. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича компанія “Будреммонтаж 2006” (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДПС ПЛЮС” (підрядник, відповідач у справі) укладено договір будівельного підряду № 22/11-РД 07, відповідно до умов якого, підрядник зобовязується на свій ризик та власними коштами виконати загально будівельні роботи згідно проектно-кошторисної документації на обєкті робіт по вул. Сосюри, 6, м. Київ (обєкт), а замовник зобовязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти фактично належним образом закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Під фронтом робіт сторони за договором розуміють всі роботи які необхідно виконати на обєкті згідно проектно-кошторисної документації (п. 1.1.).

Пунктом 1.2. договору сторони узгодили, що обсяг і вартість робіт, передбачених даним договором, визначається сторонами в проектно-кошторисній документації.

За умовами договору договірна ціна за роботи визначається на підставі додаткових угод та кошторисів і актів виконаних робіт, які невідємною частиною цього договору. Договірна ціна є динамічною та змінюється згідно проектними рішеннями (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, строк виконання робіт встановлюється додатковими угодами і визначається їх датою початку та закінчення у календарному графіку виконання робіт, який є невідємною частиною даного договору.

Згідно з п. 12.8. договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

У подальшому сторонами укладались додаткові угоди до договору № 1 від 22.11.2007р., № 2 від 08.01.2008р.; № 3 від 31.03.2008р.; № 4 від 01.04.2008р.; № 5 від 12.05.2008р.; № 4/2 від 01.08.2008р.; № 5/1 від 11.08.2008р.; № 6 від 15.08.2008р.; № 7 від 15.08.2008р.; № 8 від 15.08.2008р.; № 9 від 28.08.2008р.; № 9/1 від 23.08.2008р.; № 10 від 27.08.2008р.; № 11 від 03.11.2008р.; № 12 від 02.12.2008р.; № 12/1 ВІД 12.12.2008р.; № 13 від 12.01.2009р.; № 14 від 02.02.2009р.; № 14/1 від 02.02.2009р.; № 10/1 від 02.03.2009р.; № 15 від 02.03.2009р.; № 16 від 02.03.2009р.; № 17 від 04.03.2009; № 18 від 02.04.2009р.; № 8/1 від 12.05.2009р.; № 18/1 від 01.06.2009р.; № 18/2 від 01.06.2009р.; № 15/1 від 25.06.2009р.; № 15/2 від 25.06.2009р.; № 19 від 06.07.2009р.; № 20 від 07.07.2009р.

Оригінали зазначених додаткових угод були оглянуті судом у судовому засіданні 25.03.2011р. Також на вимогу суду представниками сторін були надані суду для огляду (в оригіналах та копіях) докази виконання сторонами зобовязань за договором будівельного підряду № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р., а саме: акти приймання-передачі виконаних робіт КБ-2В 8, довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, платіжні доручення, які свідчать про оплату замовником виконаних підрядником робіт за основним договором № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р. та за додатковими угодами до нього, проектно-кошторисну документацію. Після їх огляду, виходячи із змісту ч. 1 ст. 34 ГПК України, суд повернув зазначені документи сторонам, оскільки вони не стосуються предмету спору у даній справі, підстав для залучення їх до матеріалів справи не вбачається.

Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 1895000 грн. заборгованості, яка утворилась на підставі додаткової угоди № 12/1 від 12.12.2008р. до договору будівельного підряду № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р. та угоди про припинення дії додаткової угоди № 12/1 від 03.12.2008р. до договору будівельного підряду № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р.

Як свідчать матеріали справи, 12.12.2008р. між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) укладено додаткову угоду № 12/1 до договору підряду № 22/11-РД 07, за умовами якої підрядник зобовязався виконати поставку матеріалу для фасадної системи SCANRОСК у Лабораторного корпусу № 2 за адресою: м. Київ, вул. В.Сосюри, 6, а замовник зобовязався прийняти та оплатити поставку матеріалу.

Пунктами 3.1. та 3.2. сторони визначили вартість матеріалів, а саме: 1895000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 315833,33 грн., та встановили, що оплата матеріалів здійснюється замовником з передплатою у 100% вартості додаткової угоди, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 3 банківських днів з дати підписання цієї додаткової угоди.

29.01.2009р. між сторонами укладено угоду про припинення дії додаткової угоди № 12/1 від 03.12.2008р. до договору будівельного підряду № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р., згідно з п. 1 якої замовник та підрядник домовились розірвати додаткову угоду № 12/1 від 12.12.2008р. до договору будівельного підряду № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р. на поставку матеріалу для фасадної системи SCANRОСК у Лабораторного корпусу № 2 за адресою: м. Київ, вул. В.Сосюри, 6, в звязку з відсутністю поставки вказаного матеріалу.

Пунктом 2 вказаної угоди сторони узгодили, що зобов'язання вважаються припиненими по Додаткової угоді № 12/1 від 12.12.2008р. після повернення передоплати в розмірі 100 %, а саме 1895000 грн. підрядником на розрахунковий рахунок замовника.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням».

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В якості доказів виконання замовником зобовязань за додатковою угодою № 12/1 від 12.12.2008р. (підтвердження перерахування грошових коштів на рахунок підрядника в розмірі 1895000 грн.), позивачем в матеріали справи надані копії платіжних доручень № 233 від 16.12.2008р. на суму 595000 грн. та № 234 від 17.12.2008р. на суму 1300000 грн. Призначенням платежу в пл. дорученнях зазначено: «оплата за реконструкцію приміщення по вул. В.Сосюри, 6, згідно договору № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р.».

Однак, з даних платіжних доручень не вбачається, що грошові кошти перераховані замовником за поставку матеріалу для фасадної системи SCANRОСК та (або) на виконання додаткової угоди № 12/1 від 12.12.2008р.

Відповідно до п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, платіжне доручення розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, дані щодо призначення платежу, що зазначаються платником в платіжному дорученні на перерахування безготівкових коштів отримувачу, є підтвердженням мети платежу, документів, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

Як вбачається із змісту наданих позивачем платіжних доручень, метою платежу за ними є «Оплата за реконструкцію приміщення по вул. Сосюри, 6», а документом на підставі яких здійснювалось перерахування є договір № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р., тобто договір будівельного підряду укладений між сторонами.

Крім того, враховуючи довготривалі господарські відносини, які склалися між сторонами та велику кількість проплат замовником за договором підряду, неможливо встановити, що грошові кошти в сумі 1895000 грн. (595000 грн. + 1300000 грн.) підтверджують виконання замовником зобовязань саме за додатковою угодою № 12/1 від 12.12.2008р., а не є сплатою за інші підрядні роботи виконані відповідачем в рамках договору № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р.

Таким чином, доказів перерахування грошових коштів на рахунок відповідача у розмірі 1895000 грн., саме на підставі додаткової угоди № 12/1 від 12.12.2008р. (за поставку матеріалу для фасадної системи SCANRОСК у Лабораторного корпусу № 2 за адресою: м. Київ, вул. В.Сосюри, 6) позивачем не надано.

Твердження позивача стосовно того, що пунктом 2 угоди від 29.01.2009р. про припинення дії додаткової угоди № 12/1 від 03.12.2008р. встановлений обовязок відповідача сплатити на користь позивача суму 1895000 грн., є помилковим та не відповідає дійсності.

Стаття 252 ЦК України дає визначення таким поняттям як «строк»і «термін». Так, термін, згідно частини 2 коментованої статті визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до частини 2 ст. 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Тож, зі змісту пункту 2 угоди від 29.01.2009р. про припинення дії додаткової угоди № 12/1 від 03.12.2008р. вбачається, що сторонами визначений термін припинення зобовязань за додатковою угодою, а саме: зобовязання сторін за додатковою угодою вважаються припиненими після повернення передплати. В даному випадку сторони визначили момент припинення зобовязань не вказівкою на конкретну дату, а настанням певної події.

Таким чином, п. 2 угоди від 29.01.2009р. не містить будь-яких обов'язків підрядника щодо повернення коштів замовнику, а лише пов'язує факт припинення зобов'язань за додатковою угодою від 12.12.2008р. з фактом повернення коштів замовнику.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог не надав, порушення його охоронюваних законом прав та інтересів не довів. Так, позивачам не надано доказів отримання відповідачем грошових коштів в сумі 1895000 грн. саме на підставі додаткової угоди № 12/1 від 12.12.2008р. до договору будівельного підряду № 22/11-РД 07 від 22.11.2007р. та виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості на підставі угоди від 29.01.2009р. станом на момент предявлення позову.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В той же час, позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у випадку, якщо такі права та інтереси порушені, з інших підстав, або вибрати інший спосіб захисту права.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 04.04.2011р.